Ухвала суду № 34431080, 28.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20911/13-ц Провадження № 22-ц/772/3407/2013Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О. Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника заявника Вариченка С.А., боржника ОСОБА_3, державного виконавця Гожої Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Гожої Тетяни Олегівни, про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,-

В с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулась в суд зі скаргою на дії державного виконавця, якою просила визнати незаконними дії Замостянського ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову державного виконавця Замостянського ДВС Вінницького МУЮ Гожої Т.О. від 30 липня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 206/578/12, виданому 1 липня 2013 року Вінницьким міським судом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року скаргу задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ Гожої Т.О. від 30 липня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 206/578/12, виданого 1 липня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

В апеляційній скарзі Замостянський ВДВС Вінницького МУЮ просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги.

Зазначив, що ухвалу суду вважає незаконною, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права.

В судовому засіданні державний виконавець Гожа Т.О. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, ухвалу суду скасувати і відмовити у задоволенні скарги.

Представник заявника Вариченко С.А. і боржник ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, просять її відхилити і залишити без змін законну ухвалу суду.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення всіх сторін по справі, дослідивши матеріали справи за скаргою на дії державного виконавця і матеріали цивільної справи № 206/578/2012, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2012 року виділено ОСОБА_4 в натурі ?? частку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначеного відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 13118 під літерою «Г», що відповідно складає 50/100 частину та складається з наступних приміщень: 1-1 частина складу, площею 192,3 м2, вартістю 265 465,08 грн.; 1-2 кладова, площею 6,0 м2, вартістю 8 282,84 грн.; 1-3 кладова, площею 6,0 м2, вартістю 8 282,84 грн.

Виділено ОСОБА_3 в натурі ? частку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначеного відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 13118 під літерою «Г», що відповідно складає 50/100 частину та складається з наступних приміщень: 1-1 частина складу, площею 171,7 м2, вартістю 237 027,32 грн.; 1-4 склад, площею 31,5 м2, вартістю 43 484,92 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 759,26 грн. компенсації за відступ від ідеальної частки на 0,55 м2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 257,93 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 575,20 грн. (а.с. 124-126 цивільної справи № 206/578/2012).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29 травня 2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсації за відступ від ідеальної частки у праві власності на ? частку нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_1 позначеного відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 13118 літерою «Г», що становить 21/200 частину цілого майнового комплексу, змінено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 745 грн. компенсації за відступ від ідеальної частки на 0,55 м2. В решті рішення залишено без змін (а. с. 197-198 цивільної справи № 206/578/2012).

1 липня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2012 року у справі № 206/578/12 про виділення ОСОБА_4 в натурі ? частки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначеного відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 13118 під літерою «Г», що відповідно складає 50/100 частину та складається з наступних приміщень: 1-1 частина складу, площею 192,3 м2, вартістю 265 465,08 грн.; 1-2 кладова, площею 6,0 м2, вартістю 8 282,84 грн.; 1-3 кладова, площею 6,0 м2, вартістю 8 282,84 грн.; про виділення ОСОБА_3 в натурі ? частку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначеного відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 13118 під літерою «Г», що відповідно складає 50/100 частину та складається з наступних приміщень: 1-1 частина складу, площею 171,7 м2, вартістю 237 027,32 грн.; 1-4 склад, площею 31,5 м2, вартістю 43 484,92 грн. (а. с. 3).

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Завершальною стадією судового провадження в розумінні ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавче провадження - сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема: на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу виконавчої служби (ч. 1).

30 липня 2013 року державним виконавцем Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ Гожою Т.О. винесено постанову, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 206/578/12, виданого 1 липня 2013 року Вінницьким міським судом, з тих підстав, що виконавчий документ не може бути прийнятий на виконання в зв'язку з відсутністю заходів примусового виконання відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 2).

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, з яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Тобто Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як відсутність заходів примусового виконання відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», що було зазначено у оскаржуваній постанові державного виконавця.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Тобто, визначений ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» перелік заходів примусового виконання рішень не є вичерпним, оскільки зазначена стаття передбачає здійснення інших заходів, передбачених рішенням.

Разом з цим главою 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю слід було відкрити виконавче провадження, так як Законом передбачено виконання виконавчих документів щодо зобов'язання вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, а також передбачені заходи впливу на боржника.

Такі доводи апеляційної скарги правильного висновку суду не спростовують, а навпаки підтверджують його обґрунтованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє її і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та положення п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням вимог цивільного процесуального закону, тому вона не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.В. Жданкін

/підпис/ Т.М. Шемета

Згідно із оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська