Рішення № 34424610, 24.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2013 Справа № 920/1658/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ», м. Бориспіль, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Русь», м. Середино-Буда, Сумська область

про стягнення 4737 грн. 52 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - представник Гордієнко С.В. довіреність б/н від 11.02.2013

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 4737 грн. 52 коп., в тому числі: 3163 грн. 38 коп. - сума боргу, 342 грн. 34 коп. - пеня, 599 грн. 12 коп. - штраф, 632 грн. 68 коп. - 20% річних відповідно до договору № 53/11-01953 від 04.01.2012 року, укладеного між сторонами у справі, а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, інших доказів в обґрунтування своєї позиції у справі до суду не подав, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, тому у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява № 1 від 23.10.2013 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач здійснив перерахунок пені та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 4628 грн. 07 коп., в тому числі: 3163 грн. 38 коп. - сума боргу, 235 грн. 01 коп. - пеня, 597 грн. 00 коп. - штраф, 632 грн. 68 коп. - 20% річних відповідно до договору № 53/11-01953 від 04.01.2012 року, укладеного між сторонами у справі, а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

На підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів даної справи надані позивачем письмові докази.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданої ним заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 3163 грн. 38 коп. В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на договір № 53/11-01953 від 04.01.2012 року, укладений між сторонами у справі.

Відповідно до пункту 1.1 названого договору, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити товар в асортименті кількості та по ціні, яка вказана в підписаних сторонами рахунках-фактурах та/або накладних.

Згідно вказаного договору позивач поставив відповідачу на підставі довіреностей № 78 від 19.09.2012, № 80 від 20.09.2012, № 86 від 02.10.2012 запасні частини на загальну суму 3163 грн. 38 коп. по товарним накладним: № 5692 від 19.09.2012 на суму 233 грн. 16 коп., № 5697 від 19.09.2012 на суму 235 грн. 96 коп., № 5736 від 20.09.2012 на суму 46 грн. 58 коп., № 5759 від 20.09.2012 на суму 418 грн. 14 грн., № 5762 від 20.09.2012 на суму 120 грн. 86 коп., № 5896 від 26.09.2012 на суму 834 грн. грн. 14 коп., № 5921 від 27.09.2012 на суму 575 грн. 28 коп., № 6012 від 02.10.2012 на суму 699 грн. 26 коп.

Відповідно до п.3.1. вказаного договору відповідач повинен був сплатити позивачу вартість кожної отриманої продукції протягом 14 банківських днів з моменту поставки партії продукції. Тобто, як зазначає позивач, остаточний розрахунок за поставлену продукцію, повинен був здійснений відповідачем не пізніше 23.10.2012. Проте, на час розгляду справи оплата продукції відповідачем не здійснена.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, борг відповідача перед позивачем на момент розгляду даної справи складає 3163 грн. 38 коп.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме товарним накладними: № 5692 від 19.09.2012 на суму 233 грн. 16 коп., № 5697 від 19.09.2012 на суму 235 грн. 96 коп., № 5736 від 20.09.2012 на суму 46 грн. 58 коп., № 5759 від 20.09.2012 на суму 418 грн. 14 грн., № 5762 від 20.09.2012 на суму 120 грн. 86 коп., № 5896 від 26.09.2012 на суму 834 грн. грн. 14 коп., № 5921 від 27.09.2012 на суму 575 грн. 28 коп., № 6012 від 02.10.2012 на суму 699 грн. 26 коп., які підписано представниками сторін за даним спором.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 3 від 17.12.2012 року з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за поставлений товар, але дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та не надав обґрунтованого заперечення щодо позовних вимог, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар в розмірі 3163 грн. 38 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 5.3 договору купівлі-продажу № 53/11-01953 від 04.01.2012 року, укладеного між сторонами у справі, у випадку порушення відповідачем термінів оплати, обумовлених у договорі, він зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також, при затримці оплати вартості товару понад п'ять днів відповідач, крім пені, сплачує позивачеві штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) від простроченої суми. Також, у випадку несвоєчасної сплати відповідач згідно п. 5.3. вказаного договору зобов'язаний сплатити двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Згідно з поданим позивачем розрахунком пеня складає 235 грн. 01 коп., штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару складає 597 грн. 00 коп. та 20 % річних складає 632 грн. 68 коп.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів належного виконання взятих на себе за договором зобов'язань або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, у судове засідання не з'явився, хоча розгляд справи відкладався, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 235 грн. 01 коп. пені, 632 грн. 68 коп. 20 % річних та 597 грн. 00 коп. - 20 % штрафу, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп. за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Русь» (41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Дачна, б. 38., код 36487696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодемянської, буд. 17, код 25272811) 3163 грн. 38 коп. боргу, 235 грн. 01 коп. пені, 632 грн. 68 коп. 20 % річних, 597 грн. 00 коп. - 20 % штрафу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 року.

Суддя М.С. Лущик