Ухвала суду № 34404252, 23.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3940/13 Головуючий 1-ї інстанції - Горпинич О.В.

Справа № 2035/4219/2012 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: спори, що виникають

з договорів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, -

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» (надалі - ПАТ «Райффайзен банк Аваль» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третьої особи: ОСОБА_3, уточнив його при розгляді справи, в якому просило: 1.звернути стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, а саме на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з житлового будинку літ.А-2, житловою площею 142,1кв.м, загальною площею 397,2кв.м; господарських споруд - огорожі 1-3, вбиральні літ. «б», навісу літ. «В», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1; 2.грошові кошти отримані від реалізації предмета іпотеки використати для задоволення вимог Банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-536-07 від 03.05.2007року в сумі 1 547 221,62грн., 3.стягнути витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 441,00грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00грн.; 4.продаж предмета іпотеки провести через публічні торги за ціною визначеною на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності під час проведення виконавчих дій.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 03.05.2007року між ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №010-2/07/1-536-07, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 1 262 500,00грн., зі сплатою 17,5% річних за користування кредитними коштами, строком по 04.05.2012року. У подальшому, за згодою сторін, було укладено додатковий договір №1 від 05.01.2009року до цього кредитного договору, умовами якого змінено графік погашення заборгованості.

У забезпечення позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за яким відповідач передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заставна вартість предмета іпотеки на день укладення іпотечного договору становила 1634 760,00грн. Взяті на себе зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів Банком були виконані в повному обсязі. Але, позичальник кредиту взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредитних сум. 25.08.2009року Банком на адресу позичальника та майнового поручителя були направлені письмові вимоги про усунення порушення та попередження, що у разі непогашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором в зазначеній термін Банк зверне стягнення на предмет іпотеки. Станом на 28.02.2013року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором складає 1 547 221,62грн., з яких: 867 073,83грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 578 399,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, у тому числі 566 759,77 грн. - прострочені проценти; 64 495,82грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, яка розрахована за період з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.; 37 252,03грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яка розрахована за період з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про припинення правовідносин за договором іпотеки від 03.05.2007року між Банком та нею. Просила звільнити від обтяження заставне майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначивши, що 03.06.2007року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки у забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором. Цим договором забезпечувалося виконання зобов'язання в межах максимального ліміту заборгованості за договором № 010-2/07/1-536-07, а саме в сумі 1 262 500,00грн., з кінцевим терміном повернення до 04.05.2017року. В договорі іпотеки не вказано строк його дії, що є, на її думку, істотною умовою договору. Крім того, 05.01.2009року між ОСОБА_3 та Банком був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору, яким було змінено графік погашення кредитної заборгованості, згідно якого збільшився розмір виплат за кредитом. Також зазначає, що додатковий договір №1 від 05.01.2009року щодо фактичного збільшення суми кредиту укладався Банком з боржником без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що враховуючи положення ч.1 ст.559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник Банку підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Її представник вимоги зустрічного позову підтримав, а в частині задоволення первісного позову просив відмовити, вказуючи на його необґрунтованість.

Третя особа: ОСОБА_3 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Звернуто стягнення на майно, яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №010-2/07/1-536/1-07 від 03 травня 2007 року, а саме на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з житлового будинку літ.А-2, житловою площею 142,1кв.м, загальною площею 397,2кв.м, огорожі 1-3, вбиральні в літері «Б», навісу в літ. «В», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 в погашення заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-536/1-07 від 03 травня 2007 року в сумі 1 547 221,62грн., з яких 867 073,83грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 578 399,94грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з яких 566 759,77грн. прострочені проценти; 64 495,82 - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, яка нарахована з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.; 37 252,03грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яка нарахована з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.

Продаж предмету іпотеки провести через публічні торги.

Початкова ціна предмету іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рахунок №649989 Харківській обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль» МФО 350589, код 23321095, судовий збір в сумі 3441,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим - відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим сторонами доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

За змістом ст.ст. 572, 575, 578 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Також, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. №898-ІV (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - Закон) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (ст.3 цього Закону).

Судом встановлено, що 03 травня 2007року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» (після зміни найменування - ПАТ «Райффайзен банк Аваль») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №010-2/07/1-536-07, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 1 262 500,00грн., зі сплатою 17,5% річних за користування кредитними коштами, строком до 04.05.2012року.

У забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №010-2/07/1-536/1-07 від 03.05.2007року (далі - договір іпотеки), згідно якого відповідач передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заставна вартість предмета іпотеки на день укладення іпотечного договору визначена сторонами у сумі 1 634 760,00грн.

Отже, в даному випадку, укладаючи вищевказаний договір іпотеки, ОСОБА_1 виступила в якості майнового поручителя перед Банком.

У подальшому, між Банком та ОСОБА_3 укладено додатковий договір №1 від 05.01.2009року до кредитного договору, відповідно з яким було змінено графік погашення кредитної заборгованості.

Позичальник ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконувала не належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредитних сум.

25.08.2009року на адресу позичальника та майнового поручителя направлялися письмові вимоги про усунення порушень і погашення виниклої заборгованості, а також вказані особи попереджувалися про те, що у разі непогашення заборгованості за кредитним договором в зазначеній термін, Банк зверне стягнення на предмет іпотеки. Вимога, яку було направлено ОСОБА_1, повернута Банку відділом поштового зв'язку з відміткою «за сплином терміну зберігання».

Станом на 28.02.2013року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором складає 1 547 221,62грн., з яких: 867 073,83грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 578 399,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, у тому числі 566 759,77 грн. - прострочені проценти; 64 495,82грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, яка розрахована за період з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.; 37 252,03грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яка розрахована за період з 28.02.2012р. по 28.02.2013р.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Нормами ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченою заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено договором або законом (ч.1ст.590 ЦК України).

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про задоволення вимог іпотекодержателя - ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» шляхом погашення заборгованості за договором кредиту №010-2/07/1-526-07 від 03.05.2007року за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що в даному випадку відсутні підстави для визнання договору іпотеки припиненим.

Так, звертаючись до суду із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки припиненим, ОСОБА_1 посилалася на те, що без її відома та згоди між Банком та позичальником грошей ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 від 05.01.2009року до кредитного договору №010-2/07/1-526-07 від 03.05.2007року і ця обставина, як вона вважає, збільшила обсяг її відповідальності.

Однак, це не відповідає дійсності, оскільки додатковою угодою №1 від 05.01.2009року до кредитного договору було змінено лише - графік погашення кредитної заборгованості.

За положенням ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами: установлення (збільшення розміру) неустойки: встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Отже, в даному випадку, не відбулися зміни щодо збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року залишити без змін..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -