Ухвала суду № 34392479, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 1570/1704/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: КП «Міськзелентрест»Ковальчук Р.М. (довіреність)ДПІТрусов А.С. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами комунального підприємства «Міськзелентрест» та державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі за позовом комунального підприємства «Міськзелентрест» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 000512301 від 28.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі: 131689,00 грн. - за основним платежем та 24372,00 грн. - за штрафними санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 000522301 від 28.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі: 3 811,00 грн. - за основним платежем та 953,00 грн. - за штрафними санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі відповідно.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що КП «Міськзелентрест» створено на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів № 2000-ХХІІІ від 26.01.2011 року та зареєстровано 22.02.2001 року, перереєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.08.2005 року згідно рішення Одеської міської ради № 4254-ІV. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Київському районі м. Одеси.

В період з 28.12.2011 року по 09.02.2012 року відповідно до плану-графіка на грудень 2011 року проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень на перевірку від 27.12.2011 року № 1200, № 1201, № 1202, № 1197/255/23-02, № 1198, № 1199, наказу «Про проведення планової виїзної перевірки» від 22.11.2011 року № 995-п, фахівцями ДПА в Одеській області та ДПІ у Київському районі м. Одеси Цурканом С.П., Фоткою В.Л., Дмитровим А.В., Перекопською О.М., Білозерцевою Т.В., Акшаєвим Ю.М. проведено планову виїзну перевірку КП «Міськзелентрест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення: № 000512301 від 28.02.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем у сумі 171 279,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 270,00 грн. (т. 1 а.с. 29) та № 000522301 від 28.02.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем у сумі 39 009,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -9 620,00 грн. (т. 1 а.с. 30).

Не погодившись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 000512301 від 28.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі: 131689,00 грн. - за основним платежем та 24372,00 грн. - за штрафними санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 000522301 від 28.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі: 3 811,00 грн. - за основним платежем та 953,00 грн. - за штрафними санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року (далі Закон України № 283/97-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11 Закону України № 283/97-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України), у зв`язку з чим з цього часу Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» частково втратив чинність.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України № 283/97-ВР визначено, що при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з інших доходів, які включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 135.2 ст. 35 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»(далі Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 1, 3, 5 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 (далі Інструкція № 291).

Відповідно до Інструкції № 291 у бухгалтерському обліку:

- дохід від безоплатно отриманих необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається в сумі, пропорційній величині амортизаційних відрахувань з відповідних активів, одночасно з нарахуванням амортизації і зменшенням залишку додаткового капіталу і проводяться бухгалтерські проводки -Д 42 «Додатковий капітал»- К745 «Дохід від безкоштовно отриманих активів».

- цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів і проводяться бухгалтерські проводки Д 69 «Доходи майбутніх періодів»- К 741 «Доходи від реалізації фінансових інвестицій».

Податковим органом в акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року зазначено, що КП «Міськзелентрест» в порушення п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 283/97-ВР та пп. 135.5.4 п. 135.5, пп. 136.1.6 п. 136.1 ст. 136 ПК України за період 3, 4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року до складу валового доходу не включено доходи на загальну суму 444251,16 грн. згідно бухгалтерських рахунків 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» на загальну суму 343215,35 грн., 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів» на загальну суму 101035,81 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 111062,79 грн., у тому числі за: 3 квартал 2010 року - 40 014,74 грн., 4 квартал 2010 року - 36 845,55 грн., 1 квартал 2011 року -34 202,50 грн.

Факт заниження позивачем валового доходу на суму 101 035,81 грн. було встановлено на підставі невідповідності даних бухгалтерського обліку даним декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року, 2010 рік та 1 квартал 2011 року. При цьому такий висновок перевіряючими було зроблено на підставі дослідження рахунку бухгалтерського обліку 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів» КП «Міськзелентрест», з якого вбачається, що сума доходу позивача за 3, 4 квартали 2010 року складає 101 035 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року -35 177,64 грн., 4 квартал 2010 року -33 354,05 грн., 1 квартал 2011 року -32 504,12 грн. Зазначений дохід складається з вартості безоплатно переданих Одеською міською радою на баланс підприємства основних засобів. Разом з тим, у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди підприємством зазначений дохід не відображено.

Судом першої інстанції встановлено, що у 2008 році на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1072 «Про передачу на баланс комунальним підприємствам «Міські дороги», «СМЕП», «Одесміськсвітло», «Міськзелентрест» майна, що знаходиться на балансі Управління дорожнього господарства Одеської міської ради» позивачем були отримані основні засоби на суму 1024400,00 грн., а саме: устаткування для поливу, трав'яний газон та квіти (а.с. 84).

Крім того, у 2009 році КП «Міськзелентрест» на підставі рішення Одеської міської ради від 26.05.2009 року № 525 «Про затвердження акту приймання-передачі в дар комунальної власності територіальної громади м. Одеси відтвореного пам'ятника «Засновникам Одеси» і передачу даного майна на баланс структурних підрозділів Одеської міської ради»отримало основні засоби на суму 505615,00 грн., а саме: замощення гранітною плиткою вартістю 200085,00 грн., бордюрний камінь вартістю 164200,00 грн., систему водопровідного поливу вартістю 55 431,00 грн., газон партерний вартістю 32009,00 грн., урни - 4 шт. вартістю 5470,00 грн., лавки паркові - 10 шт. вартістю 32743,00 грн., інформаційний щит вартістю 15677,00 грн. (т.1 а.с. 80, 81-82, 83).

При отриманні позивачем вищезазначених основних фондів їх вартість не була включена підприємством в податковому обліку до валового доходу підприємства у відповідних періодах 2008-2009 року. При цьому, позивач керувався вимогами пп. 4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР до складу валового доходу не включається вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Згідно пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР до об'єктів соціальної інфраструктури відносяться: дитячі ясла або садки; заклади середньої та середньої професійно-технічної освіти та заклади підвищення кваліфікації працівників такого платника податку; дитячі, музичні та художні школи, школи мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю; заклади охорони здоров'я, пункти безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам; спортивні зали і площадки, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клуби і будинки культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів); приміщення, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку; багатоквартирний житловий фонд, включаючи гуртожитки, одноквартирний житловий фонду в сільській місцевості та об'єкти житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад; дитячі табори відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

Виходячи із аналізу вищезазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та переліку основних засобів, безоплатно отриманих позивачем від Одеської міської ради на підставі рішень ОМР від 26.05.2009 року № 525 та виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № 1072, суд приходить до висновку про відсутність у КП «Міськзелентрест» підстав, передбачених пп. 4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для невідображення у податковому обліку доходу, отриманого позивачем від передачі йому зазначених основних фондів, оскільки рішень стосовно їх передачі центральним органом виконавчої влади не приймалось, вони були отримані позивачем на підставі рішень органу місцевого самоврядування та не відносяться до об'єктів соціальної інфраструктури, енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж та об'єктів.

Тому, дохід, який був отриманий позивачем у 2008-2009 роках у вигляді безоплатно отриманих від Одеської міської ради основних фондів, згідно вимог податкового законодавства повинен був бути відображений ним в податковому обліку шляхом включення вартості зазначених основних фондів до складу валового доходу у деклараціях з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди 2008-2009 років.

Разом з тим, обставини щодо оподаткування позивачем доходу у вигляді вартості безоплатно отриманих основних фондів в періодах їх отримання, а саме у 2008 та у 2009 роках, тобто на момент збільшення валового доходу підприємства згідно пп. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11 Закону України № 283/97-ВР, перевіряючими під час перевірки не досліджувались з огляду на знаходження поза межами часу, охопленого перевіркою, а саме з 01.07.2010 року до 30.09.2011 року, та в акті перевірки фактів порушень з боку позивача щодо неоподаткування доходу КП «Міськзелентрест» у 2008 та 2009 роках визначено не було.

При встановленні заниження позивачем валового доходу у 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року шляхом не включення до його складу доходу від безоплатно переданих Одеською міською радою на баланс підприємства основних засобів на суму 101035,81 грн. контролюючий орган виходив лише із даних бухгалтерського обліку та об'єкт оподаткування податковим органом був визначений не із вартості безоплатно отриманих позивачем у 2008-2009 році основних фондів, а із суми амортизаційних відрахувань зазначених основних засобів, відображених в доходній частині бухгалтерського обліку на рахунку 745 «Дохід від безкоштовно отриманих активів»(т. 1 а.с. 226-232).

При цьому, Перекопською О.М., яка безпосередньо приймала участь у здійсненні перевірки КП «Міськзелентрест», ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не було зазначено первинних документів, на підставі яких податковим органом було встановлено отримання позивачем доходу у сумі 101035,81 грн. саме у 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року та не надано жодного доказу отримання позивачем у перевіряємому періоді валового доходу у сумі 101 035,81 грн., що не був відображений у деклараціях з податку на прибуток підприємства за зазначені періоди, та на підставі якого у позивача виникли податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25 259,00 грн.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР передбачено, що амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів, а також проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів їх поліпшення.

Суд приймає до уваги посилання представників позивача про те, що в бухгалтерському обліку дохід від безоплатно отриманих необоротних активів відображається не в момент одержання таких активів, як у податковому обліку, а при здійсненні амортизації відповідних активів у вигляді амортизаційних відрахувань на рахунку 745 «Дохід від безкоштовно отриманих активів», що, на думку суду, само по собі не може бути підставою для збільшення скоригованого прибутку платника податку та визначення йому податкових зобов'язань з податку на прибуток, виходячи з приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, податковий орган, визначаючи з боку позивача порушення податкового законодавства у вигляді не включення до складу валового доходу доходів підприємства від безоплатно отриманих основних засобів у сумі 101035,81 грн. у 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року, невірно визначив дату збільшення валового доходу позивача та об'єкт оподаткування підприємства внаслідок отримання такого доходу, а тому висновок ДПІ у Київському районі и. Одеси в акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року про заниження позивачем валового доходу у сумі 101 035,81 грн. у 2010-2011 роках від безоплатно отриманих у 2008-2009 роках основних засобів та застосування до позивача податкових зобов'язань та штрафних санкцій за встановлене порушення здійснено відповідачем безпідставно, необґрунтовано, всупереч вимог податкового законодавства.

Також є необґрунтованим та неправомірним висновок податкового органу в акті перевірки про порушення КП «Міськзелентрест» податкового законодавства у вигляді не включення до складу валового доходу за 3, 4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року доходів від реалізації фінансових інвестицій на загальну суму 343215,35 грн.

Підставою для визначення контролюючим органом зазначеного порушення з боку позивача, згідно акту перевірки, стало не включення до складу валового доходу за 3, 4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року доходу від отримання позивачем у 2008 році цільової фінансової допомоги, відображеного на рахунку бухгалтерського обліку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» як дохід за 3, 4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року у загальній сумі 343 215,35 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року -124 881,31 грн., 4 квартал 2010 року -114 028,15 грн., 1 квартал 2011 року -104 305,89 грн.

КП «Міськзелентрест» у 2008 році отримало цільове фінансування на капітальні інвестиції в сумі 2729746, 60 грн., у тому числі у вересні 2008 року - 2215479,60 грн. та у листопаді 2008 року - 514249,00 грн. та придбало наступні основні засоби - рослини, газонокосарку, автомобілі легкові, машини та устаткування, автомобілі спеціальні, трактори сільськогосподарські, машини сільськогосподарські, двигуни та силові установки, машину збиральну, деталі та вузли (т. 1 а.с. 88-102).

Вказана сума отриманого цільового фінансування у повному обсязі була включена КП «Міськзелентрест» в податковому обліку до валового доходу у декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік (т. 1 а.с. 85). Зазначене твердження представниками відповідача спростовано не було.

При визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств внаслідок заниження позивачем валового доходу у 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року шляхом не включення до його складу доходу від цільового фінансування в сумі 343 215,35 грн. перевіряючі також виходили лише із даних бухгалтерського обліку, відображених на рахунку 745 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» у вигляді амортизаційних відрахувань на утримання основних засобів, придбаних за рахунок цільового фінансування (т. 1 а.с. 226-232), які з огляду на вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» також не є підставою для збільшення скоригованого прибутку платника податку.

При цьому, податковим органом не було враховано тієї обставини, що позивачем ще у 2008 році було оприбутковано суму отриманого цільового фінансування на капітальні інвестиції у розмірі 2729746, 60 грн.

Будь-яких доказів отримання позивачем у 3, 4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року доходу від цільового фінансування підприємства у сумі 343 215,35 грн. представниками відповідача до суду надано не було, а тому суд вважає, що дату збільшення валового доходу КП «Міськзелентрест» внаслідок отримання позивачем цільового фінансування на капітальні інвестиції у 2008 році та об'єкт оподаткування підприємства внаслідок отримання такого фінансування ДПІ у Київському районі и. Одеси в акті перевірки було також встановлено необґрунтовано та не у передбаченому податковим законодавством порядку.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцями ДПІ у Київському районі порушень з боку КП «Міськзелентрест» вимог пп. 4.1.6 п. 4.1, пп. 4.2.15, п. 4.2, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.4 п. 135.5, пп. 136.1.6 п. 136.1 ст. 136 ПК України та відображення в акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року заниження позивачем валового доходу від безоплатно отриманих основних засобів та фінансової цільової допомоги на загальну суму 444 251, 16 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 111 062,79 грн., у тому числі за: 3 квартал 2010 року - 40 014,74 грн., 4 квартал 2010 року -36 845,55 грн., 1 квартал 2011 року -34 202,50 грн.

Отже є протиправними та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 000512301 від 28.02.2012 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем у сумі 111 062,79 грн. та за штрафними санкціями у сумі 19 216, 08 грн., а вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно встановлених відповідачем порушень з боку КП «Міськзелентрест» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по взаємовідносинам з ТОВ «Ростдорстрой», слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону України № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168-97/ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) регулюється порядок обчислення та сплати цього податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року податковим органом зазначено, що КП «Міськзелентрест» до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року неправомірно віднесло суму витрат на розчищення та відновлення зеленої зони по господарській операції з ТОВ «Ростдорстрой» у сумі 127981,00 грн., а також неправомірно віднесло до податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суму ПДВ по вищезазначеній господарській операції у розмірі 25596,00 грн.

КП «Міськзелентрест» це підприємство, яке засновано Одеською міською радою, фінансується з міського бюджету згідно «Плану фінансування за рахунок коштів міського бюджету» та діє за розпорядженням Одеської міської ради. При цьому при відсутності відповідного розпорядження КП «Міськзелентрест» замовило у ТОВ «Ростдорстрой» згідно договору № 26-Р від 26.06.2010 року послуги з розчищення та відновлення зеленої зони, витрати у розмірі 127981,00 грн. за яким включило до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року. При цьому, зазначені витрати КП «Міськзелентрест» не підтверджено документами, що засвідчують зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю підприємства та доцільність їх понесення, з огляду на те, що КП «Міськзелентрест» самостійно здійснює такі види діяльності як: здійснення робіт по зовнішньому благоустрою та збереженню зелених насаджень місць загального користування, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, утримання об'єктів зеленої зони, власником яких є територіальна громада, утримання зеленої зони на замовлення населення та УЖКГ бюджетного призначення, вирощування та продаж продукції розсадників, та має необхідну штатну чисельність, спеціальну техніку та обладнання, достатні для здійснення цієї діяльності власними силами. Таким чином, КП «Міськзелентрест» було завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року у сумі 127 981,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток у податковій декларації підприємства з цього податку за вказаний період у сумі 31 995,00 грн. Із зазначених підстав, на думку податкового органу, позивачем також неправомірно було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суму ПДВ по операціям з придбання зазначених вище послуг у ТОВ «Ростдорстрой» у розмірі 25596,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року у зазначеній сумі.

Судом першої інстанції при офіційному з'ясуванні обставин у справі було встановлено, що між КП «Міськзелентрест», як замовником, був укладений з ТОВ «Ростдорстрой», як підрядником, договір № 26-Р від 26.06.2010 року, згідно якого підрядник зобов'язався за замовленням замовника виконати роботи певні роботи, а саме розчищення та відновлення зеленої зони, а замовник прийняти та оплатити вартість зазначених робіт (т. 1 а.с. 103-104).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», позивачем надано до суду документи щодо виконання підрядних робіт контрагентом у жовтні 2010 року та оплату позивачем зазначених робіт: локальний кошторис, договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумкову відомість ресурсів (т. 1 а.с. 105-121), податкову накладну (т.1 а.с. 152), заяву про залік взаємних вимог від 27.10.2010 року (т. 2 а.с. 29). Згідно зазначених документів підрядником були виконані роботи по збиранню та вивезенню сміття.

Крім того, представники позивача в суді першої інстанції в обґрунтування позовних вимог зазначили, що зазначений договір із ТОВ «Ростдорстрой» позивачем було укладено на виконання розпорядження Одеської міської ради від 29.09.2010 року № 2000-01, згідно якого КП «Міськзелентрест» було доручено провести розчистку і відновлення зеленої зони. При цьому, посилаючись на пп. 3.3.4 Статуту КП «Міськзелентрест» стверджували, що директор підприємства має право без рішення Засновника - Одеської міської ради самостійно укладати контракти та договори, у тому числі і трудові. На підтвердження зазначених обставин представником позивача було надано до суду статут КП «Міськзелентрест» (т.1 а.с. 18-25) та розпорядження Одеської міської ради від 29.09.2010 року № 2000-01 (т.1 а.с. 122).

Як вбачається із розпорядження Одеської міської ради від 29.09.2010 року № 2000-01, КП «Міськзелентрест» було доручено провести заходи з розчищення та відновлення зеленої зони на території обмеженої будинками, розташованими за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 56, 58, вул. Академіка Сахарова, 28, 30, 36, вул. Академіка Заболотного, 54, 60, 66, вул. Дніпропетровська дорога, 111, вул. Висоцького, 23 та житловим комплексом «Молодіжний».

Відповідно до статуту КП «Міськзелентрест» засновником цього підприємства є Одеська міська рада. Підприємство створене для задоволення міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної ті іншої діяльності, з метою отримання прибутку. Основним предметом діяльності підприємства є забезпечення зовнішнього благоустрою та збереженню зелених насаджень місць загального користування, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та дерев - ботанічних пам'яток природи. На утримання об'єктів зеленої зони, власником яких є територіальна громада, підприємство отримує кошти з бюджету міста, згідно з рішенням Засновника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до пп. 3.3.4 статуту директор відповідно до компетенції, зокрема, самостійно укладає контракти, договори, у тому числі трудові за погодженням з уповноваженим органом.

При цьому, пп. 6.2 статуту передбачений обов'язок підприємства надавати на затвердження засновнику чи уповноваженому ним органу плани діяльності підприємства, основу яких складають договори, укладені із споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком податкового органу про неправомірність доручення позивачем контрагенту ТОВ «Ростдорстрой» виконати роботи по розчищенню та відновленню зеленої зони без відповідного розпорядження Одеської міської ради, з огляду на те, що обов'язок виконання КП «Міськзелентрест» робіт з розчищення та відновлення зеленої зони, покладений на нього відповідним розпорядження Одеської міської ради від 29.09.2010 року № 2000-01, який прямо витікає із завдань діяльності підприємства, вказаних у статуті, не передбачає можливості доручення цих робіт іншому підприємству шляхом укладення відповідного договору без погодження із засновником позивача - Одеською міською радою.

Крім того, позивачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про те, що виконавець у процесі виконання робіт на суму 127981,00 грн. грн. та ПДВ у розмірі 25596,00 грн. проводив певну роботу і одержав результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою валових витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних робіт, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, з огляду на те, що фінансування здійснення відповідних робіт проводилось засновником КП «Міськзелентрест» - Одеською міською радою з місцевого бюджету та є безпосередньо видом діяльності задля якого підприємство і було створено.

З цих підстав заслуговує також на увагу і думка відповідача про недоцільність здійснення позивачем господарської операції з придбання робіт на розчищення та відновлення зеленої зони у ТОВ «Ростдорстрой».

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку про те, що відповідачем було правомірно, на підставі наданих на перевірку документів та у відповідності до вимог чинного законодавства, визначено в акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року про завищення позивачем у 4 кварталі 2010 року валових витрат у розмірі 127 981,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 25 596,00 грн., при взаємовідносинах з ТОВ «Ростдорстрой». З цих підстав є обґрунтованими та правомірними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 28.02.2012 року № 000512301 та № 000522301 в частині визначення податкових зобов'язань позивачу відповідно з податку на прибуток та податку на додану вартість у зазначених сумах, та нарахування на суми цих податкових зобов'язань штрафних санкцій.

Стосовно встановленого відповідачем порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з боку КП «Міськзелентрест», що виразилось у включенні позивачем до складу валових витрат вартості робіт, придбаних у ТОВ «Український реєстраційний центр» з видалення аварійних дерев у розмірі 82500,00 грн., що не підтверджені первинними, розрахунковими та іншими документами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року контролюючим органом зазначено, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року витрати з придбання послуг ТОВ «Український реєстраційний центр» з видалення аварійних дерев у розмірі 82 500,00 грн., оскільки КП «Міськзелентрест» не надано на підтвердження фактичного отримання робіт (послуг) відповідних первинних документів, розрахункових документів, актів приймання виконаних робіт, проектно-кошторисної документації щодо обсягу, характеру і переліку робіт. Внаслідок зазначеного порушення, позивачем було занижено податок на прибуток підприємств у 4 кварталі 2010 року на суму 20625,00 грн.

Під час офіційного з'ясування обставин у справі судом першої інстанції було встановлено, що між КП «Міськзелентрест» (замовник) та ТОВ «Український реєстраційний центр» (підрядник) був укладений договір № б/н від 14.10.2010 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по видаленню аварійних дерев відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. Обсяг, характер і перелік робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженими сторонами (т. 1 а.с. 123-124).

Факт виконання умов зазначеного договору ТОВ «Український реєстраційний центр» та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за надані послуги підтверджується наданим до суду позивачем наступними первинними документами: актом приймання виконаних підрядних робіт (т. 2 а.с. 15-17), договірною ціною (т. 2 а.с. 18), платіжним дорученням № 309 від 19.10.2010 року про сплату КП «Міськзелентрест» на рахунок ТОВ «Український реєстраційний центр» коштів у розмірі 99 000,00 грн., у тому числі витрати на придбання послуг - 82500, 00 грн. та ПДВ - 16500,00 грн. (т. 1 а.с. 131) та виписку банку ГУ ДКУ в Одеській області від 21.10.2010 року (т. 1 а.с. 130).

Таким чином, висновок податкової інспекції про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат з придбання у ТОВ «Український реєстраційний цент» послуг з видалення аварійних дерев у розмірі 82500,00 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується правомірність віднесення позивачем зазначених витрат до складу валових витрат.

А тому, податкове повідомлення-рішення № 000512301 від 28.02.2012 року в частині визначення КП «Міськзелентрест» податкового зобов'язання з податку на прибуток за вказане порушення у розмірі: 20 625,00 грн. за основним платежем та 5 156,00 грн. - за штрафними санкціями є неправомірним, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, ДПІ у Київському районі м. Одеси при встановленні обставин господарських відносин КП «Міськзелентрест» та ТОВ «Український реєстраційний центр» у жовтні 2010 року, визначаючи порушення з боку позивача Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з огляду на відсутність у нього документів, підтверджуючих валові витрати підприємства, визнав за позивачем право на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 16500,00 грн., сплаченого у ціни отриманих від ТОВ «Український реєстраційний центр» робіт по видаленню аварійних дерев на підставі договору від 14.10.2010 року.

Також помилковим є висновок податкового органу в акті перевірки про порушення КП «Міськзелентрест» пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо включення позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за липень-вересень та грудень 2010 року сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним у минулих звітних періодах без надання конвертів, що підтверджують надходження цих податкових накладних із зазначенням на них відбитку календарного штемпеля, в результаті чого було завищено податковий кредит за період липень-вересень, грудень 2010 року на суму ПДВ 3811,00 грн.

Згідно акту перевірки № 423/23-02/12/31185820 від 16.02.2012 року під час її проведення встановлено включення КП «Міськзелентрест» до податкового кредиту сум податку на додану вартість:

- за липень 2010 року по податкових накладних минулих періодів, а саме: податкових накладних ТОВ «Калина Восток» № 12150 від 30.04.2010 року на суму ПДВ 1 689,02 грн. та № 11414 від 30.04.2010 року на суму ПДВ 302, 50 грн. (т. 1 а.с. 145-146, т. 2 а.с. 29-35);

- за серпень 2010 року по податкових накладних минулих періодів, а саме податкових накладних: ТОВ «ІНФОКС»№ 52926\Ф-8А від 30.06.2010 року на суму ПДВ 934,67 грн.; ВАТ «Ексімнафтопродукт» № 225 від 30.06.2010 року на суму ПДВ 142,91 грн.; ТОВ «ТД Одескабель»№ 11117 від 30.06.2010 року на суму ПДВ 43,42 грн.; КП ЕМЗО «Одесміськсвітло» № 489 від 02.06.2010 року на суму ПДВ 6,80 грн., № 508 від 03.06.2010 року на суму ПДВ 6, 28 грн., № 501 від 03.06.2010 року на суму ПДВ 3,40 грн., № 552 від 22.06.2010 року на суму ПДВ 143,33 грн.; ТОВ «БАСКО»№ 976/1 від 08.06.2010 року на суму ПДВ 29,17 грн. (т.1 а.с. 137-144, т. 2 а.с. 36-42);

- за вересень 2010 року по податковій накладній минулого періоду, а саме податковій накладній ООПНД № 6 від 30.07.2010 року на суму ПДВ 2,09 грн. (т. 1 а.с. 147, т. 2 а.с. 43-50);

- за грудень 2010 року по податкових накладних минулих періодів, а саме податкових накладних: ВАТ «Ексімнафтопродукт» № 352 від 30.09.2010 року на суму ПДВ 145,43 грн. та № 391 від 31.10.2010 року на суму ПДВ 219,52 грн.; ТОВ «Росавтодетальсервис» № 4 від 29.12.2011 року на суму ПДВ 79,40 грн. та № 3 від 30.12.2011 року на суму ПДВ 63,00 грн. (т. 1 а.с. 148-151, т. 2 а.с. 51-56).

З цього приводу позивачем у адміністративному позові та в суді першої інстанції зазначено, що зазначені податкові накладні були отримані ним від контрагентів із запізненням та включені в реєстри отриманих та виданих податкових накладних відповідно у липні-вересні, грудні 2010 року, тому право на податковий кредит відповідно до податкових накладних, складених постачальниками товарів (робіт,послуг) виникло у нього саме у вказані періоди, що відповідає п.п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця, покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Разом з тим, у відповідних періодах 2010 року КП «Міськзелентрест» не звертався до ДПІ у Київському районі м. Одеси зі скаргами про порушення контрагентами порядку виписування податкових накладних.

При цьому, відповідач не заперечував проти того, що позивачем фактично здійснено операції по придбанню товарів (послуг) у зазначених в акті контрагентів та наявності у позивача відповідних податкових накладних, але порушенням з його боку було включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в декларації з ПДВ за липень-вересень, грудень 2010 року у той час, коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у попередні податкові періоди. Саме у зв'язку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України №168/97-ВР та не надав до перевірки документи, що відповідно до листа ДПА України від 26.10.2010 року № 22882/7/16-1517 «Про податок на додану вартість» підтверджують затримку податкових накладних - лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля, йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобов'язань.

Суд вважає, що такий висновок відповідача не відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР, оскільки пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону є нормою, що передбачає право, а не обов'язок платника податку, у разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відмова контрагента позивача не мала місця, у зв'язку з чим підстави для подання скарги були відсутні.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими платником податку від продавця із запізненням. Натомість, саме відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у ціні придбаних товарів та послуг. При цьому, факт отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих накладних, ведення якого забезпечується платником податків у відповідності до вимог Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244.

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону при проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Позивачем відповідно до вищезазначених норм податкового законодавства було відображено в реєстрах отриманих податкових накладних за липень-вересень, грудень 2010 року відомості щодо дати отримання податкових накладних, вказаних в акті перевірки та на підставі цього сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях саме за вказані податкові періоди (т. 2 а.с. 29-56). При цьому, відповідні реєстри отриманих податкових накладних були надані податковому органу при проведенні перевірки. Необхідність ж надання до перевірки на підтвердження дати отримання податкових накладних листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначеннями на них відбитку календарного поштового штемпеля, про що зазначено у листі ДПА України від 26.10.2010 року № 22882/7/16-1517, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено, а тому зазначені обставини судом при вирішенні справи до уваги не приймаються. Крім того суд зазначає, що лист ДПА України від 26.10.2010 року № 22882/7/16-1517, на який посилаються представники відповідача в обґрунтування зазначених обставин, не є нормативно-правовим документом.

Оскільки позивач виконав всі передбачені вимоги щодо формування податкового кредиту, а правильність задекларованої позивачем суми і фактичність господарських операцій, з яких виникла ця сума, відповідачем у судовому засіданні не заперечувались, тому висновок ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо завищення позивачем податкового кредиту за період липень-вересень, грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 3 811,00 грн. є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення відповідача № 000522301 від 28.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у зазначеному розмірі та нарахування на суму цього зобов'язання штрафних санкцій у розмірі 953,00 грн. - необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції також було встановлено правомірність визначення відповідачем порушення з боку КП «Міськзелентрест» Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України у вигляді завищення податкового кредиту у січні-травні 2011 року на суму 549,30 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у відповідні періоди, на підставі ксерокопій податкових накладних, виданих ВАТ «Одесобленерго».

Факт надання КП «Міськзелентрест» до перевірки податковому органу ксерокопій податкових накладних, отриманих факсимільним зв'язком від ВАТ «Одесобленерго», представниками позивача в суді першої інстанції не заперечувався.

Надання ж позивачем в суді першої інстанції оригіналів відповідних податкових накладних (т. 2 а.с. 118-122) не спростовує, на думку суду, факту допущення позивачем вищезазначеного порушення та правомірності визначення його відповідачем.

При цьому доказів того, що оригінали податкових накладних були отримані позивачем та надавались податковому органу до закінчення проведення перевірки, однак не були прийняті останнім до уваги, представниками позивача до суду надано не було.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Отже, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 року № 000512301 та № 000522301, у зв'язку з чим адміністративний позов КП «Міськзелентрест» підлягає частковому задоволенню шляхом визнання їх протиправними та скасування у зазначеній частині.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги комунального підприємства «Міськзелентрест» та державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року по справі № 1570/1704/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 23 жовтня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль