Постанова № 34401070, 23.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р.Справа № 815/895/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю апелянта - ОСОБА_2,

представника Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області -

Данілової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити пенсію, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати дії відповідача по отриманню пенсії в розмірі 2217,03 грн. за листопад 2012 року незаконними, стягнути з ОСОБА_2 суму виплачених надміру коштів у розмірі 2217,03 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на те, що з 23.06.2010 року ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Наказом Міністра внутрішніх справ України від 01.11.2012 року № 907 о/с, відповідача позбавлено спеціального звання - капітан міліції у зв'язку з засудженням. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або відставці), а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища та членам їх сімей призначаються пенсії на підставах установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, з урахуванням того, що відповідача позбавлено спеціального звання капітан міліції у зв'язку з осудженням, він втратив право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Ухвалою суду від 01.02.2012 року у відкритті провадження в частині визнання дій ОСОБА_2 по отриманню пенсії в розмірі 2217,03 грн. за листопад 2012 року незаконними відмовлено.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не включає яких-небудь вимог відносно припинення виплати окремим особам раніше призначеної пенсії за вислугу років, а стосується призначення пенсії та право на отримання пенсії за вислугу років, яку відповідач набув з 23.06.2010 року, тобто до позбавлення його спеціального звання 01.11.2012 року. За таких обставин ОСОБА_2 просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати йому пенсії за вислугу років з 01.12.2012 року незаконним, поновити виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як старшому лейтенанту запасу Збройних сил України, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Одеській області поновити та нарахувати йому пенсію за вислугу років як старшому лейтенанту запасу з 01.12.2012 року по час винесення рішення про поновлення виплати пенсії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги а у задоволенні позовних вимог Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом попередьої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах УМВС України в Одеській області, вислуга сладає 22 роки.

В червні 2012 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років, як капітану МВС України.

Наказом № 907 о/с від 01 листопада 2012 року ОСОБА_2 було побавлено спеціального звання капітана міліції в зв'язку з засудженням.

Згідно атестату про зняття з обліку № 1826 ОСОБА_2 припинено виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та знято з обліку з 01.12.2012 року (а.с.61).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи позовні вимоги ГУ УПФУ в Одеській області, суд першої інстанції, виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зняття з обліку та припинення виплати пенсії є законними та обґрунтованим. суд першої інстанції прийшов до висновку, що в зв'язку з позбавленням спеціального звання капітану міліції з 01.11.2012 року, ОСОБА_2 з цього часу втратив право на отримання пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому йому безпідставно була нарахована та виплачена пенсія за листопад 2012 року в сумі 2217, 03 гривні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанцій, виходячи з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до норм ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванню», ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та ст. 1215 ЦК України стягнення надмірно сплачених сум пенсій передбачено лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, зокрема, зловживання з його боку (надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації).

Оскільки будь-яких зловживань з боку ОСОБА_2 при поданні документів на призначення або перерахунок пенсії не було, вимоги відповідача щодо утримання переплати пенсії у розмірі 2217,03 грн. є протиправним.

Згідно п. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зі змісту вище викладеної статті випливає, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Отже, вирішуючи спір по суті позовних вимог, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не надано доказів про вчинення саме ОСОБА_2 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати йому сум пенсії, виплачених надміру, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про задоволення позовних вимог. З таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Крім того, судом першої інстанції в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України, положення про автоматизовану систему документообігу суду погодженого 26.11.2010 Державною судовою адміністрацією України та затверджене Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 було розглянуто зустрічний позов ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання позбавлення права на отримання пенсійного забезпечення незаконним, поновлення права на пенсію і стягнення пенсійних виплат за час припиненого нарахування пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 15-1 КАС України позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів....

П. 1.2. вищезазначеного Положення визначається порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує: - об'єктивний та неупереджений розподіл справ та матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості, рівної кількості справ, матеріалів кримінального провадження для кожного судді, вірогідності, з врахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону....

У п. 1.6. Положення зазначено, що автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, а саме: реєстрацію та розподіл вхідної кореспонденції, реєстрацію вихідної кореспонденції, а також внутрішніх документів суду..

Згідно п. 2.8.2. Положення на кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ у автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа.

До автоматизованої системи під час реєстрації в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження до суду передбачених законом процесуальних документів, судових справ, матеріалів кримінального провадження, скарг, заяв, клопотань, звернень тощо, матеріалів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, внесення даних до реєстраційних карток в автоматизованій системі (дата надходження; інформація про предмет спору; прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи; прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; дані про суддю, відомості про судовий збір та інші дані, передбачені цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

П. 3.1. визначено, що автоматичний розподіл справ здійснюється у суді (у судовій палаті) під час їх реєстрації, на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 надав у судовому засідання без сплати державного мита, позовна заява належним чином не зареєстрована у суді, не розподілена автоматизованою системою документообігу, по ній не відкрито провадження суддею. Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено розгляд зустрічних позовних заяв.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про скасування судового рішення, та необхідності повернення зустрічного позову до суду першої інстанції для належного оформлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 15-1, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити пенсію, яка знаходиться в матеріалах справи, направити до суду першої інстанції для вирішення питання реєстрації цього позову в автоматизованій системі документообігу суду, в порядку ч.2 ст. 15-1 КАС України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 25.10.2013 року.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.