Ухвала суду № 34428688, 22.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2402/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

представника позивача: Щура А.А.

представника відповідача: Паламарчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (правонаступника Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод" до відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з частини майна , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод", звернулась в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з частини майна.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року зазначений вище адміністративний позов задоволено. Знято арешт з майна, яке належить приватному акціонерному товариству "Шаргородський маслозавод", що перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна №6 від 24 вересня 2012 року, №7 від 02 жовтня 2012 року та №10 від 05 листопада 2012 року.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року по справі №802/2402/13-а та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення (вх. №177114/13 від 22.10.2013 року) на апеляційну скаргу, в яких просить: апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницької області залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Позивач акцентує на тому, що відповідно до пункту 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону. В свою чергу статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Вінницький апеляційний адміністративний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 24 вересня, 02 жовтня та 05 листопада 2012 року на підставі рішення державної податкової інспекції у Шаргородському районі про опис майна у податкову заставу №2717/10/19 від 24 вересня 2012 року (а.с. 5) податковим керуючим Шаповалом О.Є. проведено опис у податкову заставу рухомого майна платника податків ПрАТ "Шаргородський маслозавод", про що складено акти №№6, 7 та 10 відповідно (а.с. 6-7, 9, 11).

Податковим органом зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами із Державного реєстру обтяжень рухомого майна №38016272 від 27 вересня 2012 року (а.с. 8), №38110123 від 03 жовтня 2012 року (а.с. 10) та №38633835 від 06 листопада 2012 року (а.с. 12).

15 листопада 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції №35093415 (а.с. 47) накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПрАТ "Шаргородський маслозавод" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить. На підставі цієї постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09 січня 2013 року вчинено запис про реєстрацію об'єкта обтяження у вигляді всього рухомого майна, в тому числі й того рухомого майна, що перебуває у податковій заставі, що була зареєстрована у Державному реєстрі значно раніше.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі №2а/0270/5751/12, яка набрала законної сили, надано дозвіл державній податковій інспекції у Шаргородському районі на погашення суми податкового боргу у розмірі 265116 грн. 96 коп. за рахунок майна платника податків ПрАТ "Шаргородський маслозавод".

Задовольняючи позовні вимоги та дійшовши висновку про наявність підстав для зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі, суд першої інстанції виходив з черговості реєстрації обтяжень податковим органом (витяги №38016272 від 27 вересня 2012 року, №38110123 від 03 жовтня 2012 року та №38633835 від 06 листопада 2012 року) та відділом державної виконавчої служби (№39733431 від 09 січня 2013 року).

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як встановлено статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника (частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з положеннями частини 3 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (частина 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до підпункту 89.1.2 пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Як встановлено статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава належить до публічних обтяжень.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції податковим органом зареєстровано податкову заставу рухомого майна платника податків ПАТ "Шаргородський маслозавод" (витяги №38016272 від 27 вересня 2012 року, №38110123 від 03 жовтня 2012 року та №38633835 від 06 листопада 2012 року) раніше, як зареєстровано арешт цього ж майна відділом державної виконавчої служби (№39733431 від 09 січня 2013 року).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з майна, яке належить приватному акціонерному товариству "Шаргородський маслозавод", що перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна №6 від 24 вересня 2012 року, №7 від 02 жовтня 2012 року та №10 від 05 листопада 2012 року.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до положень статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.