Постанова № 34425349, 22.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 року Справа № 812/8240/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Шембелян В.С.

за участю секретаря судового засідання: Козловської А.О.

за участю сторін:

представника позивача - Дорош І.В.

представника відповідача Ленінського ВДВС Луганського МУЮ - Юрченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, вимоги якого позивач уточнив в позовній заяві від 04 жовтня 2013 року. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що він є заставоутримувачем майна: -автомобіля марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4

В зв'язку з укладанням договору застави майна між позивачем та ОСОБА_4 № 14-12ПВ/2007-3 від 23 травня 2007 року, на предмет застави було зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 30414040 від 22.02.2011 року.

22.02.2011 року позивач зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави (реєстрація змін) за № 30414040 від 22.02.2011 року.

Однак, вже після реєстрації вказаних обтяжень в межах виконавчих проваджень, за якими позивач не є стягувачем, відповідачами були прийняті постанови про арешт та заборону відчуження зазначеного вище заставного майна.

Позивач вважає, що прийняття відповідачами зазначених постанов не відповідає вимогам Закону «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій та порушує права позивача як заставоутримувача.

Просить скасувати постанови відповідачів про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що були прийняті:

-19.04.2011 року в межах виконавчого провадження № 24003257 державним виконавцем ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, відповідно до якої, в межах суми звернення стягнення: 59222,47 грн. накладено арешт на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2. реєстраційний номер НОМЕР_1, та заборонено здійснювати його відчуження;

-10.05.2012 року в межах виконавчого провадження № 32506417 державним виконавцем Ленінського районного ВДВС Луганського міського управління юстиції, відповідно до якої, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4, в межах суми звернення стягнення: 676135,65 грн.

Також позивач просить зобов'язати Ленінськкий районний ВДВС Луганського міського управління юстиції вилучити відповідний запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.05.2012 року за № 12528631, який було внесено на підставі їх постанови від 10.05.2012 року ВП № 32506417.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Пояснила суду, що позивач не є стягувачем в жодному виконавчому провадженні щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості. На даний час позивачем вилучено у останнього заставне майно для реалізації.

Представник відповідача Ленінського ВДВС Луганського МУЮ проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважала за необхідне звільнити з під арешту заставне майно.

Представник відповідача ВДВС Антрацитівського МУЮ Луганської області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення, вважав оскаржувану постанову правомірною, просив в задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Між Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є позивач, та ОСОБА_4, укладено Договір застави майна № 14-12ПВ/2007-3 від 23 травня 2007 року, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором № 14-12ПВ/2007 від 23 травня 2007р., який укладено між ОСОБА_4, та Позивачем. Загальна сума заборгованості за зазначеним кредитним договором, станом на 24.09.2013 року, складає 19 836,83дол. США (в національній валюті 158 555,78грн.), та неустойка 91 700,25грн.(а.с.151-154)

Позивачем та ОСОБА_4 також укладено Договір застави майна № 14-12ПВ/2007-3 від 23 травня 2007 року, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором, предметом застави за даними договором є автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 23-24).

Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.10.2013 № 42052324 зроблено запис №1 01.06.2007 року о 14:13 год. за №5057021 про приватне обтяження відповідно до договору застави майна, 14-12ПВ/2007-з, 23.05.2007 року, ВАТ «Мегабанк», об'єкт обтяження транспортний засіб OPEL VECTRA сєдан, 2007 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1.(а.с.31-32).

22.02.2011 року у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за кредитним договором позивач зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави (реєстрація змін) за № 30414040 від 22.02.2011 року (а.с.32).

Крім того, 14 листопада 2012 року Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області було винесено заочне рішення, яке набрало чинності 15 грудня 2012 року, про дострокове розірвання кредитного договору стягнення заборгованості, стягнення неустойки, та звернення стягнення на предмет застави, на користь Позивача з ОСОБА_6 Даним рішенням Позивачу надано право знімати з обліку в РЕВ МРВ м. Красний Луч та отримувати необхідні документи для укладення договору купівлі - продажу заставного автомобілю з іншою особою-покупцем (а.с.26-29).

Правовідносини при укладені договору застави між заставодавцем та заставодержателем регулюються Законом України "Про заставу" (з змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Вимоги до форми договору застави закріплені в статті 13 Закону України "Про заставу", в якій закріплено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Згідно статті 13, 14 Закону України "Про заставу" недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про заставу" коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Договір застави майна від 23.05.2007 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7 23.05.2007, про що зроблено запис в реєстрі за № 5057021.

Тобто право застави у заставодержателя виникло 23.05.2007.

Також судом встановлено, що в межах виконавчого провадження № 32506417 державним виконавцем Ленінського районного ВДВС Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.05.2012 року, відповідно до якої, в межах суми боргу накладено арешт на все рухоме майно боржника та заборонено здійснювати його відчуження, та внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.05.2012 року за № 12528631, який було внесено на підставі їх постанови від 10.05.2012 року ВП № 32506417 (а.с.31, 33).

В межах виконавчого провадження № 24003257 державним виконавцем ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.04.2011 року, відповідно до якої, в межах суми боргу накладено арешт на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2. реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.30).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (на дату виникнення спірних правочинів).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.

Відповідно до статті 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону №606 є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до статті ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Одночасно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено лише у разі:

-виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; -коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Так, з матеріалів виконавчого провадження №32506417 Ленінського ВДВС Луганського МУЮ вбачається і чого не заперечував представник відповідача в судовому засіданні, що на момент прийняття оскарженої постанови та реєстрації публічного обтяження державний виконавець мав знати про наявність обтяження щодо заставного майна позивача. Заходів щодо повідомлення заставоутримувача про накладення арешту ним не вжито.

Також підтверджено матеріалами ВП № 24003257 ВДВС Антрацитівського МУЮ, що з відомостей про транспортні засоби божника за комп'ютерною базою даних, які були надіслані за запитом державного виконавця (а.с.96) державному виконавцю було відомо про наявність обтяження щодо заставного майна позивача до прийняття оскарженої постанови. Про наявність реєстрації обтяження відносно заставного автомобіля державному виконавцю також було відомо, що підтверджено наявністю в матеріалах виконавчого провадження витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 24.10.2011. Однак, самостійно реєстрації обтяження за оскаржуваною постановою державним виконавцем не проводилося. (а.с.32-34) Заходів щодо повідомлення заставоутримувача про накладення арешту ним не вжито.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Враховуюче вищезазначене суд вважає, що постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийняті в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» оскільки розмір заборгованості боржника перевищує вартість предмета застави.

При накладенні арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження Відповідачі залишили поза увагою обставини про те, що позивач має право на реалізацію права позачергового задоволення кредиторських вимог за рахунок предмета застави шляхом звернення на нього стягнення.

Зі змісту ст. ст.. 52-54 Закону України "Про виконавче провадження" також вбачається, що на заставлене майно виконавчою службою може бути накладено арешт та звернуто стягнення тільки тоді, коли право застави виникло після винесення рішення суду про стягнення з боржника коштів.

Проте, в судовому засіданні встановлено, не заперечувалось сторонами, та підтверджено матеріалами справи, що право застави у позивача на транспортний засіб OPEL VECTRA сєдан, 2007 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1, виникло в момент нотаріального посвідчення іпотечного договору від 23.05.2007 року № 14-12ПВ/2007-3, а рішення суду про стягнення з боржника коштів винесені після виникнення у позивача права застави на транспортний засіб OPEL VECTRA сєдан, 2007 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1.

Тому, відповідно до ст. 50, 52 Закону України "Про виконавче провадення" першочергове право стягнення на транспортний засіб OPEL VECTRA сєдан, 2007 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1 виникло у позивача, як заставодержателя за договором застави автомобілю від 23.05.2007.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про скасування оскаржених постанов про накладення арешту на все рухоме майно боржника та заборону його відчуження слід задовольнити частково і скасувати зазначені постанови в частині накладення арешту на заставне майно.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції вилучити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який було внесено на підставі Постанови від 10.05.2012 року в межах виконавчого провадження № 32506417 відповідно до якого, в межах суми боргу накладено арешт на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, та заборонено здійснювати його відчуження ,суд зазначає наступне.

З метою забезпечення виконання зобов'язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна проводиться державна реєстрація обтяжень рухомого майна.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України № 1255-IV, предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Згідно із нормами Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830, державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України № 1255-IV, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача.

Згідно з вимогами статті 14 Закону України № 1255-IV, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач із вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З огляду на викладене, суд зазначає, що особа, яка зареєструвала обтяження раніше має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими заставодержателями, і відповідно, оскільки позивачем зареєстровано раніше обтяження рухомого майна, аніж відділами державної виконавчої служби, то обтяження позивача має вищий пріоритет над обтяженням, накладене державними виконавцями.

Оскільки державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ на підставі постанови від 10.05.2012 року ВП № 32506417 внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення арешту в межах суми боргу на все рухоме майно боржника та заборонено здійснювати його відчуження, вимоги позивача про вилучення з вказаного реєстру запису, який було внесено на підставі оскарженої постанови від 10.05.2012 року, також підлягають частковому задоволенню, лише в частині накладення арешту на заставне майно.

В задоволенні іншої частини вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги уточненого адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 19.04.2011 року ВП №24003257 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 19.04.2011 року ВП №24003257 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Скасувати постанову Ленінського районного Відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 10.05.2012 року ВП №32506417 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зобов'язати Ленінський Відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції внести зміни в запис Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.05.2012 року, № 12528631, що було зареєстровано ним на підставі постанови від 10.05.2012 року ВП № 32506417 про арешт та заборону відчуження всього рухомого майна ОСОБА_4, звільнивши з під обтяження автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, тип транспорту - легковий сєдан, колір - чорний, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини уточнених позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" (код ЄДРПОУ 09804119) судовий збір в розмірі 34,41 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян