Ухвала суду № 34392482, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 1570/2059/2012

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ДПІПопов Д.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі за позовом державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні від 22.10.2013 року відповідачем заявлено клопотання про заміну первісного відповідача його правонаступником, в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було змінено первісного відповідача на державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.1995 р. Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» зареєстровано як юридична особа, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 1 538 145 0000 016118, місцезнаходження: 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й кілометр Старокиївського шляху, ідентифікаційний код юридичної особи: 21014029, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ, № 685667 (аркуш справи 33).

Статутом ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» № 15381450000016118 від 07.11.2011 р. передбачено, що підприємство створено з метою розробки сучасних ресурсно та енергозберігаючих холодильних технологій та устаткування, призначених для обробки морепродуктів, сільськогосподарської продукції та інших продуктів харчування; підвищення техніко-технологічного та економічного рівня виробництва; розширення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі холодильного господарства, техніки і технології зберігання й переробки продуктів харчування та сировини для їх виробництва; підвищення ефективності експлуатації технічних засобів обробки та зберігання продовольства. Кінцевим результатом мети є отримання прибутку (аркуші справи 34-42).

На підставі наказу № 720 від 24.11.2011 р. та направлення №593/23 від 25.11.2011 р., виданого ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, згідно п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, податковим інспектором ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведена позапланова документальна перевірка ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та вірності нарахування повноти та своєчасності перерахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 01.10.2008 р. по 01.11.2011 р., за результатами якої складено акт № 1765/17-21014029 від 08.12.2011 р. (аркуш справи 6-13).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 180 635 грн. 20 коп. (аркуш справи 14).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав первинну скаргу до Державної податкової адміністрації в Одеській області (надалі -ДПА в Одеській області). Рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 24.01.2012 р. було залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р., а первинну скаргу без задоволення. Не погодившись із рішенням ДПА в Одеській області позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України (надалі -ДПС України). Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги № 3119/6/10-2315 від 22.02.2012 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р., а скаргу директора ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» - без задоволення.

В суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що станом на 01.10.2008 р. за позивачем рахувалась заборгованість по перерахуванню податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 101 939 грн. 15 коп. яка станом на 07.11.2011 р. збільшилась та становила 144 182 грн. 26 коп.

З 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року діяв Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., а з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р. (надалі - Закон № 889-ІV) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно ст. 6 Закону № 889-ІV і статтею 169 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, І визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає і застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2035 від 26.12.2003 р. (надалі - Порядок).

Згідно із п. 4 Порядку, пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцям.

Відповідно до п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону № 889-ІV і ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно п.п 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889-ІV та п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Пунктом 127.1 ст. 127 Податкового Кодексу України встановлено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За заниження та неперерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 144508 грн. 16 коп. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області застосувало до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 36 127 грн. 04 коп.

Крім того, перевіркою встановлено, що починаючи з серпня місяця 2010 р. по грудень місяць 2010 р. включно, надавалась податкова соціальна пільга працівнику ОСОБА_6, без надання заяви на податкову соціальну пільгу, що призвело до недоутримання податку на доходи фізичних осіб в сумі 325 грн. 90 коп., у зв'язку з чим порушено ст.6 Закону № 889-ІV та п. 4 Порядку. За вищевказане порушення позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі - 325 грн. 90 коп.

Також в суді першої інстанції представник позивача пояснила, що відповідно до складеного на ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» графіку відбувається погашення заборгованості із заробітної плати разом з яким і виплачується податок з доходів найманих працівників, крім того в період з вересня 2010 р. по листопад 2011 р. було проведено погашення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8 726 грн. 87 коп.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку, що позовні вимоги державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008071701 від 19.12.2011 р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології «Агрохолод», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року по справі № 1570/2059/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 23 жовтня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль