Постанова № 34425347, 29.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року Справа № 812/6569/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 9776,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач, просить стягнути заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011, 2012 роки та І квартал 2013 року у розмірі 9776,75 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01 січня 2011 року.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа.

В порушення вимог законодавства відповідачем звіти про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за 2011-2012 роки, не надавалися, а сума єдиного внеску за 2011-2012 роки та І квартал 2013 року у строки, передбачені законодавством, не сплачена, про що свідчать повідомлення-розрахунки від 28 лютого 2013 року № 217, б/д б/н та від 14 травня 2013 року № 474.

Відповідно до повідомлень-розрахунків від 28 лютого 2013 року № 217, б/д б/н та від 14 травня 2013 року № 474 сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за 2011 та 2012 роки та І квартал 2013 року, становить у загальному розмірі 9776,75 грн., яка на теперішній час є несплаченою.

На виконання вимог статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області відповідачу було надіслано вимоги від 28 лютого 2013 року № Ф-217 про сплату суми боргу у розмірі 8582,72 грн. та від 14 травня 2013 року № Ф-474 про сплату суми боргу у розмірі 1194,03 грн. Відповідач не сплатив зазначену у вимогах суму боргу, не узгодив вимоги з управлінням та не оскаржив вимоги в судовому порядку. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9776,75 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 50).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 18, довідковий лист). 09 серпня 2013 року, 22 серпня 2013 року та 02 жовтня 2013 року за закінченням терміну зберігання на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулись поштові відправлення із судовою повісткою, направлені на адресу відповідача (арк. справи 26-27, 34-35, 51-52). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

ОСОБА_1 огли зареєстрований фізичною особою - підприємцем виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 10 січня 2003 року, номер запису про державну реєстрацію - 04051891Ф0020553, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02 серпня 2013 року за № 16938200 року (арк. справи 6, 20-21).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464).

Частиною 3 статті 5 Закону № 2464, серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з огляду на положення Закону № 2464 є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, про що свідчить заява від 10 січня 2003 року (арк. справи 37).

Згідно інформації від 02 жовтня 2013 року № 2125/171, наданої Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) взятий на облік в Брянківському відділенні Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області 17 січня 2003 року за № 774, працював з використанням таких систем оподаткування: у І кварталі 2011 року - загальна система оподаткування, у ІІ-ІV кварталах 2011 року - платник єдиного податку, у І-ІІ кварталах 2012 року - загальна система оподаткування, у ІІІ-ІV кварталах 2012 року - платник єдиного податку, у 2013 році - платник єдиного податку (арк. справи 53).

Відповідно до довідки від 12 серпня 2013 року № 7688/08-08, отриманої від управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, ОСОБА_1, як пенсіонер, з січня 2011 року до теперішнього часу на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці не знаходиться (арк. справи 30).

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті.

Частиною 11 статті 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2011 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2011 року по 326,53 грн. щомісячно, у квітні-вересні 2011 року по 333,12 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2011 року по 341,80 грн. щомісячно, у грудні 2011 року в сумі 348,39 грн.

Статтею 13 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2012 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2012 року по 372,33 грн. щомісячно, у квітні-червні 2012 року по 379,62 грн. щомісячно, у липні-вересні 2012 року по 382,39 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2012 року в сумі 387,95 грн. щомісячно, у грудні 2012 року в сумі 393,50 грн.

Статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік у місячному розмірі: з 01 січня 2013 року - 1147,00 грн., з 01 грудня 2013 року - 1218,00 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2013 році у місячному розмірі становить: у січні-листопаді 2013 року по 398,01 грн. щомісячно, у грудні 2013 року в сумі 422,65 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 12 червня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла з 12 червня 2012 року до 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 13 жовтня 2012 року) базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до вимог Закону № 2464 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону № 2464 серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2011 та 2012 роки та І квартал 2013 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 9776,75 грн., що підтверджується повідомленнями-розрахунками від 28 лютого 2013 року № 217, б/д б/н та від 14 травня 2013 року № 474 відповідно (арк. справи 11, 12, 13) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 38).

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника сформовані вимоги від 28 лютого 2013 року № 217 про сплату боргу в сумі 8582,72 грн. та від 14 травня 2013 року № 474 про сплату боргу в сумі 1194,03 грн. (арк. справи 7, 8).

Вимоги від 28 лютого 2013 року № 217 та від 14 травня 2013 року № 474 про сплату боргу надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак згідно довідки форми 20 повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання і у відповідності до вимог пункту 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, вважаються належним чином врученими (арк. справи 7, 8, 9, 10).

Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 та 2012 роки та І квартал 2013 року у загальному розмірі 9776,75 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9776,75 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області (ідентифікаційний код 21792364, місцезнаходження: 94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, буд. 6) прострочену заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, 2012 рік та І квартал 2013 року у загальному розмірі 9776,75 грн. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Чернявська