Ухвала суду № 34428861, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/19162/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі № 2а-1306/10/2770

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод"

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод" звернувся до Севастопольського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету плати за землю за квітень 2009 року по терміну сплати 01.06.2009 та складено акт №245/148/14312370 від 12.11.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001411503/0 від 24.11.2009, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2028, 56 грн.

В порядку адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001411503/1 від 29.12.2009, №0001411503/2 від 12.02.2010, №0001411503/3 від 16.04.2010, яким застосовані штрафні санкції на у сумі 2028, 56 грн. - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно картки особового рахунку платника податків - Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод", з платежу "плата за землю юридичних осіб" сума податку у розмірі 20000 грн., сплачена платіжним дорученням №483 від 27.08.2009, погашений у хронологічному порядку: 1807, 13 грн. - податковий борг (штрафна санкція) за податковим повідомленням-рішенням №0000011503 від 12.05.2009 по строку сплати 28.05.2009; 8050, 05 грн. - податковий борг (штрафна санкція) за податковим повідомленням-рішенням №0000011503 від 12.05.2009 по строку сплати 28.05.2009; 10 142,82 грн. - податковий борг за розрахунком №493 від 26.01.2009 по строку сплати 01.06.2009.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, Законом, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем платіжним дорученням №483 від 27.08.2009 сплачена сума у розмірі 20000 грн., з призначенням платежу "перерахування земельного податку за квітень 2009 року".

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі № 2а-1306/10/2770 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі № 2а-1306/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко