Ухвала суду № 34395050, 10.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р.Справа № 644/125/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.08.2013р. по справі № 644/125/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Розумного С.М.

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до начальника Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Харківській області Розумного С.М. (далі - начальник УДВС ГУЮ у Харківській області, відповідач), в якому, з урахуванням доповнень до позовних вимог, просила суд визнати дії начальника УДВС ГУЮ в Харківській області за поданою 05.03.2012 року ОСОБА_1 скаргою на ім'я Розумного С.М. такими, що грубо порушують права позивача, закріплені положеннями ст.ст.1, 2, 6, 7, 8, 9 12 та 82 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати начальника УДВС ГУЮ у Харківській області Розумного С.М. розглянути подану позивачем скаргу від 05.03.2012 року на ім'я Розумного С.М. за безпосередньою участю позивачки та її представника - ОСОБА_3 з наданням усіх прав, передбачених ст. ст.1, 2, 6, 7, 8, 9 та 12 Закону України «Про виконавче провадження» та за результатами розгляду скарги видати по одному екземпляру постанови, а також стягнути на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 143 грн. 19 коп.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.08.2013 року по справі № 644/125/13-а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Розумного С.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.08.2013 року по справі № 644/125/13-а та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Надані позивачем доповнення до апеляційної скарги від 02.10.2013 року колегія суддів залишає без розгляду, як такі, що подані з порушенням строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.1 ст.193 КАС України.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, оскільки в цей час позивач перебуває на лікуванні, а представник позивача зайнятий в іншому судовому засіданні по кримінальній справі № 644/7892/13-к (4/644/5/13), яка призначена до розгляду в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова.

При цьому, доказів перебування на лікуванні позивач суду не надав.

За змістом ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, відкладення розгляду справи у випадку неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, є правом суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів зауважує, що позивач був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представник позивача 24.09.2013 року ознайомлювався з матеріалами справи, отже, позивач та його представник були обізнані про дату, час та місце розгляду адміністративної справи № 644/125/13-а, а відтак, мали можливість планувати участь у судових засіданнях таким чином, щоб забезпечити прибуття позивача або його представника як до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, так і до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Слід відмітити, що Орджонікідзевським районним судом м. Харкова розгляд кримінального провадження № 644/7892/13-к (4/644/5/13) було перенесено на 14 год. 00 хв. 10.10.2013 року з 09.09.2010 року, в той час як Харківським апеляційним адміністративним судом судове засідання було призначено на цю дату завчасно, однак, представник позивача не скористався правом подання клопотання про відкладення розгляду кримінальної справи в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова на інший час.

У відповідності до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, враховуючи те, що нових доказів або пояснень від відповідача, з якими б позивач або його представник ознайомлені не були, до матеріалів справи не надано, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником позивача, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав, про причини неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до начальника УДВС ГУЮ у Харківській області Розумного С.М. зі скаргою від 05.03.2012 р. в порядку ст.ст. 6,12,82 Закону України «Про виконавче провадження» та просила розглянути скаргу в десятиденний термін за її безпосередньої участі та за результатами розгляду видати їй відповідну постанову. При цьому, предметом скарги ОСОБА_1 є законність дій державного виконавця з приводу виконавчих проваджень, де позивач по справі є стягувачем (а.с.2).

Позивачем було отримано відповідь за результатами розгляду звернення від 05.03.2012 р., яку ОСОБА_1 додала до адміністративного позову у вигляді додатку (а.с.3, 39-41).

Не погодившись з діями відповідача щодо розгляду звернення від 05.03.2012 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача повноважень розглядати у порядку, передбаченому ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців відділу примусового виконання рішення УДВС ГУЮ в Харківській області, а також з правомірності дій відповідача у справі, яким скаргу ОСОБА_1 розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга, подана ОСОБА_1 та ОСОБА_3 05.03.2012 року на ім'я начальника УДВС ГУЮ в Харківській області Розумного С.М., стосується ходу виконавчих проваджень №№ 29038810 та 29038503, які перебували у провадженні державного виконавця Пікули В.Ю., а також бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Харківській області Корнейчук С.П. Зокрема, вказується на порушення, допущені при винесенні постанов від 22.02.2012 року про відновлення вказаних виконавчих проваджень.

Так, у зазначеній скарзі позивач та його представник просили: 1) розглядати дану скаргу за безпосередньої участі заявників у десятиденний строк, з наданням усіх порушених прав, закріплених у ст.ст.1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 11 та 12 Закону від 21.04.1999 р.; 2) про дату, місце й час розгляду даної скарги повідомити заявників завчасно рекомендованим повідомленням; 3) застосувати заходи дисциплінарного впливу до державного виконавця Пікули В.Ю. за умисне небажання проводити необхідні дії по виконавчим провадженням № 290388010 та № 29038503, передбачені ст.1 Закону від 21.04.1999 р.; 4) відсторонити від ведення виконавчих проваджень ВП № 29038810 та № 29038503 державного виконавця Пікулу В.Ю. та доручити дані виконавчі провадження іншому співробітнику відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Харківській області; 5) притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу примусового виконання рішень Корнейчук С.П. за безконтрольність за підлеглими та порушення прав заявників по виконавчим провадженням № 29038810 та № 29038503; 6) вимагати від начальника відділу примусового виконання рішень Корнейчук С.П. негайно організувати по виконавчим провадженням № 29038810 та № 29038503 усі дії, передбачені ст..1 Закону від 21.04.1999 р. та негайно стягнути з боржника, у відповідності до вимог ч.1 ст.28 Закону від 21.04.1999 р. виконавчий збір; 7) після проведення спільної перевірки по даній скарзі видати заявникам по одному екземпляру постанови.

За результатами розгляду вказаної скарги було надано відповідь № В-20/3/07-35/3 від 28.03.2012 року «Про результати розгляду звернення від 05.03.2012 року», якою позивачеві повідомлено про хід виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-а-827/09, виданого 29.08.2011 року Орджонікідзевським районним судом, також зазначено, що у зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» змінився порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, роз'яснено право на звернення до органу державної казначейської служби з метою стягнення присуджених коштів, та зазначено, що інші питання, порушені у зверненні, не відносяться до компетенції управління державної виконавчої служби ГУЮ в Харківській області (а.с.39-41).

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як встановлено частиною 3 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби.

У відповідності до ч.6 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

У відповідності до ч.1 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (ч.ч.2, 3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.4 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець Пікула В.Ю., якому доручено ведення виконавчих проваджень № 29038810 та № 29038503, перебуває на службі у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (а.с.47), а відтак, її безпосереднім керівником, до повноважень якого відповідності до ч.ч.1, 3, 8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» належить розгляд скарг у виконавчому провадженні, є саме начальник відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Харківській області, а не відповідач по справі.

Вичерпне коло осіб, які мають право здійснювати перевірку законності виконавчого провадження визначено положеннями ч.1 ст.84 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, до вказаних осіб законодавцем віднесено директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступників - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби, заступників начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальників управлінь державної виконавчої служби, їх заступників - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Між тим, за приписами ч.1 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Зі змісту наведених норм випливає, що заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники, у тому числі і відповідач по справі начальник УДВС ГУЮ в Харківській області Розумний С.М., мають право проводити перевірку законності виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції, за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст.ст.82, 83, 84, 86 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби до керівництва органів державної виконавчої служби, однак, таке оскарження повинно відбуватися з дотриманням вимог ч.6 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, бути адресованим відповідній посадовій особі, якою не є відповідач по справі у спірних відносинах.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, доручення вищестоящої посадової особи про перевірку виконавчих проваджень № 29038810 та № 29038503 (станом на час подання позивачем скарги від 05.03.2012 року та її вирішення відповідачем по справі) начальнику УДВС ГУЮ в Харківській області Розумному С.М. не надавалось, скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, позивачем по справі подано не було, а відтак, у начальника УДВС ГУЮ в Харківській області були відсутні підстави для перевірки виконавчих проваджень № 29038810 та № 29038503 в порядку статті 82 Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що питання, які ставились заявниками у скарзі від 05.03.2012 року, зокрема, про притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Пікули В.Ю. та начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Харківській області Корнейчук С.П., не можуть бути вирішені при розгляді справи в порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки даним законом такі питання не урегульовано.

Так, у відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, тобто, процесуальні питання здійснення виконавчого провадження, а не підстави та порядок притягнення посадових осіб державної виконавчої служби до дисциплінарної відповідальності.

Також, слід відмітити, що статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено розгляду скарги у виконавчому провадженні за участю заявника (сторони виконавчого провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем по справі правомірно розглянуто скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 в порядку Закону України «Про звернення громадян», а не в порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до начальника УДВС ГУЮ в Харківській області Розумного С.М. про визнання дій неправомірними, зобов'язання повторно розглянути скаргу від 05.03.2012 року з винесенням постанови.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.08.2013р. по справі № 644/125/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.