Рішення № 34423804, 24.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2013 р. Справа № 902/1335/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", м.Вінниця

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Лука Мелешківська Вінницького району Вінницької області

про стягнення 21384,95 грн вартості необлікованої електричної енергії

За участю представників:

позивача - Іваніцький Ю.В. (довіреність №1-14-3832 від 06.06.2013, паспорт серії НОМЕР_2) та Бузько А.І. (довіреність №1-14-3837 від 06.06.2013, паспорт серії НОМЕР_3);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21384,95 грн заборгованості, що виникла в зв'язку з неналежним виконанням останньою умов укладеного між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості №1106 від 25 березня 2013 року.

Ухвалою від 25 вересня 2013 року порушено провадження у справі №902/1335/13 з призначенням судового засідання на 24 жовтня 2013 року.

Присутні в судовому засіданні (24.10.2013) представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач на визначену судом дату в судове засідання не з'явилась, вимоги ухвали суду від 25.09.2013 року не виконала, витребувані судом документи не надала, причини неявки суду не повідомила. Конверт з ухвалою суду від 25.09.2013 року повернувся до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Слід зауважити, що вищевказану ухвалу відповідачу надіслано кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №17432855 станом на 24.10.2013 місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: АДРЕСА_1, яка є ідентичною тій, по якій було направлено ухвалу від 25.09.2013 року відповідачу.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на таку фізичну особу-підприємця.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За наслідками проведеної 03.05.2012 перевірки представниками СО "Вінницькі міські ЕМ" ПАТ "Вінницяобленерго" інженерами-інспекторами було виявлено за адресою: АДРЕСА_1 факт порушення п.6.40. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) №910 від 17.10.2005 року, та ст.26 Закону України "Про електроенергетику", а саме: самовільне приєднання до мереж енергопостачальної організації без укладення відповідного договору (електрична енергія споживається, проте її кількість не обліковується та оплата не здійснюється).

По факту виявленого порушення представниками енергопостачальної організації було оформлено акт про порушення правил користування електроенергією серії ЮО №00138, який підписаний представниками як постачальника так і споживача (а.с.10).

Згідно п.3.1 Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини 5 пункту 2.1. "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами "Правил користування електричною енергією", затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 року (надалі Методика), дана методика застосовується на підставі акта про порушення, в порядку встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі.

Відповідно до п.6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил на місці оформляється двосторонній акт про порушення за встановленою формою.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Таким чином, такі дії відповідача свідчать про допущення ним правопорушення, що тягне за собою відповідальність за нанесення матеріальної шкоди позивачу.

18.06.2012 було проведено засідання комісії Вінницьких міських електричних мереж з розгляду акту порушення правил користування електричною енергією №00138 від 03 травня 2012 року. Як вбачається з протоколу від 18.06.2012, комісією прийнято рішення здійснити перерахунок загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, з урахуванням, зокрема, положень п.2.6, 2.7 Методики, що в розрахунку становить 28085,23 грн (а.с.21,22).

Зазначена Методика застосовується у випадках виявлення таких порушень, як самовільне приєднання струмоприймачів до мережі Постачальника електроенергії, в тому числі приєднання з порушенням встановленої Правилами процедури та приєднання струмоприймачів поза обліком (п.2.1 Методики).

Згідно з п.2.2 Методики, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, розраховується на підставі акту про порушення.

Даний протокол не був оскаржений, тому протокол засідання комісії Вінницьких міських електричних мереж від 18.06.2012 з розгляду акту порушення правил користування електричною енергією від 03.05.2012 про нарахування для сплати за самовільно спожиту електроенергію на суму 28085,23 грн та акт №00138 від 03.05.2012 набрали чинності та є обов'язковими до виконання.

Також варто зазначити, що пунктом 2 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/1872 від 30.12.2011 року роз'яснено, що самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку та укладання договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 ЦК України.

Відповідно до п.6.43 Правил користування електричною енергією, для оплати по акту №00138 від 03 травня 2012 року, відповідачу був виставлений рахунок №5000/2 від 18.06.2012 на суму 28085,23 грн. (а.с.23) та вручений останньому під підпис.

18.06.2012 в рахунок погашення боргу відповідачем сплачено 4000,00 грн (а.с. 24, 25).

25 березня 2013 року між ПАТ "Вінницяобленерго" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №1106 про реструктуризацію заборгованості за актом №00138 від 03.05.2012 (а.с.27).

Відповідно до п.2.1.2. договору відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок ПАТ "Вінницяобленерго" до 20.07.13р. суму боргу в розмірі 24084,95 грн.

19.04.2013 в рахунок погашення боргу відповідачем сплачено 2700,00 грн (а.с.26).

Станом на час розгляду справи заборгованість в розмірі 21384,95 грн відповідачем не погашена.

Вирішуючи питання щодо відповідності даного правочину вимогам Закону, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому суд погоджується з думкою доктора юридичних наук ОСОБА_2, відповідно до якої у статті 627 ЦК України сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору (ст.6 ЦК України), сторони у договорі мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Виявом свободи договору є право осіб укладати договори, які передбачені законом, так і договори, які хоч законом не передбачені, але йому не суперечать (п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.6 ЦК України).

Таким чином суд вважає, що правочин (договір про реструктуризацію заборгованості №1106 від 25.03.2013 року) відповідає діючому законодавству та йому не суперечить.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 21384,95 грн підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу в розмірі 21384,95 грн доведеною позивачем.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (21008, м.Вінниця, вул.Пирогова, 174; ідент. код 25509880) 21384,95 грн боргу та 1720,50 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 29 жовтня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі" (21108, м.Вінниця, вул.Пирогова, 174);

3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)