Ухвала суду № 34391653, 16.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1193/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2012 року № 0003761740 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8347,00 грн.; від 20 грудня 2012 року № 0003771740 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8661,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2165,25 грн.; від 29 січня 2013 року № 0000221740 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8347,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4173,50 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 11 квітня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

04 травня 2011 року ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взятий на облік Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Державної податкової служби України та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У період з 26 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 07 грудня 2012 року № 2643/17/НОМЕР_4.

Згідно з висновками зазначеного акту, позивачем порушено вимоги податкового законодавства та положення Цивільного кодексу України щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, що призвело до неправомірного декларування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення від'ємного значення за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року на загальну суму 8347,00 грн., а також до завищення бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на суму 8661,00 грн.

На підставі та на виконання акту від 07 грудня 2012 року № 2643/17/НОМЕР_4 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0003761740, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8347,00 грн. та № 0003771740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8661,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2165,25 грн.

Окрім того, у період з 08 січня 2013 року по 14 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 21 січня 2013 року № 154/17/НОМЕР_4.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 порушено приписи податкового законодавства в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 8347,00 грн.

На підставі та на виконання акту від 21 січня 2013 року № 154/17/НОМЕР_4 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000221740, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8347,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 4173,50 грн.

На податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0003761740, від 20 грудня 2012 року № 0003771740, від 29 січня 2013 року № 0000221740 позивачем було подано скарги до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, за результатами розгляду яких зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення фінансово-господарської діяльності позивача підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: договорами, контрактами, додатками до контрактів, специфікаціями, замовленннями-заявками, рахунками, рахунками-фактур, податковими накладними, прибутковими та видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, інвойсами, товарно-транспортними накладними, сертифікатами про походження товару, фітосанітарними сертифікатами, актами здачі-прийняття наданих послуг (актами виконаних робіт), банківськими виписками про рух коштів, платіжними доручення, фіскальними та товарними чеками.

Дослідження вимог податкового законодавства, зокрема статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надає привід вважати, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки, витрати позивача були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроторг», товариством з обмеженою відповідальністю «Грин Маркет», приватним підприємством «Компас ТАА», SIA «DANEKS», OU, товариством з обмеженою відповідальністю «БрестОблФрут», товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктест», товариством з обмеженою відповідальністю «Листопад», ЧТУП «Фруктовий острів», ІП ОСОБА_3, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із зазначеними контрагентами є безпідставним.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з положень цивільного законодавства, а саме: частини 1 статті 203, статті 204, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також статті 207 Господарського кодексу України, вбачається, що законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки відповідача, викладені в актах перевірок від 07 грудня 2012 року № 2643/17/НОМЕР_4 та від 21 січня 2013 року № 154/17/НОМЕР_4 - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалася на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. Тому податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі та на виконання зазначених актів перевірок є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали вигтовлений 17.10.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.