Постанова № 34399897, 23.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 909/301/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу Львівського

комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 06.08.2013 року

у справі № 909/301/13- г Господарського суду

Івано-Франківської області

за позовом першого заступника прокурора м. Львова в

інтересах держави в особі Львівського

комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"

до ТОВ "Галтекс - Холдінг"

про стягнення суми

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Кодаков С.М. дов. від 21.10.2103 р. № 224,

прокуратури - Гудименко Ю.В. посв. № 014715,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 р. (суддя - Булка В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" 11 293грн. заборгованості, 146,50грн. пені, 34,26 грн. 3% річних, 20,27 грн. інфляційних втрат, в іншій частині відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. (судді - Юрченко Я.О., Давид Л.Л., Данко Л.С.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг" та Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" 01.03.2011 року було укладено договір № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно умов договору, енергопостачальна організація (Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго") взяла на себе зобов"язання постачати покупцеві (Товариству з додатковою відповідальністю "Галтекс-Холдінг") теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов"язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що покупець зобов"язався проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі 5 операційних днів з дня надання рахунку.

За період з 01.06.2012 р. по 01.02.2013 р. позивач нарахував відповідачу оплату за теплову енергію у розмірі 25 068,73 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пунктом 12 вказаних правил передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що постачання холодної та гарячої води і водовідведення до прибудови магазину з офісним приміщенням по вул. Перфецького, 11 у м. Львові здійснюється будинковим засобом обліку теплової енергії.

Судами надано оцінку листу Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" № 19-62 від 18.01.2013 р., відповідно до якого, позивач зазначає, що прибудова магазину з офісним приміщенням по вул. Перфецького,11, в м. Львові споживає теплову енергію понад встановлені договором максимальні теплові навантаження. Максимальне навантаження (на чотири поверхи) визначене розрахунком тепловтрат та становить 0,0625 Гкал/год (опалювальна площа 711,89кв.м.), тобто розрахункова витрата теплоносія, яка необхідна для обігріву даного приміщення 1,39куб.м./год. При знятті показів зафіксовано миттєві витрати теплоносія, що на думку позивача може свідчити про опалювання усією прибудови площею 711,89 кв.м. В цьому ж листі зазначено, що 27.12.2012 року при обстеженні приміщень прибудови магазину з офісними приміщеннями виявлено, що частина приміщення на третьому поверсі обігрівається.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що відповідач споживає теплову енергію згідно договору № 576 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2011 року, виходячи із площі, займаного ним приміщення в розмірі 168,4 кв.м., що у відсотковому співвідношенні складає 23,65 % загальної площі опалювального приміщення (711,89 кв.м.).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що розмір заборгованості відповідача складає саме 11 293 грн., розмір є обґрунтованим та доведеним позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про його стягнення з відповідача.

Пунктом 7.2.3 договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Оскільки факт прострочки відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором був доведений, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача пеню в розмірі 146,50 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20,27 грн. та 3% річних в розмірі 34,26 грн. керуючись ст. 625 ЦК України та ст. 549 ЦК України.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 909/301/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.