Ухвала суду № 34432832, 25.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/4153/13-ц Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д. Провадження № 22-ц/780/4987/13 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 46 25.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Іванової І.В.,

при секретарі : Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

До Білоцерківського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_2 позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2003 року по 22 листопада 2010 року. Від спільного життя мають двох дітей: сина ОСОБА_3 2004 року та дочку ОСОБА_4 2001 року народження. По рішенню суду він сплачує аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі. У жовтні 2008 року вони придбали автомобіль ВАЗ 21 0994-20, вартістю 44250 грн. Всі документи на транспортний засіб знаходяться у ОСОБА_1 Після розлучення вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеного автомобіля. ОСОБА_1 відмовляється віддати компенсацію 1/2 вартості автомобіля, яка складає 22125,00 грн.

03.07.2013 року позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_1 кошти сплачені за автомобіль в період перебуванні у шлюбі в сумі 13195,00 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя задоволено.

Поділено майно, набуте під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1: транспортний засіб ВАЗ 210994-20.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 вартість коштів, сплачених за автомобіль в період перебуванні у шлюбі 13195 грн.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.08.2003 року по 22.11.2010 року, шлюб між ними було розірвано.

Згідно довідки від 05.02.2013 року, станом на 09.03.2013 року за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований транспортний засіб автомобіль ВАЗ 210994-20.

09.10.2008 року між ТОВ «Авто-Технологія» та ОСОБА_1 укладено договір №761, відповідно до якого останній передано у власність спірний автомобіль.

Починаючи з 09.10.2008 року ОСОБА_1 сплачувала кошти за договором кредиту.

Відповідно до ч.3 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина і чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

У статті 355 ЦК України, зазначено, що майно, що у власності двох або більше осіб співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Поділ-майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України, встановлює, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівнини, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження обставин, що зазначені в запереченнях не надано жодного доказу, які б підтвердили продаж за певну суму спільного майна - автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на те, що суд постановив стягнути з неї вартість автомобіля станом на момент його придбання, не звернувши уваги на те, що автомобіль використовувався та його вартість змінилась.

Натомість, колегія суддів, не може прийняти ці пояснення до уваги, так як жодної іншої вартості апелянт не вказав та не довів, крім того позивач просить стягнути лише ту частку коштів, які сплачені у період перебування у шлюбі.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майна одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування: набуте за час шлюбу, за кошти, які належали одному з подружжя особисто: речі індивідуального користування в тому числі, коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя: кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речей, що належали особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди: страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв одержанню.

Апелянт ОСОБА_1 не надала суду належних доказів отримання у власність спірного автомобіля за кошти, які належали їй особисто.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог.

Апеляційна скарга не обґрунтована :- жодних нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, не встановлено.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції

Головуючий

Судді