Ухвала суду № 34428683, 22.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2908/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Поліщука С.В.

представника відповідача: Кошеля М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказів , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати п.1 наказу Міністра Оборони України від 16.05.2013 року № 320 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на підполковника ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді скасування наказу начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2013 року № 11 ( по особовому складу) у частині призначення командира військової частини А 0988 підполковника ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу узагальнення та аналізу центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України; п.2 наказу Міністра Оборони України від 16.05.2013 року № 320 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на підполковника ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; наказ Міністра Оборони України від 19.06.2013 року № 184 (по особовому складу) про звільнення підполковника ОСОБА_2 у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини 6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"; поновити підполковника ОСОБА_2 на посаді начальника 125 центра забезпечення речовим майном і технічними засобами речової служби Збройних Сил України; стягнути з Міністерства Оборони України на користь підполковника ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій порушено питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи які були встановлені у судовому засіданні, не з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального і процесуального права.

Відповідач в письмових запереченнях №1219 від 01.10.2013 року, що надійшли до суду апеляційної інстанції 01.10.2013 року (вх. №175535/13), просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме: позивача та його представника - на підтримання доводів апеляційної скарги, з підстав наведених в апеляційній скарзі, представників відповідача - на підтримання рішення суду першої інстанції, з підстав наведених в запереченнях на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.08.1987 року проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та Збройних силах України.

Наказом № 374-к від 17.08.2012 року позивача призначено на посаду начальника 125 центру забезпечення речовим майном і технічними засобами речової служби Збройних Сил України (військова частина А0988).

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 11 від 26.03.2013 року позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу узагальнення та аналізу центру оперативних стандартів та методики підготовки Збройних Сил України.

Відповідно до наказу Міністра Оборони України від 11.04.2013 року № 250 "Про призначення службового розслідування" Головним управлінням Військової служби правопорядку Збройних Сил України було проведено службове розслідування з метою перевірки причин та умов, що сприяли фактам неотримання військовими частинами Збройних Сил України майна за договорами 2012 року на загальну суму 1,98 млн. гривень.

17.04.2013 року за результатами проведеного службового розслідування було складено акт службового розслідування, який був затверджений 17.04.2013 року Міністром Оборони України. Пунктом 6 пропозицій, викладених в даному акті запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог ст.ст.16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби, п.1.11 Положення від 21.06.2007 року № 363 та п.п.1.19, 1.20 Тимчасового керівництва від 24.12.2010 року № 690, а також надання неправдивої інформації щодо наявності військового майна станом на 01.01.2013 року, що призвело до викривлення фінансової звітності в цілому в Збройних Силах України, командира В/Ч А 0988 підполковника ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності владою Міністра Оборони України у відповідності до ст.12 та п. "д" ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - понизити в посаді.

16.05.2013 року Міністром Оборони України виданий наказ № 320 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого на підполковника ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді скасування наказу начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2013 року № 11 ( по особовому складу) у частині призначення командира військової частини А 0988 підполковника ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу узагальнення та аналізу центру оперативних стандартів і методики підготовки Збройних Сил України; пунктом 2 якого на підполковника ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, підставою для цього стало порушення вимог пунктів 1.11, 1.7, 1.18 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 21.06.2007 року № 363 (зі змінами), пунктів 1.4, 1.13, 1.19, 1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 24.12.2010 року № 690 ( зі змінами).

На виконання наказу Міністра Оборони України від16.05.2013 року № 320 Міністром Оборони України був виданий наказ від 19 червня 2013 року № 184 (по особовому складу), в якому зазначено, що підполковника ОСОБА_2, начальника 125 центру забезпечення речовим майном і зберігання техніки та майна речової служби Тилу Збройних Сил України відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнити з військової служби у запас за п. "е" (через службову невідповідність).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством оборони України при накладенні на підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та в подальшому звільнення його з військової служби порушень допущено не було .

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Власне, згідно з положеннями статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут), у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності

Статтею 68 Дисциплінарного статуту регламентовано, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

В силу положень частини 4 пункту 246 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року військовослужбовці, до яких згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України застосовано таке стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність або звільнення з військової служби за контрактом через службову невідповідність, звільняються з військової служби на підставах, передбачених пунктом "е" частини шостої або пунктом "е" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Здійснивши системний аналіз наведених норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, який підтвердився в ході апеляційного розгляду справи, стосовно відсутності порушень з боку відповідача при накладенні на підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та в подальшому звільнення його з військової служби.

Як вірно встановлено судом першої інстанції пункту 1 Наказу Міністра Оборони України № 320 від 16.05.2013 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" не є дисциплінарним стягненням в розумінні статті 68 Статуту, натомість є способом реалізації повноважень Міністра Оборони, передбаченого пунктом 29 частини 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011, тому до позивача застосовано лише одне дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у відповідності до пункту "є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні обставини справи та надана їм правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного Вінницький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.