Постанова № 34428884, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/31173/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року

та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року

по справі № 2а-1082/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції

та Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» звернулось до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 12/23-0/34406861/533 від 21 січня 2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 1 830 991,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року у даній справі відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Ужгородською МДПІ проведено документальну позапланову перевірку по питанню відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Олмі Технолоджі» за листопад 2007 року за результатами якої вказано, що в порушення пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) - ТОВ «Олмі Технолоджі» враховано суми ПДВ, сплачені постачальниками товарів, робіт, послуг протягом жовтня 2006 року - вересня 2007 року по податкових накладних, включених в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (жовтень 2006 року - вересень 2007 року), а також суми ПДВ, сплачені митними органами протягом лютого-вересня 2007 року, по вантажно-митним деклараціям, які оформлені і отримані у попередніх звітних періодах (лютий - вересень 2007 року) та включені в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (лютий - вересень 2007 року).

На підставі висновків перевірки начальником Ужгородської МДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактично сплативши суму податку на додану вартість у відповідному місяці, позивач мав право заявляти її до відшкодування виключно в наступному місяці.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума, розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Відтак, Закон № 168/97-ВР не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, є незаконною.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» задовольнити.

Скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року по справі № 2а-1082/08.

Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.