Постанова № 34428289, 23.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р.Справа № 815/2300/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Градовського Ю.М. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Кучер Олександра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Порт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Порт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій з проведення перевірки та складання акту перевірку, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-Порт" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ) про визнання протиправними дій ДПІ з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ та складання за наслідками перевірки акту, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0002102250 від 10 грудня 2012 року, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 63873,00 грн., з яких за основним платежем - 42582,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21291,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариством зазначалось, що висновок відповідача про нікчемність правочинів позивача з контрагентом є безпідставним та зроблений без відповідного дослідження під час перевірки. Крім того, ТОВ вказувалось, що жоден із договорів, що були укладені ним з ТОВ "Приємна пропозиція" не відноситься до нікчемних, судові рішення про визнання їх недійсними відсутні, а на момент здійснення відповідних господарських операцій ТОВ "Приємна пропозиція" було зареєстровано як суб'єкт господарювання та платник ПДВ. Також позивач посилався на допущені відповідачем порушення порядку призначення та проведення спірної перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02 листопада 2012 року по 15 листопада 2012 року, на підставі наказу начальника ДПІ за № 2462 від 26 жовтня 2012 року фахівцями відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Приємна пропозиція", їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт за №7087/22-5/30747669 від 22 листопада 2012 року, яким встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ в липні 2012 року завищено податковий кредит з ПДВ на суму 42582, 20 грн..

Вважаючи наведені висновки відповідача необґрунтованими товариство надало заперечення на нього, однак відповіддю відповідача за № 52418/10/22-5 від 10 грудня 2012 року висновки акту перевірки в частині заниження ПДВ залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки та у зв'язку з виявленням порушень ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення за №0002102250 від 10 грудня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 63873, 00 грн..

Не погодившись із вказаним податковим рішенням ТОВ оскаржило його в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області та до ДПС України.

За результатами розгляду скарг позивача ДПС в Одеській області та ДПС України прийняті рішення за №15/10/10-2007 від 08 січня 2013 року та за №3861/6/10-2115 від 11 березня 2013 року відповідно, якими оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ТОВ - без задоволення.

Винесення податкового повідомлення-рішення за №0002102250 від 10 грудня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ і стало підставою для звернення ТОВ до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з не доведеності позивачем фактичного отримання від ТОВ "Приємна пропозиція" та використання у власній діяльності зазначеного у договорах товару. Крім того, судом враховано, що податкові, видаткові накладні та акт прийому-передачі векселів за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання товару, на підставі яких сформований податковий кредит, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на формування податкового кредиту та не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи. Також, судом зазначено, що позивачем на протязі 10 робочих днів з моменту отримання письмового запиту ДПІ не надано на нього відповідь, а тому винесення наказу про проведення перевірки, рівно як і проведення документальної позапланової перевірки є обґрунтованим.

Колегія суддів частково не погоджується з наведеними висновками з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями пункту 78.1.4 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, в разі виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Також, відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2012 року ДПІ було складено на ім'я керівника ТОВ запит за № 40147/10/22-50 "Про надання інформації та її документального підтвердження", згідно якого ДПІ просило надати протягом 10 робочих днів певну інформацію, зокрема, копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися для з'ясування реальності і повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Приємна пропозиція" з 01 липня по 31 серпня 2012 року. Вказаний запит ДПІ було надіслано позивачу поштою і отримано ним 11 жовтня 2012 року, що підтверджується завіреною копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, 02 листопада 2012 року листом вих. №51/09-898/1 ТОВ в порушення норм чинного податкового законодавства та спираючись на формальні і необґрунтовані обставини відмовлено в наданні затребуваних ДПІ матеріалів, а тому з огляду на наведене, а також приймаючи до уваги, що відповідний запит оформлено належним чином та з дотриманням всіх вимог встановлених ПК України, колегія суддів вважає, що дії ДПІ з проведення перевірки та складання відповідного акту є правомірними, а рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим та такими, що узгоджуються з положеннями ПК України.

Разом з тим, положеннями пункту 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з п.198.3. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також пунктом 198.6. ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2012 року та 20 червня 2012 року ТОВ "Приємна пропозиція" та ТОВ уклали договори за № 04-06/1526 та за № 01-0/12 про постачання ТОВ "Приємна пропозиція" позивачу запасних частин, комплектуючих до контейнерів різноманітної конфігурації та призначення, баків, ємностей, квіткової продукції, рослин, добрив, торфу, гідрогелю, чорнозему та засобів для догляду за рослинами. На підставі вказаних договорів сторонами було складено і підписано специфікації на відвантаження товару від 12 липня 2012 року, від 23 липня 2012, 06 липня 2012 року та 16 липня 2012 року.

На підтвердження факту отримання товарів від постачальника позивач надав до суду видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, журнал реєстрації довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей. Вищезазначені товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується актом списання торфу і гідрогелю №175 від 31 липня 2012 року, актами приймання-передачі основних засобів, договорами між ТОВ та ДП «Одеський морський торговельний порт», відповідно до яких ТОВ прийняло на себе обов'язок виконувати санітарно-екологічні роботи зі збирання та утилізації різноманітних відходів та здійснювати догляд та благоустрій зеленої зони, а також актами виконання вказаних робіт.

Також, на підтвердження здійснення розрахунку за поставлений товар ТОВ "Грін-Порт" надано договір від 30 серпня 2012 року про передачу позивачем ТОВ "Приємна пропозиція" простих векселів на суму, яка дорівнює заборгованості за поставлені товари. Передача векселів ТОВ "Грін-Порт" підтверджується актом прийому-передачі векселів від 31 серпня 2012 року, відповідно до якого ТОВ "Грін-Порт" надало ТОВ "Приємна пропозиція" векселі АА №1813167, АА №1813168, АА №1813169 від 31 серпня 2012 року на загальну суму 255493,22 грн..

Крім того, на виконання договорів поставки ТОВ "Приємна пропозиція" видано позивачу податкові накладні, зокрема, від 12 липня 2012 року за №213, від 23 липня 2012 року за №214 та від 31 липня 2012 року за №215.

Вказані накладні видані у відповідності до положень ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, а тому враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що сторони, укладаючи правочини, мали на меті створення реальних правових наслідків, контрагентами належним чином були оформлені договірні правовідносини та фактично виконано умови договорів, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем 42582, 00 грн. до податкового кредиту.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що надання позивачем первинних документів в судовому засіданні після закінчення відповідної перевірки не може бути підставою для визнання необґрунтованими висновків акту перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом, оскільки на момент проведення перевірки такі документи були відсутні і не досліджувались співробітниками ДПІ з незалежних від них причин, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються зі змістом КАС України, зокрема, ст.138 КАС України.

Положеннями ст.138 КАС України визначено, що для встановлення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів, а тому враховуючи наведене колегія суддів приходить до думки, що суд першої інстанції в порушення чинного законодавства не зробив ґрунтовного висновку за наслідками дослідження наданих позивачем доказів.

Окрім іншого, не прийняття видаткових накладних судом першої інстанції в якості доказів отримання товарів від ТОВ "Приємна пропозиція" внаслідок відсутності прізвищ і посад осіб, відповідальних за отримання товару від позивача та не зазначення у накладних номера і дати видачі уповноваженим особам довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки формальні неточності складання первинних документів не є підставою для визнання правочинів безтоварними в разі фактичного здійснення господарської операції та її підтвердження відповідними первинними документами.

Також, скасовуючи оскаржувану постанову, колегія суддів враховувала, що Податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (ст. 4.1.4 ПК України).

Наведені висновки також узгоджуються з положеннями Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 06 травня 2011 року за № 742/11/13-11.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився часткових порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Грін-Порт".

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Порт" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Порт" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0002102250 від 10.12.2012 року, яким ТОВ "Грін порт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 63873,00 грн., з яких за основним платежем - 42582,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21291,00 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька