ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.04.09 р. Справа № 7/28
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь
До відповідача: Підприємства Маріупольського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №138 м. Маріуполь
Предмет спору: стягнення 1227,27грн.
За участю представників:
від позивача: Кабанова Л.О. – предст.за дов.;
від відповідача: не з’явився .
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Підприємства Маріупольського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №318 м. Маріуполь про стягнення 1 227,27 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №11/2130 від 14.09.2004р. з додатками та додатковими угодами; рахунки №11/2130 за жовтень 2008р., №11/2130 за листопад 2008р.
У клопотанні б/н від 26.02.2009р. позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу та суми боргу за додатковою угодою №106-Г у повному розмірі, просить залучити до матеріалів справи докази такої сплати.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням відповідача від 26.02.2009р., проте відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не пояснив, правом на захист своїх інтересів не скористався.
У зв’язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та підприємством Маріупольської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, правонаступником якого є відповідач, укладено договір про постачання електричної енергії №11/2130 від 14.09.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами, без протоколу розбіжностей.
Згідно п.9.5 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2006р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.
Згідно п.2.2.3 договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття обліку електричної енергії”.
Згідно п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, кінцевий розрахунок за електроенергію споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-денний термін з дня їх отримання.
20.06.2007р. між позивачем та відповідачем також укладено додаткову угоду №106-Г від 20.06.2007р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору (далі по тексту графік), згідно п.п.2.1.1-2.1.2 якої, відповідач зобов’язується у січні 2009р. (до 20 числа місяця) сплатити на користь позивача 630, 00 грн.
Графік підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу активну електричну енергію у листопаді 2008р. на загальну суму 1 437, 42 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом приймання – передачі за листопад 2008р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств. У зв’язку з викладеним, позивач виставив відповідачу рахунок на сплату за активну електроенергію за листопад 2008р. №11/2130 у сумі 1 437, 42 грн. Вказаний рахунок отриманий відповідачем 10.11.2008р., про що свідчить відмітка та підпис представника відповідача на самому рахунку. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої електричної енергії належним чином не виконав, послуги з електропостачання сплатив частково та з порушенням термінів, передбачених умовами договорів, чим порушив умови договору.
У зв’язку з викладеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію за листопад 2008р. у сумі 44, 05 грн.
В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач сплатив заявлену до стягнення суму боргу за активну електроенергію у розмірі 44,05 грн. 20.02.2009р., тобто після подачі позовної заяви до суду (позов подано 05.02.2009р.). В підтвердження сплати відповідачем вказаної суми боргу, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2 від 20.02.2009р.
Таким чином, провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію у розмірі 44, 05 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.
В порушення умов договору та графіку до цього договору, відповідач також свої зобов’язання належним чином не виконав, вартість електричної енергії по графіку, яка повинна була бути сплачена до 20 січня 2009р., у загальному розмірі 630, 00 грн. сплатив частково.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію у сумі 572, 57 грн.. яка виникла на підставі графіку (додаткова угода №106-Г від 20.06.2007р.).
В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач сплатив заявлену до стягнення заборгованість за електроенергію у сумі 572, 57 грн.. яка виникла на підставі графіку (додаткова угода №106-Г від 20.06.2007р.), тобто після подачі позовної заяви до суду (позов подано 05.02.2009р.). В підтвердження сплати відповідачем вказаної суми боргу, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №2 від 20.02.2009р.
Таким чином, провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу за електроенергію у сумі 572, 57 грн.. яка виникла на підставі графіку (додаткова угода №106-Г від 20.06.2007р.) підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 46, 91 грн. за період з 21.07.2007р. по 31.01.2009р. та інфляційні у сумі 196, 81 грн. за серпень 2007р., березень 2008р., листопад – грудень 2008р.
3% річних перераховані судом відповідно до приписів чинного законодавства, з урахуванням умов договору та додаткової угоди №106-Г, складають 47,68 грн., тоді як позивачем до стягнення заявлено 46,91 грн., що не суперечить діючому законодавству.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 46, 91 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні перераховані судом відповідно до приписів чинного законодавства, з урахуванням умов договору та додаткової угоди №106-Г, складають 195, 89 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.
Вимоги в залишковій частині щодо стягнення з відповідача інфляційних задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 252, 34 грн. за період з 16.10.2008р. по 31.01.2009р., яка нарахована на несвоєчасно сплачену активну електроенергію за жовтень – листопад 2008р.
Рахунок за жовтень 2008р. виставлений відповідачу 10.10.2008р., згідно умов договору повинен був бути оплачений у 5-денний термін, а фактично сплачений 23.01.2009р., тобто з простроченням на 100 днів, на які позивач нарахував пеню.
Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору та дат вручення рахунків на оплату та складає 258, 19 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 252, 34 грн., що не суперечить діючому законодавству.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 252, 34 грн., яка нарахована на несвоєчасно сплачену активну електроенергію за жовтень – листопад 2008р., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 114, 59 грн., нараховану відповідачу за несвоєчасне виконання зобов’язань по додатковій угоді №106-Г до договору.
З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, застосування штрафних санкцій (пені) можливе лише у разі узгодження сторонами у договорі (угоді тощо) відповідальності саме у вигляді пені.
Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком та №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Дослідивши матеріали справи судом з’ясовано, що сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені лише за порушення відповідачем термінів оплати постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (пункт 2.2.3 договору), а також оплати за послуги з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №10 та (або) №10а „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електроенергії” (пункт 2.2.4 договору).
Додатковою угодою №106-Г сторонами змінено строки виконання зобов’язань щодо оплати спірної заборгованості і ні самою додатковою угодою, ні договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати вищевказаного боргу, які встановлені додатковою угодою №106-Г.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені (штрафних санкцій тощо) за порушення термінів (строків) оплати реструктуризованого боргу за додатковою угодою №106-Г, у зв’язку з чим, вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 114, 59 грн. за порушення термінів, передбачених додатковою угодою №106-Г, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 275, 233 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до Підприємства Маріупольського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №138 м. Маріуполь про стягнення 1 227,27 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Маріупольського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №138 (87527, Донецька область, м.Маріуполь, с.каменськ, вул..каменська, 71, р/р 2600900065806 в філії „Укрексімбанк” в м.Маріуполі, МФО 335957, ЄДРПОУ 08679965) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096; на п/р 26004900175231 в першому Українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742) 3% річних у сумі 46, 91 грн., інфляційні у сумі 195, 89 грн., пеню у сумі 252, 34 грн.
Стягнути з Маріупольського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області №138 (87527, Донецька область, м.Маріуполь, с.каменськ, вул..каменська, 71, р/р 2600900065806 в філії „Укрексімбанк” в м.Маріуполі, МФО 335957, ЄДРПОУ 08679965) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096; на п/р 26004900175231 в першому Українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742) державне мито у сумі 92, 40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 106, 90 грн.
Припинити провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 616, 62 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя
Судове рішення № 3440637, Господарський суд Донецької області було прийнято 06.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/28. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: