Постанова № 34424899, 28.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа№ 910/12568/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Кондес Л.О.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013

(дата підписання - 29.07.2013)

у справі №910/12568/13 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича

про стягнення 57794,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (далі - відповідач) про стягнення 57794,29 грн задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 51083,10 грн основного боргу, 1360,78 грн пені, 3539,75 грн штрафу, 1810,66 грн 20% річних та 1720,50 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, прийнявши рішення у першому засіданні, позбавив відповідача права на захист, чим порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 16.10.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 29.08.2013) позивачу та відповідачу - 02.09.2013, долучені до матеріалів справи.

14.10.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю представника та відрядженням до м. Дніпропетровська. Крім того, відповідач заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що додаткові пояснення надасть у наступне судове засідання.

16.10.2013 у судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 відкладено розгляд апеляційної скарги на 28.10.2013.

28.10.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про відкладення розгляду справ в зв'язку з неможливістю представника з'явитись в судове засідання; надав засвідчену копію акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 14.06.2013.

У судове засідання 28.10.2013 відповідач чи його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі сторін, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2012 між сторонами укладено договір поставки №317-12 (далі - договір), відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.5.2, 5.3 договору ціна товару зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії договору згідно видаткових накладних на товар.

Згідно п.6.1 договору розрахунки за товар здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку у формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

У пункті п.6.2 договору зазначено, що датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих коштів на рахунок постачальника.

Якщо покупець при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п.6.4 договору).

Договір чинний протягом 2 років з дати укладання (з правом пролонгації) (п.9.7 договору).

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу товару на загальну суму 65110,44 грн., що підтверджується видатковими накладними від 31.01.2013 №27186/27717 на суму 2984,40 грн, від 07.02.2013 №34350/34165 на суму 6500,28 грн, від 07.02.2013 №34912/34118 на суму 686,82 грн, від 07.02.2013 №34911/34117 на суму 2218,68 грн, від 14.02.2013 №41056/40337 на суму 5543,76 грн, від 21.02.2013 №49094/48451 на суму 3694,08 грн, від 23.02.2013 №53251/51665 на суму 12958,86 грн, від 28.02.2013 №57684/56100 на суму 3777,42 грн, від 28.02.213 №57690/55942 на суму 3269,34 грн, від 28.02.2013 №56892/55941 на суму 2737,68 грн, від 07.03.2013 №65725/63362 на суму 1987,68 грн, від 12.03.2013 №70036/67154 на суму 2003,16 грн, від 14.03.2013 №72660/71031 на суму 3664,92 грн, від 16.03.2013 №72695/73433 на суму 1135,50 грн, від 26.03.2013 №84162/83655 на суму 4768,20 грн, від 26.03.2013 №84763/83654 на суму 2574,30 грн та від 26.04.2013 №125648/122835 на суму 4587,36 грн.

Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується підписом уповноваженої відповідачем особи в графі "Одержав" без заперечень, підпис якої скріплено печаткою або штампом ФОП Галстян А.В.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався за поставлений товар частково, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 51083,10 грн.

Сума боргу 51083,10 грн також відображена у підписаному з обох сторін акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 14.06.2013.

28.05.2013 відповідач підписав графік погашення заборгованості перед позивачем, згідно якого борг підлягав погашенню до 18.06.2013.

Доказів погашення боргу відповідач на надав, контррозрахунок в матеріалах справи відсутній, таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу та стягнув з відповідача на користь позивача 51083,10 грн основного боргу.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальник товару більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Згідно п.9.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем наведено розрахунок сум пені, 7% штрафу та 20% річних, згідно якого він просить стягнути з відповідача 1360,78 грн пені, 3539,75 грн 7% штрафу та 1810,66 грн 20% річних.

Перевіривши розрахунки сум пені, 7% штрафу та 20% річних, колегія суддів вважає їх правильними та погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 1360,78 грн пені, 3539,75 грн 7% штрафу та 1810,66 грн 20% річних.

Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2013 суд першої інстанції виніс ухвалу про порушення провадження у справі №910/12568/13, якою зобов'язав відповідача надати письмовий відзив на позовну заяву. 09.07.2013 ухвала отримана відповідачем за двома адресами для листуванням, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №808191, №808396.

23.07.2013 відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та контррозрахунок суми боргу не надав.

Згідно з ст. 28 ГПК України представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа та не забороняє фізичній особі-підприємцю особисто брати участь у справі.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Стаття 77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

За таких обставин колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права при розгляді справи.

Доданий до апеляційної скарги витяг з історії хвороби №234/12 не може вважатись належним доказом, в розумінні ст.33 ГПК України, порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки наданий після прийняття оскаржуваного рішення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі №910/12568/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/12568/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Ропій Л.М.

Кондес Л.О.