Рішення № 3440688, 23.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.09 р. Справа № 15/43

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 33339135)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00222999)

про стягнення боргу в сумі 21474,64 грн., інфляції в розмірі 591,23 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 134,61 грн.

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” м. Дніпропетровськ

про стягнення пені в сумі 700,61 грн., штрафу у розмірі 4748,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ісаєв В.Ю. за довіреністю № 70 від 31.12.2008 р

від відповідача: Руденко В.В. за довіреністю № 26/03-ю від 05.01.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про стягнення боргу в сумі 21474,64 грн., інфляції в розмірі 591,23 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 134,61 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/43, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

До господарського суду 13.03.2009 року надійшов зустрічний позов відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” м. Дніпропетровськ про стягнення пені в сумі 700,61 грн., штрафу у розмірі 4748,13 грн.

Ухвалою від 16.03.2009 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 15/43.

Ухвалою суду від 31.03.2009 р. строк вирішення спору по справі № 15/43 продовжено до 06.05.2009 р.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог первісний позивач посилається на наступні обставини:

13.02.2008 р. сторони уклали договір № 4170, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався поставити покупцю товар в кількості та за ціною, вказаною в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити в повному обсязі вказаний товар.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець зобов’язаний здійснити 100% оплату за поставлену партію товару грошовими коштами на поточний рахунок продавця протягом 10 днів з моменту поставки товару на територію покупця.

Згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку даного договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов’язань.

До даного договору сторони прийняли наступні специфікації: б/н від 24.07.2008 р., № 11 від 31.07.2008 р., № 28 від 22.09.2008 р., № 28/1 від 01.10.2008 р., № 28/2 від 02.10.2008 р., № 28/3 від 06.10.2008 р., № 29 від 07.10.2008 р., № 30 від 03.11.2008 р., якими передбачили найменування товару, його кількість та ціну за одиницю, загальну вартість, умови поставки та умови розрахунку. Специфікації підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками. Завірені копії договору та специфікацій до нього додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу у період з 26.09.2008 р. по 05.12.2008 р. товар на загальну суму 22284,64 грн., що підтверджується накладними, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Конкретний розрахунок суми позовних вимог із зазначенням спірних накладних доданий до позову.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 22284,64 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на вказаних накладних, а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками, завірені копії вказаних документів додані до позову.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем продукція, отримана за даним договором, була оплачена частково. Товар, поставлений 05.11.2008 р., відповідач оплатив в сумі 810,00 грн. тільки 30.12.2008 р., тобто з простроченням платежу на 43 дні, що підтверджується банківською випискою від 30.12.2008 р., завірена копія якої додана до позову. За розрахунком позивача неоплаченим залишився товар на загальну суму 21474,64 грн. (22284,64 грн. – 810,00 грн. = 21474,64 грн.). Розрахунок позивача також доданий до позову.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По всіх спірних накладних встановлена відстрочка платежу – 10 днів з моменту поставки товару на територію покупця (від дати накладної). Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за договором товару, згідно кожної накладної. Оскільки товар за останньою накладною був поставлений 05.12.2008 р., строк оплати цієї партії товару наступив у період з 06.12.2008 р. по 15.12.2008 р. включно, а вже з 16.12.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання. За іншими накладними строк оплати товару наступив раніше.

Таким чином, встановлений договором строк оплати за товар по спірним накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позивач надіслав відповідачу лист № 1699 від 11.11.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 20565,64 грн. разом з актом звірки взаєморозрахунків від 05.11.2008 р., претензію № 1747 від 19.11.2008 р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 21375,64 грн. Факт направлення позивачем претензії та листа з актом звірки взаєморозрахунків підтверджується наступними документами: фіскальним чеком № 1089 від 11.11.2008 р., описом вкладення до цінного листа від 11.11.2008 р., повідомленням про вручення 21.11.2008 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача; фіскальним чеком № 1405 від 19.11.2008 р., описом вкладення до цінного листа від 19.11.2008 р., повідомленням про вручення 02.12.2008 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії вказаних документів додані до позовної заяви.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 02-41/10765 від 13.03.2009 р., в якому він заперечує проти позовних вимог наступним:

По-перше, відповідач вказує, що позивач систематично порушував встановлені договором строки поставки товару, що призвело до неможливості відповідача здійснювати 100% оплату за поставлені партії товару.

По-друге, у зв’язку з тим, що відповідач вважає, що заборгованість виникла з вини позивача, штрафні санкції відповідач також не визнає.

Позивач 23.04.2009 р. надав до суду заперечення № 490 від 22.04.2009 р. на відзив на позовну заяву, в яких вказує, що відповідач посилається на різні причини як на підстави того, що він був позбавлений можливості своєчасно виконати свої грошові зобов’язання за договором № 4170 від 13.02.2008 р. Але будь–які документи, які б свідчили про наявність усіх тих обставин, на які вказує відповідач у відзиві, до господарського суду Донецької області не представлені.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки вони необґрунтовані та не доведені належними доказами.

Позивач надав до суду заяву вх. № 02-41/13691 від 31.03.2009 р., згідно якої позивач збільшує позовні вимоги у зв’язку із збільшенням суми інфляційних нарахувань та 3% річних за період з 07.01.2009 р. (наступний день за датою подання позову) по 31.03.2009 р. (дата подання заяви про збільшення розміру позовних вимог). До вказаної заяви позивач додає нові розрахунки, з яких вбачається, що сума основного боргу не змінилася та складає 21474,64 грн., сума інфляційних нарахувань збільшилася та складає 2011,82 грн., сума 3% річних також збільшилася та складає 283,29 грн. Ціна позову відповідно збільшилася та складає 23769,75 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар у встановлений строк, поставлений згідно договору № 4170 від 13.02.2008 р. в сумі 21474,64 грн. За вищевказаних обставин позовні вимоги по основному боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію окремо по кожній партії поставленого товару на загальну суму 2011,82 грн. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних окремо по кожній партії поставленого товару на загальну суму 283,29 грн. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи).

При перевірці розрахунків позивача по сумі 3% річних судом встановлено, що при розрахунку позивач припустився помилки по кількості днів у 2008 р. (позивач виходив з того, що кількість днів у 2008 р. складала 365 днів, але 2008 р. був високосним, тобто кількість днів в ньому фактично складала 366). Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних складає 282,40 грн. (розрахунок суду міститься в матеріалах справи). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 283,29 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 282,40 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 283,29 грн. – 282,40 грн. = 0,89 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відкрите акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування” посилається на наступні обставини:

Пунктом 3.1 договору № 4170 від 13.02.2008 р. передбачено, що продавець зобов’язаний поставити товар на умовах СРТ – ВАТ „КЗТВ” згідно ІНКОТЕРМС 2000 р. протягом 10 днів з моменту підписання наступної специфікації.

Згідно п. 6.1 договору у випадку порушення зобов’язання, яке виникає за даним договором, винна сторона несе відповідальність, передбачену даним договором.

Відповідно до п. 6.1.1 договору порушенням договору вважається його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом даного договору.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за затримку поставки, недопоставку, поставку неякісного товару продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості товару, а також зобов’язується ліквідувати дефекти своїми силами та за власний рахунок протягом 10 днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця.

Згідно п. 6.4 договору за затримку поставки товару продавець зобов’язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочки передачі (відвантаження).

24.03.2008 р. сторони уклали специфікацію б/н до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 02.04.2008 р. Згідно накладної № 220403А/с3/01 від 22.04.2008 р. на суму 5004,00 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 22.04.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 19 днів.

25.03.2008 р. сторони уклали специфікацію б/н до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 03.04.2008 р. Згідно накладної № 260503А/с3/01 від 26.05.2008 р. на суму 3540,02 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 26.05.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 52 дні.

04.04.2008 р. сторони уклали специфікацію № 10 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 13.04.2008 р. Згідно накладної № 260504/с3/01 від 26.05.2008 р. на суму 1884,65 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 26.05.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 42 дні.

24.07.2008 р. сторони уклали специфікацію № 8 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 03.08.2008 р. Згідно накладної № 081001А/с3/01 від 08.10.2008 р. на суму 2228,10 грн., штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 13.10.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 70 днів.

31.07.2008 р. сторони уклали специфікацію № 11 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 10.08.2008 р. Згідно накладної № 260906А/с3/01 від 26.09.2008 р. на суму 3249,94 грн. товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 26.09.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 46 днів.

13.08.2008 р. сторони уклали специфікацію № 24 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 24.09.2008 р. Згідно накладної № 260904А/с3/01 від 26.09.2008 р. на суму 2950,02 грн., штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 29.09.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 5 днів.

01.09.2008 р. сторони уклали специфікацію № 16 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 10.09.2008 р. Згідно накладної № 081002А/с3/01 від 08.10.2008 р. на суму 2075,04 грн., штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 13.10.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 32 дні.

02.09.2008 р. сторони уклали специфікацію № 17 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 11.09.2008 р. Згідно накладної № 081003А/с3/01 від 08.10.2008 р. на суму 2825,14 грн., накладної № 081005А/с3/01 від 08.10.2008 р. на суму 1883,42 грн., штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 13.10.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 31 день.

06.09.2008 р. сторони уклали специфікацію № 18 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 15.09.2008 р. Згідно накладної № 081004А/с3/01 від 08.10.2008 р. на суму 3420,00 грн.. штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 13.10.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 27 днів.

07.10.2008 р. сторони уклали специфікацію № 29 до договору, якою передбачили, що строк поставки товару встановлений протягом 10 днів з дати підписання специфікації. Тобто граничним строком поставки є 16.10.2008 р. Згідно накладної № 231007А/с3/01 від 23.10.2008 р. на суму 4884,00 грн., штампа ввозу ТМЦ товар був поставлений відповідачу з порушенням встановлених специфікацією строків, а саме 23.10.2008 р. Таким чином, прострочення поставки цієї партії товару складає 6 днів.

Керуючись пунктами 6.2, 6.4 договору позивач за прострочення виконання зобов’язання щодо поставки товару в установлений строк нарахував відповідачу пеню на загальну суму 1004,89 грн. та штраф на загальну суму 6794,84 грн. Завірені копії вказаних специфікацій та накладних, а також розрахунки позивача містяться в матеріалах справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на зустрічну позовну заяву вх. № 02-41/13690 від 31.03.2009 р., в якому зустрічні позовні вимоги вважає незаконними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних причин.

У зустрічній позовній заяві позивач вважає датами підписання специфікації сторонами дати, вказані у їх верхній частині, тобто, як зазначає відповідач, позивач переплутав зміст понять дата складання документа та дата підписання документа. Відповідач, обґрунтовуючи звичаями ділового обороту та загальними правилами складання документів свої заперечення, стверджує, що датою складання документу є дата, зазначена у верхній частині документа, а датою підписання документа – дата, проставлена біля підпису. І лише за умови відсутності дати біля підпису датою підписання документа є дата його складання.

Відповідач зазначає, що враховуючи специфіку певних звичаїв ділового обороту, які склалися між позивачем та відповідачем за весь час існування господарських відносин між ними, процес, що передує підписанню специфікацій, зокрема, надання попередньої заявки на товар, направлення відповідачем рахунку позивачу із зазначенням вартості такого товару, резервування вказаного товару на складі відповідача, підготовка позивачем проекту специфікації, підписання сторонами проекту специфікації за допомогою факсимільного зв’язку носить лише попередній інформативний характер та не має будь-яких правових наслідків.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідач стверджує, що в будь-якому разі оригінали специфікацій не могли бути підписані сторонами раніше підписання їх факсокопій, які у свою чергу не могли бути підписані позивачем раніше дат їх візування працівниками позивача. Крім того, відповідач наводить у відзиві таблицю, в якій відображено номер і дату складання (реєстрації) специфікації позивачем, останню дату візування специфікації посадовою особою позивача, дату отримання специфікації відповідачем факсимільним зв’язком, дату підписання специфікації відповідачем та дату поставки товару за специфікацією.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач також вказує про те, що навіть якщо вважати датами підписання специфікацій дати їх складання, проставлені у їх верхній частині, відповідач все одно не може нести відповідальність за прострочення поставки через відсутність вини, оскільки він не міг здійснити поставку товару за відсутності оригіналу підписаної сторонами специфікації, яка є необхідною умовою здійснення такої поставки, тому що тільки оригіналами специфікацій відповідно до умов договору узгоджується предмет поставки.

Для з’ясування вищевказаних заперечень на зустрічний позов суд оглянув оригінали додатків до договору № 4170 від 13.02.2008 р. (специфікацій), які були представлені кожною стороною. В судовому засіданні позивачем були надані для огляду та судом оглянуті оригінали наступних документів: специфікації до договору № 4170 від 13.02.2008 р., а саме додаток № 4 від 24.03.2008 р., додаток № 10/2 від 25.03.2008 р., додаток № 10 від 04.04.2008 р., додаток № 88 від 24.07.2008 р., додаток № 11 від 31.07.2008 р., додаток № 24 від 13.08.2008 р., додаток № 28/1 від 01.10.2008 р., додаток № 28/2 від 02.10.2008 р., додаток № 28/3 від 06.10.2008 р., додаток № 29 від 07.10.2008р. В судовому засіданні відповідачем були надані для огляду та судом оглянуті оригінали наступних документів: специфікації до договору № 4170 від 13.02.2008 р., а саме додаток № 88 від 24.07.2008 р., додаток № 10 від 04.04.2008 р., додаток № 11 від 31.07.2008 р., додаток б/н від 24.03.2008 р., додаток б/н від 25.03.2008 р., додаток № 24 від 13.08.2008 р., додаток № 29 від 07.10.2008 р., додаток № 17 від 02.09.08 р., додаток № 18 від 06.09.08 р.; специфікація № 16 від 01.09.08 р. до договору № 4170 від 13.02.2008 р. Зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 31.03.2009 р., який міститься в матеріалах справи.

На примірниках специфікацій відповідача містяться рукописно виконані дати біля підпису уповноваженої особи відповідача та відбитку його печатки. Оскільки на аналогічних примірниках специфікацій позивача поряд з підписом та печаткою відповідача вказані дати відсутні, суд не приймає їх до уваги як належні докази у даній справі. Крім того, заперечення відповідача щодо того, що дані специфікації не могли бути підписані позивачем раніше, ніж проставлені на них візи інших працівників позивача, суд також не приймає до уваги як необґрунтовані. На дату підписання специфікації уповноваженою особою позивача як представника однієї із сторін договору не можуть вплинути підписи інших працівників позивача із зазначенням дати виконання такого візування однієї сторони у договорі, оскільки візування договору є внутрішнім організаційним процесом кожного окремого підприємства, установи, організації та не може впливати на господарські відносини між різними суб’єктами господарювання.

Проти зустрічних позовних вимог відповідач заперечує ще й тим, що, враховуючи не грошовий характер порушення строку поставки товару, пеня не може бути застосована до даного випадку, тому що згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, думка відповідача щодо незаконності та необґрунтованості нарахування пені є помилковою та судом до уваги не приймається, оскільки, по-перше, пеня у розуміння Господарського кодексу України є видом штрафних санкцій, який застосовується до порушника правил здійснення господарської діяльності, а також до суб’єкта господарювання, який не виконує або неналежно виконує господарське зобов’язання. По-друге, сторони добровільно в договорі передбачили у пункті 6.4 стягнення з постачальника (відповідача) на користь покупця (позивача) за затримку поставки товару пені в розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення.

Таким чином, заперечення відповідача не приймається судом до уваги, тому що не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

В резолютивній частині зустрічної позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 700,61 грн. та штраф в розмірі 4748,13 грн. Сума штрафних санкцій, яку позивач зазначає в розрахунку, відрізняється від тієї, що зазначена в резолютивній частині, а саме: загальна сума пені складає 1004,89 грн. та загальна сума штрафу складає 6794,84 грн.

Згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України суд при винесенні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому позовні вимоги щодо стягнення пені на суму 700,61 грн. та штрафу на суму 4748,13 грн. суд вважає обргунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 83 ч. 1 п. 2; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги по первісному позову задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6; код ЄДРПОУ 00222999; поточний рахунок 26009673000 у відділенні № 1 ЗАТ “Донгорбанк” м. Костянтинівка, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” (юридична адреса: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-А; код ЄДРПОУ 33339135; поточний рахунок 26007050301874 в ЗАТ “ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) суму 23768,86 грн. (а саме: основний борг на суму 21474,64 грн., інфляцію в сумі 2011,82 грн., 3% річних в розмірі 282,40 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 237,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 0,89 грн.

Позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агропромкомплект” (юридична адреса: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-А; код ЄДРПОУ 33339135; поточний рахунок 26007050301874 в ЗАТ “ПриватБанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) на користь відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6; код ЄДРПОУ 00222999; поточний рахунок 26009673000 у відділенні № 1 ЗАТ “Донгорбанк” м. Костянтинівка, МФО 334970) штрафні санкції за прострочку поставки товару на суму 5448,74 грн. (а саме: пеню в сумі 700,61 грн., штраф в розмірі 4748,13 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 23.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя