Рішення № 34422529, 29.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/4622/12 Провадження № 22-ц/772/3413/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О. С.Категорія: 27 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Зайцев А.Ю., Сало Т.Б.,

при секретарі: Куленко О.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2

представника апелянта ОСОБА_3

представника позивача Рой В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приват Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача орган опіки та піклування Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

07.12.2012 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приват Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

18.01.2013 року позивачем подана уточнена позовна заява, у якій ПАТ КБ « Приват Банк» заявив вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначив третьою особою орган опіки і піклування Вінницької міської ради та просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів.

У позові позивач посилається на те, що 17.01.2007 року згідно з кредитним договором ОСОБА_2 надано кредитні кошти в розмірі 37 тис. доларів США на строк до 15.01.2027 року із сплатою 12 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і відповідачем 17.01.2007 року укладений договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 868 доларів 14 центів США. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми, які були зареєстровані в квартирі після передачі її в іпотеку, без згоди іпотекодержателя.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року позовні вимоги Банку задоволено. У рахунок погашення боргу ОСОБА_2 за кредитним договором від 17.01.2007 року в розмірі 69 868 доларів 14 центів США, що є еквівалентом 558 246 грн.44 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом надання права іпотекодержателю - ПАТ КБ « Приват Банк» , на продаж предмета іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « Приват Банк» всіх передбачених нормативно - правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки. Встановлено початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом проведення виконавчих дій. Виселено з квартири за вищевказаною адресою ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із зняттям з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі державної міграційної служби України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, заперечення представника позивача, який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставами скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2013 року на думку колегії суддів є:

- неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи при вирішенні вимоги про виселення відповідачів;

- порушення норм матеріального права при визначені заборгованості по пені.

Судом першої інстанції вірно встановлені обставини, які не оспорюються сторонами, що між сторонами 17 січня 2007 року укладено кредитний договір № VIH0GK02021173 на суму 37 000 доларів США та договір іпотеки квартири за № VIH0GK02021173 від 17 січня 2007 року, згідно з яким відповідач передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки складає 189 762 грн. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконала, внаслідок чого станом на 26.10.2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 868 доларів 14 центів США, яка складається з наступного: 33578, 99 долара США - заборгованість за кредитом; 16 379, 42 долара США - заборгованість по процентам; 2 812 доларів США - заборгованість по комісії; 17 097, 73 долара США - пеня.

Задовольняючи позов ПАТ КБ « Приват Банк», суд першої інстанції виходив з того, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки, тому суд стягнув заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_2 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та одночасно вирішив питання про виселення мешканців з квартири, яка є предметом іпотеки.

Доводи апелянта про те, що у неї відсутня заборгованість за тілом кредиту, тому не було підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставним, оскільки несплата процентів за користування кредитом, які є складовою основного боргу, являється заборгованістю, що згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України є підставою для дострокового повернення кредиту.

Однак при визначені суми заборгованості по кредитному договору судом першої інстанції не враховані норми п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, відповідно до яких позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені ).

З урахуванням вище зазначеного колегія суддів приходить висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором № VIH0GK02021173 становить 60 675,29 доларів США з яких: 33 578, 99 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 16 379,42 доларів США - заборгованість по процентах; 2 812 доларів США - заборгованість по комісії ( відповідно п.7.1. Кредитного договору); та 7 904,88 доларів США - пеня , з урахуванням строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України « Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до положень ст.ст. 33,35 Закону України « Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцяти денний строк.

Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України. ( п.37 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № %).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України « Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Згідно ст.40 Закону України « Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в

іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового

врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на

письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно

звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного

місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють

житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший

погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення

здійснюється на підставі рішення суду.

Колегія суддів погоджується з поясненнями апелянта про неналежне повідомлення її Банком про добровільне звільнення квартири , що являється обов'язковою умовою відповідно до вимог Закону України « Про іпотеку» з огляду на наступне.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, на аркуші справи 10 міститься повідомлення Приват Банку боржника ОСОБА_2 про наявність заборгованості за кредитним договором, намір банку продати предмет іпотеки та вимога про добровільне звільнення нерухомого майна: однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом з усіма членами сім»ї та іншими мешканцями.

Реєстр повідомлень про наявність боргу відправлених рекомендованими листами від 28.09.2012 року свідчить про направлення вимоги за № 4910004202580 ОСОБА_2 за адресою, що зазначена у договорах кредиту та іпотеки, а саме: АДРЕСА_2. /а.с.12/

Як вбачається з відповіді центру поштового зв'язку № 6 м. Тульчин від 19.02.2013 року рекомендований лист № 4910004202580 від 28.09.2012 року на ім»я ОСОБА_2 було доставлено за адресою: АДРЕСА_2 03 жовтня 2012 року. За даною адресою ОСОБА_2 не проживає, тому даний лист було вручено повнолітньому члену сім»ї під розписку. /а.с.103/

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС,УДМС України ОСОБА_2 з 21.02.2007 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. /а.с.49/

Умовами кредитного договору та договору іпотеки не передбачений обов'язок боржника повідомляти Банк про зміну місця реєстрації.

Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 про добровільне звільнення квартири належним чином повідомлена не була, а отже вимога про виселення відповідачів з квартири задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не дотримана процедура виселення мешканців квартири.

Згідно ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені витрати на сплату судового збору на загальну суму 3 441 грн./а.с.1,1а,209/, з урахуванням вищезазначених норм стягненню підлягає 3 211 грн.60 коп. ( 3441 грн.- 229,40 грн.( судовий збір за вимогу немайнового характеру з 23.10.2013р.)).

За таких обставин, рішення суду не може залишатись в силі , оскільки постановлене за неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ « Приват Банк» .

На підставі ст.ст. 258 ,525,526,536,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2013 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 за кредитним договором № VIH0GK02021173 від 17 січня 2007 року в розмірі 60 675 доларів США 29 центів, що станом на 29.10.2013 року складає еквівалент 484 795 грн. 56 коп. ( чотириста вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень 56 копійок) звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом надання права іпотекодержателю - ПАТ КБ « ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ ,вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на продаж предмета іпотеки з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ « ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки.

Встановити початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні вимоги про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані у квартирі за адресою : АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі державної міграційної служби України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приват Банк» витрати понесені при сплаті судового збору в сумі 3211 грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: