Ухвала суду № 34395060, 25.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 820/5059/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 820/5059/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 04.02.2013р. № 0000662220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. задоволено адміністративний позов.

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що TOB "Компанія "СПО" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 36372211, перебуває на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС (а.с. 8).

На підставі направлення на перевірку № 36 від 08.01.2013 року та наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" від 08.01.2013 року № 19, відповідно до вимог п.п. 78.1.1, п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. фахівцем ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „СПО" (36372211) в частині дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Раіком" (податковий номер 36036555) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 10.01.2013р. № 49/2220/36372211 (а.с.16-27).

Висновками акту перевірки встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне віднесення платником податків на розрахунки з державою за податковим обліком з податку на додану вартість показників первинних документів, котрі складені контрагентом в межах нікчемного правочину за нереальними господарськими операціями. На підставі вказаного акту перевірки, начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено та вручено TOB "Компанія "СПО" податкове повідомлення - рішення №0000662220 від 04.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 699070,5 грн.: в т.ч. основний платіж - 466047 грн., штрафні санкції-233023,5 грн. (а.с. 7).

Позивач подав скаргу до ДПС у Харківській області. За результатами розгляду скарги ДПС у Харківській області прийняла рішення від 19.04.2013р. № 2152/10/10.2-17, яким відмовила підприємству в задоволенні скарги. Зазначене рішення податкового органу оскаржено до ДПС України, яка своїм рішенням від 12.11.2012р. № 5144/0/61-12/10-2115 залишила скаргу без задоволення (а.с. 8-10).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення- рішення є висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова про те, що при укладанні правочину TOB "Компанія "СПО" з ПП "Раіком" підприємство ставило на меті не його виконання відповідно до передбачених договором умов, а одержання податкової вигоди шляхом заниження належних до сплати ПДВ шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально.

Як свідчить акт перевірки від 10.01.2013р. висновки перевіряючих ґрунтується виключно на інформації баз даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконанні всі умови для формування податкового кредиту у березні 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Раіком» у сумі 466047 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Між ТОВ "Компанія "СПО" та ПП "Раіком" укладено договір поставки від 30.03.2012р. № 30/03, за умовами якого ПП "Раіком" (Постачальник) зобов'язувався поставити і передати у власність Покупця (ТОВ "Компанія "СПО") запасні частини та матеріали, згідно видаткових накладних, а Покупець прийняти та оплатити товар (а.с. 28-30). Загальна суму договору склала 3000000 грн. (в т.ч. ПДВ 500000 грн.).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до матеріалів справи виписані ПП "Раіком" податкові накладні від 30.03.2012р. № 189 на суму 996762 грн. (в т.ч. ПДВ 166127 грн.), від 30.03.2012р. № 188 на суму 1799520 грн. (в т.ч. ПДВ 299920 грн.), а також видаткові накладні від 30.03.2012р. № РН-300309 на суму 996762,00 грн., від 30.03.2012р. № РН-300308 на суму 1799520,00 грн. (а.с. 31-34).

Доставка товарно-матеріальних цінностей від ПП "Раіком" згідно договору поставки від 30.03.2012р. здійснювався за рахунок покупця орендованим автотранспортом. На підтвердження факту перевезення товару, тобто реальності господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, позивачем до матеріалів справи надана копія договору оренди транспортного засобу від 01.01.2012р. та акт виконаних робіт № ам-0000038 (а.с. 35-37)..

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів з рахунку, відкритому позивачем у ПАТ "Приватбанк", що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи: від 25.05.2012р. № 505 на суму 300000 грн.; від 30.05.2012р. № 512 на суму 322584 грн.; від 28.05.2012р. № 508 на суму 250000 грн.; від 21.05.2012р. № 474 на суму 50000 грн.; від 16.05.2012р. № 458 на суму 201258 грн.; від 16.05.2012р. № 457 на суму 150000 грн.; від 16.05.2012р. № 456 на суму 240000 грн.; від 14.05.2012р. № 441 на суму 260000 грн.; від 14.05.2012р. № 447 на суму 350000 грн.; від 07.06.2012р. № 542 на суму 50000 грн.; від 07.06.2012р. № 541 на суму 322440 грн.; від 23.05.2012р. № 497 на суму 300000 грн. (а.с. 38-45).

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

На момент проведення перевірки, у ТОВ "Компанія СПО" були наявні податкові накладні на кожну поставку товару, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

У ході розгляду справи з матеріалів акту перевірки від 10.01.2013р. встановлено, що зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами згаданого правочину, до правового статусу сторін спірного договору як платників ПДВ, відповідності правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ при проведенні перевірки не мав.

Документи обов'язкової податкової звітності, інші первинні документи платника податків не містять фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

Матеріалами справи підтверджено придбання товарів за спірними договорами було необхідно позивачеві для використання в подальшій господарській діяльності згідно з наданими на вимогу суду первинними документами (а.с. 46-55).

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП "Раіком" в подальшому реалізовані позивачем ТОВ "Ваго-Рев", відповідно договору поставки від 01.02.2012р., згідно видаткової накладної від 31.03.2012р. № 13, видаткової накладної від 31.03.2012р. № 14 та податкової накладної від 31.03.2012р. № 37, податкової накладної від 31.03.2012р. № 70.

Суд зазначає, що судження відповідача про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ПП "Раіком" в березні 2012р. ґрунтується лише на висновках акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2012р. № 709/2202/36036555.

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних, видаткових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо отримання коштів матеріали справи не містять.

На момент здійснення господарських операцій постачальник позивача були платником податку на додану вартість. Статус постачальника позивача не заперечувався відповідачем.

Судовим розглядом встановлено, що фактичне виконання господарських операцій підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, тощо. При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінансово - господарською документацією.

Податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено. Згідно зазначених податкових накладних, позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Тому, господарські операції ТОВ "Компанія СПО" з ПП "Раіком" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, отже податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту у березні 2012 року по взаємовідносинам з ПП "Раіком" у сумі 466047 грн.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

А тому, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013р. №0000662220 не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 820/5059/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.