Ухвала суду № 34416759, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-5070/12/2170

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС) звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_2, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить стягнути з відповідача податковий борг зі сплати орендної плати за земельну ділянку в сумі 6 857,09 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідачем не було сплачено зобов'язання за 2012 рік зі сплати орендної плати за земельну ділянку.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що податковий борг відсутній, оскільки договір оренди земельної ділянки рішенням Цюрупинської міської ради від 25 травня 2012 року №481 розірвано, то у відповідача відсутнє зобов'язання за 2012 рік зі сплати орендної плати.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку в сумі 6 857,09 грн. на рахунок №33212815700284, одержувач УДКСУ у Цюрупинському районі, код платежу 13050500, ЄДРПОУ 38045231, МФО 852010, ГУДКСУ у Херсонській області.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_2 05 травня 1998 року зареєстрована Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЗ №047923, знаходиться з 05 травня 1998 року на податковому обліку за №373 в ДПІ у Цюрупинському районі, що підтверджується довідкою від 18 жовтня 2012 року №163.

Між відповідачем та Цюрупинською міською радою 20 березня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки під розміщення магазину промислових товарів площею 0,024 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строком на п'ять років. Договір оренди зареєстрований у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 26 березня 2008 року за №040872900011.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього від 27 березня 2012 року, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Цюрупинському районі 12 травня 2012 року за №65250004000336, орендна плата встановлена у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, що становить 11 931,65 грн. на рік.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів припинення договору оренди земельної ділянки, тому у відповідача існує обов'язок сплачувати самостійно визначену суму орендної плати.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі».

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовленням у задоволені позову, оскільки договір оренди земельної ділянки розірвано, апелянт не зобов'язаний сплачувати зобов'язання за 2012 рік зі сплати орендної плати у сумі 6 857,09 грн.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч.1 с. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, дані правовідносини регулюються Податковим кодексом, оскільки у відповідача податкове зобов'язання з орендної плати за землю виникло у період з червня по грудень 2012 року, а питання щодо оподаткування земельних ділянок та сплати орендної плати за землю з 01 січня 2011 року урегульоване Податковим кодексом України.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Виходячи з аналізу вищевказаний правових норм, вбачається, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються у договорі відповідно до чинного земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у загальному розмірі 6857,09 грн., у зв'язку з невчасною сплатою орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу на суму 891,24 грн. №474 від 01 серпня 2012 року, у зв'язку з несплатою заборгованості по сплаті орендної плати ФОП ОСОБА_2

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача сплатити кошти для погашення податкової заборгованості у сумі 6 857,09 грн., оскільки відповідач самостійно задекларував зобов'язання за 2012 рік зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 0,024 га в сумі 11 931,65 грн., зі щомісячним зобов'язанням сплачувати орендну плату рівними частинами у сумі 994,30 грн. та не виконав дане зобов'язання у повній мірі.

Відповідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Пунктом 2 Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно п.3 вищевказаного Порядку забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Статтею 23 Закону України «Про оренду землі», встановлено порядок зміни орендної плати, а саме: за згодою сторін орендна плата переглядається за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що відповідач не надав суду на належних доказів для підтвердження доводів щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, а саме: додаткової угоди щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки та доказів державної реєстрації такої угоди, а також акту приймання-передачі земельної ділянки, за яким би вона була передана міській раді.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв