Ухвала суду № 34404240, 11.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6196/13 Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 642/4416/13-ц Скляренко С.О.

Категорія: право власності Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 26 липня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що згідно з договором купівлі-продажу від 29.10.1934 року її дідусь ОСОБА_4 придбав 2/3 домоволодіння в АДРЕСА_1, яке складалося з: будинку дерев'яного, обкладеного цеглою, вкритого залізом, на З кімнати і 2 кухні; будинку дерев'яного, мазаного, вкритого залізом, на 3 кімнати; флігеля дерев'яного, мазаного, вкритого залізом, на 3 кімнати; сараю дерев'яного, вкритого залізом; льоху вхідного; убиральні; паркану з двох сторін дерев'яного, з двох сторін - дротяного; воріт та хвіртки, розташованих на садибі загальною площею 3936,8 кв.м.

11.05.1938 року ОСОБА_4 продав 1/3 свого домоволодіння (будинок дерев'яний, обкладений цеглою, вкритий залізом, на 3 кімнати та 2 кухні; льох вхідний), після чого у нього у власності залишилось домоволодіння, що складалося з: будинку дерев'яного, мазаного, вкритого залізом, на 3 кімнати; флігеля дерев'яного, мазаного, вкритого залізом, на 3 кімнати; сараю дерев'яного, вкритого залізом; убиральні; паркану з двох сторін дерев'яного, з двох сторін - дротяного; воріт та хвіртки. Згідно з рішенням виконкому Ленінської районної Ради депутатів трудящих в м. Харкові від 14.05.1963 року було виділено 1/3 частина домоволодіння, належного ОСОБА_4, в самостійне володіння з земельною площею 1148 кв.м. та йому привласнена адреса АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_4 побудував літню кухню із цегли, вкритою залізом, льох похідний, провів водопровід до двору. На момент смерті дідуся ОСОБА_4 фактично спадщину після нього прийняли три спадкоємця першої черги за законом: його дружина -ОСОБА_5, його син - ОСОБА_6 (її батько), його дочка - ОСОБА_7 (невістка відповідачки). Згідно з технічним паспортом КП «Харківське міське БТІ» станом на 21.10.2010 року домоволодіння ОСОБА_4 складається з одноповерхового житлового будинку літ. А-1 загальною площею 48,2 кв.м. з двома житловими кімнатами та двома кухнями, іншими допоміжними приміщеннями; сараю літ. Б, літньої кухні під літ. В, льоху під літ. Г, сараю літ. З, паркану, водопроводу. Всього на земельній ділянці 1148 кв.м. знаходиться під житловими будівлями 61 кв.м., під господарськими будівлями 51 кв.м., під двором 506 кв.м., під садом з фруктовими деревами 452 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 Після смерті батька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, який належав йому на праві приватної власності, та сусідній житловий будинок по АДРЕСА_1, який він фактично прийняв у спадщину після смерті батьків, але не оформив документи про видачу свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_2 зазначила, що вона звернулася до Другої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину на будинок за адресою: АДРЕСА_2. По іншому будинку за адресою АДРЕСА_1, позивачка не змогла оформити право власності, оскільки в неї немає правовстановлюючих документів на право власності по цьому будинку. 24.02.2011 року Апеляційним судом Харківської області було визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на ? частину житлового будинку літ. А-1, тамбуру літ. а-1, ганку літ. а-2 з відповідною частиною надвірних будівель: сараю літ. Б, літньої кухні літ. В, льоху літ. Г, сараю літ. З, паркану №1 та водопроводу №2. Позивачка вважає, що є власницею ? частини будинку та надвірних будівель за адресою АДРЕСА_1 з причин, що її батько ОСОБА_6 після смерті своїх батьків був спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв будівлю у спадщину в рівних частинах з своєю сестрою ОСОБА_7, а крім того, вона є єдиною спадкоємицею після смерті свого батька по заповіту, а відповідачка по справі визнана рішенням суду власницею в порядку спадкування на ? частину будинку та надвірних будівель. Також вказаним рішенням встановлений факт того, що ? частина будинку на надвірних будівель належить позивачці.

Тому, ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме: літ. А-1, тамбуру літ. а-1, ганку літ. а-2 з відповідною частиною надвірних будівель: сараю літ. Б, літньої кухні літ. В, льоху літ. Г, сараю літ. З, паркану №1 та водопроводу №2.

У судовому засіданні ОСОБА_3 проти позову заперечували та просила у позові відмовити.

Представник третьої особи по справі - КП "Харківське міське БТІ" до суду не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений був належним чином, надав клопотання, в якому просив розглядати справу без його часті, оскільки з 01 січня 2013 року КП "Харківське міське БТІ" не є суб'єктом владних повноважень і не має доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду касаційної інстанції скасовано рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 18 червня 2012 року, та ухвала суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду , яким задоволенні позову відмовлено, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 26 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того що право на спадкування ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_6 частини у спірному будинку АДРЕСА_1 нею не доведено.

Крім того ОСОБА_3.з 30.12.2012 року є єдиним власником будівлі АДРЕСА_1.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2011 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7

За ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину №50657 на будинок за адресою: АДРЕСА_2, яке зареєстроване 05 листопада 1980 року.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 право власності по будинку за адресою АДРЕСА_1 не оформила.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення, що набрало законної сили, є обов'язковою для виконання усіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами та громадянами на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, як то визначено ч.І ст. 14 ЦПК України, котра базується на правилі пункту 9 ч.З ст.129 Конституції України про обов'язковість рішень суду.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2012 року за ОСОБА_3 визнано право приватної власності на будинок АДРЕСА_1

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що право ОСОБА_2 на спадкування після смерті свого батька ОСОБА_6 частини спірного будинку АДРЕСА_1, на що вона посилається в обгрунтуванні заявлених позовних вимог, по цій справі не доведено.

Твердження ОСОБА_2, що рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 10 грудня 2012 року про визнання за ОСОБА_3 права приватної власності на будинок АДРЕСА_1 є неправильним і воно не повинно бути враховано при вирішенні цієї справи не ґрунтується на законі.

У разі скасування вищезаначеного рішення і ухвалення нового, ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися до суду щодо вирішення своїх вимог у відповідності до цивільно-процесуального законодавства.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у зв'язку з не ненаданням нею доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовувала свої позовні вимоги та не доведенням фактів, які підтверджували б її вимоги, а також те обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304,п.1ч.1ст.307,ст.ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 26 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: