Рішення № 34424604, 24.10.2013, Господарський суд Сумської області

"> FONT>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

FONT > 24.10.2013

5">Справа № 920/1644/13FONT>

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС ПРОМ ОІЛ», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни», м. СумиONT>

про стягнення 10810 грн. 77 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

ss="fs164">від відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання Кас’ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9734 грн. 37 коп. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки № МП/11/01-12 від 03.01.2012 року, укладеного між сторонами у справі, 865 грн. 17 коп. пені, 211 грн. 23 коп. – 3 % річних, а також 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119 повернуте на адресу господарського суду відділенням поштового зв’язку.

s="fs160">Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 25.09.2013 року у справі № 920/1644/13, за супровідним листом б/н від 10.10.2013 року (вх. № 14148 від 10.10.2013), надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та письмові пояснення № 18030/2013 з додатками на 42-х арк.

На підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів даної справи надані позивачем письмові докази та пояснення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі укладено договір поставки № МП/11/01-12 від 03.01.2012 року, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає та оплачує товар у асортименті, кількості, ціні у відповідності до заявки відповідача (покупця), яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або в усній формі. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем (відповідачем за даним спором) товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочення платежу).

Пунктом 4.2. розділу 4 зазначеного договору визначено, що відповідач здійснює розрахунок за отриману партію товару на умовах відстрочення платежу у строк не пізніше тридцяти календарних днів від дати поставки.

Відповідно до пункту 2.4. розділу 2 договору поставки, укладеного між сторонами, датою поставки партії товару є дата, вказана у видатковій накладній.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ним, відповідно до умов укладеного між сторонами договору за видатковою накладною № ПРН+У524203 від 21.12.2012 року, відповідачеві поставлено товар на загальну суму 19220 грн. 35 коп., 01.03 2013 року відповідачем частково повернуто товар, отриманий за вказаною видатковою накладною на суму 9485 грн. 98 коп., що підтверджується документом «Повернення постачальнику № 2 від 01.03.2013 року» (арк. с. 15).

Але відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною № ПРН+У524203 від 21.12.2012 року не виконав, чим порушив умови укладеного між сторонами у справі договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов’язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, підтверджується видатковою накладною № ПРН+У524203 від 21.12.2012 року, копію якої долучено до матеріалів справи (арк. с. 14), а оригінал досліджено судом під час судового слухання справи.

Зазначена видаткова накладна містить відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість та ціну, а також підписана уповноваженими представниками сторін за даним спором та скріплені їх печатками.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 15672/2013 від 29.03.2013 року з вимогою про сплату боргу за поставлений товар за договором поставки № МП/11/01-12 від 03.01.2012 року, але дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, доказів оплати в повному обсязі отриманого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 9734 грн. 37 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з пунктом 5.1. розділу 5 договору поставки № МП/11/01-12 від 03.01.2012 року, укладеного між сторонами у справі, у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від вартості неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення.

Згідно з поданим позивачем розрахунком пеня нарахована за період з 21.01.2013 по 10.06.2013 року складає 865 грн. 17 коп., та 3 % річних за період з 21.01.2013 по 03.09.2013 року складають 211 грн. 23 коп. (арк. с. 9).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів належного виконання взятих на себе за договором зобов’язань або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, у судове засідання не з’явився, хоча розгляд справи відкладався, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 865 грн. 17 коп. пені та 211 грн. 23 коп. 3 % річних правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп. за рахунок відповідача у відповідності до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни» (40035, м. Суми, вул. Заливна, буд. 15, код ЄДРПОУ 36437907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС ПРОМ ОІЛ» (83058, м. Донецьк, вул. Переїзна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33320092) 9734 грн. 37 коп. заборгованості за поставлений товар, 865 грн. 17 коп. пені, 211 грн. 23 коп. – 3 % річних та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 року.

Суддя М.С. Лущик