Постанова № 34414389, 28.03.2013, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 2323/4679/2012

провадження № 1/710/6/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2013 року Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді: Кравчука В.М.

за участю секретаря: Ткаченко В.Б.

прокурора: Пилипчук А.І.

захисника: ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и в :

в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання, яке було підтримане захисником ОСОБА_1, про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з тих підстав, що під час провадження досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України 1960 року, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Своє клопотання підсудний обґрунтовує тим, що обвинувальний висновок має твердження без посилання на докази, немає чіткого описання мотиву і способу вчинення злочину, має посилання на матеріали, які не визнані доказами по справі. Він вважає, що прокурором при затвердженні обвинувального висновку не було вивчено матеріали кримінальної справи, поскільки в обвинувальному висновку вказано, що підставою для порушення кримінальної справи №2301200083 послужили матеріали перевірки за фактом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_4 Він вважає, що вказані ним в клопотанні недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні, тому просить справу повернути на додаткове розслідування.

Прокурор заперечувала проти заявленого клопотання і пояснила, що підстав, передбачених КПК України 1960 року для направлення справи на додаткове розслідування немає. В обвинувальному висновку допущено технічну помилку при зазначенні прізвища ОСОБА_4, поскільки матеріали перевірки за фактом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2 містяться в матеріалах кримінальної справи на аркушах 3-22, в яких чітко зафіксовано про збут особливо небезпечного наркотичного засобу саме ОСОБА_2, тому в обвинувальному висновку прізвище ОСОБА_4 зазначено помилково. В зв'язку з цим, просила в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення підсудного та його захисника, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Отже, підставами для повернення справи на додаткове розслідування є: неповнота досудового слідства або неправильність попереднього слідства, в тому числі істотні порушення кримінально-процесуального закону. Умовою повернення справи на додаткове розслідування є неможливість усунення названих недоліків у судовому засіданні.

Неповним визнається таке досудове розслідування, у процесі якого залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв'язок його дій зі шкідливими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримінальну справу. Досудове слідство визнається неповним, коли: не з'ясовані суттєві обставини, що належать до предмета доказування у кримінальній справі; не вияснений спосіб вчинення злочину, розмір збитку, наявність причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками; із матеріалів справи не можна визначити форму провини і мотиви дій обвинуваченого (підсудного); не встановлена роль кожного обвинуваченого у вчиненні кожного епізоду злочинної діяльності; не вияснені наявність або відсутність стану необхідної оборони або крайньої необхідності, а також інших обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності; залишилися нез'ясованими причини істотних суперечностей у доказах, на яких засноване обвинувачення; не досліджені обставини, що дають підставу притягти до відповідальності інших, причетних до злочину осіб; всебічно не перевірені показання обвинуваченого, заявлені алібі і всі інші версії, що спростовують обвинувачення; не були перевірені доводи обвинуваченого у свій захист. Неповнота залишає сумніви, тому в разі неможливості усунення вищевказаних недоліків у судовому засіданні, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України 1960 р.). При цьому, виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України 1960 р., на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зазначене в обвинувальному висновку прізвище ОСОБА_4 є технічною помилкою при складанні обвинувального висновку, поскільки в матеріалах кримінальної справи містяться матеріали перевірки за фактом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2 на аркушах 3-22, в яких чітко зафіксовано факт збуту особливо небезпечного наркотичного засобу саме ОСОБА_2

Що стосується посилання підсудного на відсутність доказів вчинення ним інкримінованих йому злочинів, то з даного приводу слід зазначити, що встановлення всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи проводиться в ході судового слідства та оцінка доказів надається судом під час прийняття відповідного рішення в нарадчій кімнаті.

Тому, враховуючи норми ст. 281 КПК України 1960 р. та положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд вважає, що наведені підсудним в клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування обставини, не являються підставами, вичерпний перелік яких визначений законом, для направлення справи на додаткове розслідування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 273, 281 КПК України в редакції 1960 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи №2301200083 на додаткове розслідування - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук