Рішення № 34424598, 24.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа №923/1249/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих,

м. Херсон

про стягнення 123128 грн. 91 коп.

за участю представників:

позивача - Юхно Я.О., юрисконсульт, дов. від 15.04.2013 р. №01-4/25;

відповідача - Якуб О.В., представник, дов. від 01.02.2013 р. б/н.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом, яким, з урахуванням заяви від 14.10.2013 р. №01-4/2263 просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 59285 грн. 34 коп. заборгованості за постачання теплової енергії на підставі договору №299 від 01.12.2012 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, 1080 грн. 09 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 3534 грн. 64 коп. пені за порушення договірних зобов'язань з оплати вартості спожитої теплової енергії, а також 41695 грн. 05 грн. заборгованості за постачання теплової енергії на підставі договору №566 від 01.12.2012 р., 570 грн. 48 коп. 3% річних, 1738 грн. 22 коп. пені.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушення правила об'єднання вимог в одній позовній заяві. Крім того, не погоджується із сумою заборгованості, посилаючись на часткову оплату вартості спожитих послуг з теплопостачання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем укладені договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №299 і №566 від 01.12.2012 року (далі - договори), відповідно до умов яких позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач - оплачувати вартість наданих позивачем послуг.

Згідно з пунктом 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем було виставлено відповідачу в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року рахунки №№649а для оплати вартості теплової енергії спожитої на підставі договору №299 за листопад 2012 року на суму 14172 грн. 48 коп., за грудень 2012 року на суму 14645 грн. 54 коп., за січень 2013 року на суму 14654 грн. 54 коп., за лютий 2013 р. на суму 13229 грн. 56 коп., за березень 2013 р. на суму 14645 грн. 54 коп., за квітень 2013 р. на суму 1419 грн. 16 коп.

Таким чином, вартість послуг з постачання теплової енергії, що були надані відповідачу в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року на підставі договору №299 становить 72757,82 грн.

Відповідачем вартість спожитої теплової енергії оплачено частково в сумі 13472 грн. 48 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 59285 грн. 34 коп. по розрахунках за послуги з теплопостачання наданих на підставі договору №299 від 01.12.2012 р.

На підставі договору №566 позивачем були виставлено відповідачу в період з грудня 2012 року по квітень 2013 року рахунки №№649 для оплати вартості теплової енергії спожитої за грудень 2012 року на суму 2675 грн. 74 коп., за січень 2013 року на суму 21573 грн. 84 коп., за лютий 2013 р. на суму 10954 грн. 91 коп., за березень 2013 р. на суму 1139 грн. 89 коп., за квітень 2013 р. на суму 7103 грн. 29 коп.

Таким чином, вартість послуг з постачання теплової енергії, що були надані відповідачу в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року на підставі договору №566 становить 43447,67 грн.

Відповідачем вартість спожитої теплової енергії оплачено частково в сумі 1752 грн. 62 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 41695 грн. 05 коп. по розрахунках за послуги з теплопостачання наданих на підставі договору №566 від 01.12.2012 р.

Заборгованість відповідача за спожиті у період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. послуги позивачем обчислена вірно, за тарифами встановленими постановою НКРРКП від 30.09.2011 р. №141.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 100980 грн. 39 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 1650 грн. 57 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку пунктом 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії 5997 грн. 22 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії в розмірі 100980 грн. 39 коп., 1650 грн. 57 коп. 3% річних та 5997 грн. 22 коп. пені.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції викладеної в п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Враховуючи що вимоги заявлені з одних і тих самих підстав і пов'язані між собою способом захисту прав і законних інтересів, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд цих вимог не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору.

Посилання відповідача на часткову сплату заборгованості прийняті до уваги позивачем, у зв'язку з чим в подальшому останнім зменшені позовні вимоги.

При розподілі судових витрат по сплаті судового збору суд виходить з наступного.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 12 вересня 2013 року. Часткова оплата боргу відповідачем здійснювалась відповідачем 22.08.2013 р. в сумі 7764 грн. 67 коп., 18.09.2013 р. в сумі 6360 грн. 43 коп., в сумі 1100 грн.

Враховуючи вказані оплати позивачем і був зменшений розмір позовних вимог.

У п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 викладено правову позицію згідно якої частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Враховуючи наведене судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру позовних вимог та з урахуванням того, що заборгованість частково сплачена до подання позову. Судовий збір пропорційно сумі, що сплачена відповідачем після подання позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (вул. 40 років Жовтня, буд. 179, м. Херсон, код 03972809) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 100980 грн. 39 коп., 1650 грн. 57 коп. 3% річних та 5997 грн. 22 коп. пені, 2307 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова