Ухвала суду № 34390664, 04.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________

Ухвала

Іменем України

"04" вересня 2012 р. Справа № 2а-0870/9092/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року по справі № 2а-0870/9092/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

до: Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо самостійного зарахування протягом 2010-2011 років податковим органом сплачених позивачем у 2010-2011 роках за договором оренди № 3654 від 01.07.2006 року сум зі сплати орендної плати за земельні ділянки у рахунок податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету; зобов'язати відповідача провести певні дії, пов'язані з проведенням перерахунку розрахунків пені штрафних санкцій зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010-2011 роки за договором оренди землі № 3654 від 01.07.2006 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо самостійного зарахування протягом 2010-2011 років сплачених позивачем протягом 2010-2011 років сум із сплати орендної плати за землю за договором оренди від 01.07.2006 року № 3654, у рахунок сплати податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування коштів. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги заявник апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 та Закону України «Про державну податкову службу».

Апелянт просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Воронін Ю.Л. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 01.07.2006 року між позивачем та Запорізькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі № 3654 загальною площею 191,0671 га, що знаходиться за межами Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

19 серпня 2011 року та 07 жовтня 2011 року на виконання вимог податкового законодавства відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з вересня 2010 року по липень 2011 року, за результатами даних перевірок посадовою особою відповідача складено Акти № 134/1521/00476642 та № 322/1521/0047/6642, де зазначено, що позивач порушив термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку, передбаченого ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 року, п. 5.3.1 п 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, позивач самостійно визначив суму, яка підлягає сплаті - 45644,34 грн., по 3803,7 грн. щомісяця.

Оплата орендної плати за землю здійснювалась позивачем протягом 2010-2011 років, про що свідчать надані копії платіжних доручень (а.с. 34-50 та 52-63). У платіжних дорученнях зазначається призначення платежу та період, за який здійснюється оплата за землю (місяць та рік).

Відповідач, керуючись п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», самостійно скерував перераховані позивачем кошти на погашення податкового боргу.

Колегія суддів вважає такі дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях. Формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу є грошовий платіж.

Систему, порядок і форми платежів, відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» визначає Національний банк України.

У відповідності до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати цільове призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на те, що визначення призначення платежів є виключним правом платника, колегія суддів вважає дії відповідача щодо самостійного визначення та перерахування коштів, перерахованих позивачем на сплату виключно суми оренди за договором оренди, на погашення інших податкових зобов'язань є протиправними.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо зміни призначення платежу.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року по справі № 2а-0870/9092/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун