Рішення № 34435192, 15.10.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/13509/2012

2/201/2388/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, по зустрічному позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та додаткових договорів до нього не дійсними, по зустрічному позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки та додаткових договорів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Публічно акціонерне товариство «Банк Форум», з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулося до суду з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що 29 березня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК Форум», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0075/07/03 - CL, відповідно до умов якого з укладеними додатковими угодами, ОСОБА_1 наданий кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування в сумі 550 000 доларів США на строк до 28 березня 2012 року. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 30 червня 2010 року про реструктуризацію заборгованості і додаткового договору № 3 від 13.08.2010 року до кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався здійснити повернення кредитної заборгованості в розмірі 482 166 доларів США в строк до 28 березня 2016 року. Кредитним договором, з урахуванням редакції Додаткового договору № 3 від 13 серпня 2010 року, передбачено зобов'язання позичальника щомісячної сплати процентів банку за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних, а в разі невиконання п. 3.3.10 кредитного договору, починаючи з 13 листопада 2010 року - в розмірі 17 % річних. Повернення кредиту повинно здійснюватися щомісячно частинами в сумі не менше 10 464,11 доларів США. Невиконання зобов'язання за кредитним договором забезпечувалося пенею та договорами поруки, укладеними позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Починаючи з лютого 2011 року відповідач ОСОБА_1 свої обов'язки за кредитним договором не виконує, вимоги банку про дострокове повернення грошових коштів залишені відповідачами без задоволення, у зв'язку з чим позивач просить достроково стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитом в розмірі 3 639 756,58 грн., заборгованість за процентами - 1 256 622,30 грн., пеню - 257 512,32 грн., а всього 5 153 891,20 грн. та судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору та додаткових договорів до нього недійсними. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29 березня 2007 року між ним та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК Форум», був укладений кредитний договір № 0075/07/03 - CL, відповідно до умов якого з укладеними додатковими угодами, ОСОБА_1 наданий кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування в сумі 550 000 доларів США на строк до 28 березня 2012 року. Відповідно до п. 1.2 договору кредитні кошти були надані строком до 28 березня 2012 року.

30 листопада 2009 року, 26 лютого 2010 року та 13 серпня 2010 року між сторонами були укладені додаткові договори до кредитного договору № 0075/07/03 - CL. ОСОБА_1 вважає вказаний кредитний договір та додаткові договори до нього укладеними в порушення норм діючого законодавства в зв'язку з чим просить визнати їх недійсними.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поруки. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що договір поруки укладено в порушення норм діючого законодавства, а саме в договорі не вказано строк дії договору, тому ОСОБА_2 просить суд визнати даний договір поруки разом з додатковими договорами недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, та просила їх задовольнити в повному обсязі, проти зустрічних позовних заяв заперечувала та вважала їх необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилися про день, час та місце розгляду справи були повідомлені як відповідачі так і їх представники, однак в судове засідання не з*явилися.

Враховуючи те що справа слухається вже тривалий час, та неодноразово відкладалася саме за клопотанням представників відповідачів, суд розцінює надані клопотання як навмисне затягування розгляду справи та вважає за можливе розглянути справи за відсутності відповідачів та їх представників на підставі доказів які маються в матеріалах справи

Вислухавши пояснення представника ПАТ «Банк Форум», дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554ЦК України, У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 629, 638 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 березня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0075/07/03-CL, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 550 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних, а позичальник зобов'язався їх повернути не пізніше 28 березня 2012 року, дотримуючись зменшення ліміту кредитування за кредитною лінією згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору, повертаючи кредитні кошти шляхом сплати коштів на відкритий йому позичковий рахунок /а.с. 6-8/.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки № 2263063 від 23квітня 2007 року, № 2258733 від 20 квітня 2007 року, № 2220695 від 05квітня 2007 року, № 2193633 від 30 березня 2007 року /а.с. 21-28/.

30 листопада 2009 року та 26 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладені додаткові договори № 1 та № 2 відповідно, за умовами яких змінений вид кредитної лінії, відкритої позичальнику, змінений графік зменшення кредитного ліміту та черговість погашення вимог банку /а.с. 9, 10/.

13 серпня 2010 року ПАТ «БАНК Форум» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору № 0075/07/03-CL від 29.03.2007 року, яким деякі пункти кредитного договору викладені в новій редакції.

Так, за умовами п.п. 1.2, 2.3 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 13.08.2010 року) строк дії договору продовжений по 28 березня 2016 року і позичальник зобов'язався здійснювати погашення реструктуризованого кредиту в сумі 482 166 доларів США та процентів шляхом щомісячного погашення платежу в валюті кредиту, який складається з частини основного боргу та процентів, в сумі не менше 10 464,11 доларів США, не пізніше 13-го числа кожного місяця, починаючи з вересня 2010 року. А п. 1.3 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 13.08.2010 року) додатково передбачено, що в разі невиконання, неналежного виконання умов, передбачених п. 3.3.10 цього договору, плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 17 % річних, починаючи з 13 листопада 2010 року /а.с. 11/.

29.03.2007 р. між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори поруки № 07-154/07 та № 07-155/07 відповідно, за умовами яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 всіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 0075/07/02-СL від 29 березня 2007 року, в солідарному порядку /а.с. 12, 15/. В подальшому між цими ж сторонами укладені додаткові договори до договорів поруки, які відповідають умовам додаткових договорів до кредитного договору /а.с. 13, 14, 16,17/.

Починаючи з лютого 2011 року відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати свої зобов'язання за кредитним договором: не сплачував щомісячно нараховані проценти і не повертав отримані кредитні кошти. У зв'язку з чим, станом на 10 лютого 2012 року його заборгованість по неповерненому кредиту склала 62 107,95 доларів США і заборгованість по несплаченим процентам - 71 846,50 доларів США.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

За умовами п. 3.2.2, 5.3 кредитного договору, порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення відсотків за користування кредитними коштами. Невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору є підставою для припинення банком кредитування позичальника, а позичальник зобов'язаний повернути банку отримані кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитними коштами на протязі 15 календарних днів з дня надіслання банком письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, позивач 10 лютого 2012 року направив відповідачам вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, яка була ними отримана залишена без відповіді /а.с. 30-35/. 28 березня 2012 року позивач направив відповідачам-поручителям вимогу до поручителів про виконання обов'язків відповідно до укладених договорів поруки, у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором. Вимоги отримані поручителями, проте зобов'язання виконано не було /а.с. 36-39/.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-якого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3 ст. 554 цього кодексу).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0075/07/03-CL від 29 березня 2007 року в розмірі 5 153 891 грн. 20 коп. (п'ять мільйонів сто п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто одна грн. двадцять коп.) з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних сум - 3 639 756 грн. 58грн.; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 1 256 622 грн. 30 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 257 512 грн. 32 коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0075/07/03-CL від 29 березня 2007 року в розмірі 5 153 891 грн. 20 коп. (п'ять мільйонів сто п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто одна грн. двадцять коп.) з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних сум - 3 639 756 грн. 58грн.; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 1 256 622 грн. 30 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 257 512 грн. 32 коп.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 березня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК Форум», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0075/07/03 - CL, відповідно до умов якого з укладеними додатковими угодами, ОСОБА_1 наданий кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування в сумі 550 000 доларів США на строк до 28 березня 2012 року.

29 березня 2007 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори поруки № 07-154/07 та № 07-155/07 відповідно, за умовами яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 всіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 0075/07/02-СL від 29 березня 2007 року, в солідарному порядку.

Банк виконав умови кредитного договору та надав кредитні кошти, що підтверджується і не заперечується сторонами.

Позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені у вказаному договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитним коштами, а також сплатити комісії пені та штрафи, передбачені умовами договору. Однак ОСОБА_1 від виконання своїх договірних зобов'язань ухилявся, своєчасно погашення кредиту, процентів згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором не проводив.

При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 був ознайомлений з зазначеною умовою про зміну розміру процентної ставки і не заперечував стосовно цієї умови кредитного договору, тому така угода була внесена за згодою обох сторін і не може бути підставою недійсності. Кредитний договір було укладено 29 березня 2007 року. За весь час дії кредитного договору процентна ставка була змінена сторонами один раз за згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткового договору від 13 серпня 2010 року, отже даний пункт договору не порушує прав і інтересів ОСОБА_1 і не суперечить діючому законодавству.

Ст. 47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» як кредитні операції, визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Всі кредитні ризики в тому числі і ризик неповернення кредиту покладається на банк. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України банк надає кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. Відповідно до ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів, та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Всі умови договору були погоджені сторонами, в тому числі і ОСОБА_1, з його боку не було надано банку жодних заперечень, пропозицій стосовно умов договору.

Позивач вважає що при укладенні кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, Позивач був введений в оману, щодо обставин, які мають істотне значення, а саме отримання кредиту в іноземній валюті, повне одностороннє покладення на Позивача валютного ризику та неправильний розрахунок ціни договору. Такий висновок ОСОБА_1 є також безпідставний і нічим не підтверджений. Позичальник мав змогу вільно користуватися своїми правами, обирати валюту кредитування, кредитора, ніхто не примушував Позичальника укладати кредитний договір. Позичальнику були відомі всі умови договору і не існувало ніяких інших умов, які б примусили його прийняти ці умови на будь яких невигідних для себе умовах. Позичальником не надано доказів про примушення його укласти кредитний договір.

Надання кредитних коштів в іноземній валюті не суперечило чинному законодавству, яке діяло на день надання кредитних коштів.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 1054 Цивільного кодексу України, передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановленні законодавством межі. На цей час законодавством не встановлені межі термінів і сум надання / одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операції надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

ПАТ «БАНК ФОРУМ» на час надання кредиту в іноземній валюті мав і на цей час має відповідну ліцензію на здійснення кредитування в іноземній валюті.

Таким чином, укладення кредитного договору в іноземній валюті і вираження такого договору саме в іноземній валюті на день укладення кредитного договору не суперечило діючому законодавству і Цивільному кодексу України.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочині недійсним» наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Отже, ОСОБА_1 не доведений ні сам факт обману ні умисел з боку Банка.

Згідно з ст. 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним в цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочині недійсним» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків, недійсності передбачених законом.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки, про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту 28 березня 2012 року .

Так, за умовами п.п. 1.2, 2.3 кредитного договору (в редакції додаткового договору № 3 від 13.08.2010 року) строк дії договору продовжений по 28 березня 2016 року. Відповідно п. 4.1 договору поруки порука припиняється з припиненням зобов'язання за кредитним договором.

Позичальник не виконує покладені на нього кредитним договором зобов'язання, отже кредитний договір не припинений. Так як, основне зобов'язання не припинено, відсутні підстави для припинення договору поруки.

Кредитний договір та договір поруки складені у повній відповідності до норм статей 1054, 1055, 1056, 1056 ЦК України, які регулюють окремий вид цивільних відносин - кредитних, відносин позики. Дії ж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з оскарження кредитного договору та договору поруки, за якими вони певний час виконували зобов'язання, свідчать не тільки про посягання на моральні засади суспільства, які передбачають добросовісне здійснення прав та виконання взятих на себе обов'язків, а і про намагання перекласти відповідальність за свою неспроможність й далі виконувати умови кредитних договорів на банк, який вчасно та належним чином виконав свої обов'язки за вказаними договорами.

Договори про надання кредиту та поруки укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та вказаних правил.

Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодилися на умови про надання кредиту та договору поруки як такі, що їх влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто позивача та відповідача.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що при укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та правил. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною. ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням про видачу кредиту, а ОСОБА_2 поручилася за нього договором поруки, з свого боку банком потреби ОСОБА_1 було задоволено та надано кредитні кошти. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів, послуг тощо.

Не може суд прийняти до уваги позицію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно наполягання на своїх позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджується.

Окрім того, позивачами пропущено строк позовної давності на подачу позовної заяви відповідно до ст. 257, 258, 261 ЦК України, оскільки кредитний договір та договір поруки було укладено 29 березня 2007 року, а з позовними заявами про визнання договорів недійсними ОСОБА_1 звернувся в грудні 2012 року, а ОСОБА_2 в січні 2013 року.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в такому вигляді не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 553, 554 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74-77, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_2, прож. АДРЕСА_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) заборгованість за кредитним договором № 0075/07/03-CL від 29 березня 2007 року в розмірі 5 153 891 грн. 20 коп. (п'ять мільйонів сто п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто одна грн. двадцять коп.) з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних сум - 3 639 756 грн. 58грн.; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 1 256 622 грн. 30 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 257 512 грн. 32 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_3, прож. АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) заборгованість за кредитним договором № 0075/07/03-CL від 29 березня 2007 року в розмірі 5 153 891 грн. 20 коп. (п'ять мільйонів сто п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто одна грн. двадцять коп.) з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних сум - 3 639 756 грн. 58грн.; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 1 256 622 грн. 30 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 257 512 грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_2, прож. АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_3, прож. АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (код ЄДРПОУ 21574573) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 073 грн. з кожного.

В задоволенні позовних вимог зустрічному позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та додаткових договорів до нього не дійсними - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору поруки та додаткових договорів недійсними -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова