Ухвала суду № 34390685, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

"13" листопада 2012 р. справа № 2а-0470/6109/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Песенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (правонаступник - Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 р. у справі № 2а-0470/6109/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд"

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (правонаступник - Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби)

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

У травні 2011pоку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (правонаступник - Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 20.05.2011р., а саме:

- №0001142301 про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 72000,00 грн. основного платежу, 18000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій

- №0001132301 про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 230100,00 грн. основного платежу, 57525,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 р. позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність своїх висновків щодо порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, статті 7, пункту 4.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», викладених в акті перевірки ТОВ «Ексімтрейд» від 12.05.2011р. №649/231/25004967. Крім того податковий орган з перевищенням своїх повноважень самостійно визначив правочин укладений між позивачем та ТОВ «Трансгоргінвест» нікчемним, що суперечить Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Податковому кодексу України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, відповідач зазначає, що невиїзною документальною перевіркою

встановлені порушення контрагентом позивача ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволення позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 11.04.2011 р. по 04.05.2011р. Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Ексімтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт від 12.05.2011р. №649/231/25004967, за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 230100,00 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року на суму 230 100,00 грн.;

- пп. 7.4.1, 7,4.5 п. 7.4, ст. 7, п. 4.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 72 000,00 грн., у тому числі за жовтень 2010 року в сумі 47600,00 грн. , за грудень 2010р. в сумі 24 400,00 - грн. (а.с.18-43 );

- п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2. п.п.6.3, п.п. 6.5.1. п.6.5 ст.6, п.1.15 ст.1, п.п.9.12.1, 9.12.2 п.9.12 ст.9, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р., у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 3868,69 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, 20.05.2011 р. податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0001132301, в якому зазначено про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначено до сплати податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 230100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57525 грн. (а.с.44);

- податкове повідомлення-рішення № 0001142301 в якому зазначено про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.4.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначено до сплати податок на додану вартість за основним платежем 72 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18 030 грн. (а.с.45).

За актом перевірки ТОВ «Ексімтрейд» встановлено наявність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Трансторгінвест», а саме: у грудні 2010р. між вказаними підприємствами було укладено договір купівлі-продажу №22/12 від 06.12 2010р. Сума договору, на момент його укладання, становить 767 000,00 грн. без ПДВ, 20% ПДВ 153400,00 грн., усього 920 400,00 грн. Згідно специфікації №1 від 06.12.2010р. предметом поставки були днище ковша 2 шт. х 61 000,00 грн.; вал привідний 1 шт. х 510 000,00 грн., круг роликовий 1 шт. х 135000,00 грн. Оскільки у ТОВ «Трансторгінвест» відсутні первинні бухгалтерські документи щодо отримання зазначених у договорі купівлі-продажу №22/12 від 06.12.2010 р. товарів від ПП "Селтік-Юг", податковий орган дійшов висновку про відсутність вказаних товарів ТОВ «Трансторгінвест» та недійсність договору купівлі-продажу №22/12 від 06.12 2010р., і, як наслідок, заниження ТОВ «Ексімтрейд» валового доходу на суму 920 400,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 24400,00 грн.

Також, згідно акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ „Ексімтрейд" не проведено коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму повернутих грошових коштів, попередньо сплачених ТОВ „Ексімгормаш" у розмірі 47600,00 грн., у тому числі по за жовтень 2010 року - 47600,00 грн.

Так, станом на 01.10.2010 р. кредиторська заборгованість ТОВ "Ексімтрейд" по взаємовідносинам з ТОВ "Ексімгормаш" становила 14081,55 грн. Згідно наданих до перевірки банківських виписок ТОВ „Ексімтрейд" у жовтні 2010 року перерахувало грошові кошти адресу ТОВ „Ексімгормаш" у розмірі 285600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 47600,00 грн.) - передплата обладнання та включено до складу податкового кредиту у жовтні 2010 року суму ПДВ у розмірі 47600,00 грн. ТОВ „Ексімгормаш" у зв"язку з неможливістю виконання зобов'язань у жовтні 2010 року повертає отриману передплату на адресу ТОВ „Ексімтрейд" у розмірі 285600,00 грн. (в тому числі ПДВ - 47600,00 грн.). Розрахунки коригування податкового кредиту (податкових зобов'язань) суми повернутих передплат до перевірки не надавалися, що призвело, за висновком податкового органу, до завищення податкового кредиту в сумі 47600,00 грн.

Окрім того, за висновком податкового органу, вказані порушення також призвели до заниження податку на прибуток в сумі 23 0100 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент проведення господарських операцій позивачем з ТОВ «Трансторгінвест», останній знаходився в Єдиному реєстрі як юридична особа та був платником ПДВ, що підтверджується належними доказами (а.с.160-164 т.1).

Факт виконання поставки за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 53-66, 165-173, 175 т.1).

Зазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарської операції, та не викликають сумнівів щодо їх недостовірності.

Отже, вказані первинні бухгалтерські документи свідчать про фактичне отримання позивачем товарів у грудні 2010 року на загальну суму 920 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 153400,00 грн.) за договором від 06.12.2010р. № 22/12, що відображено позивачем в журналах-ордерах 631, що спростовує висновки відповідача у акті про відсутність факту придбання ТОВ «Ексімтрейд» у грудні 2010р. товару у ТОВ «Трансторгінвест».

Відповідно до п 1.3 ст. 1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи не надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемність правочину встановлюється саме законом, а не актом податкової перевірки, якій не містить доказової бази, які б факти у цьому акті не були відображені. Довести нікчемність правочину можна одним єдиним способом: навести норму закону, в якій чітко сказано, що правочин є нікчемним.

Акт перевірки від 12.05.2011р. не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу та вини позивача.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України та статті 207 ГК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на ч. 5 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визначається тільки судом.

Отже, наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

За викладених обставин до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є передчасним.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 09.09.2009 року, а саме: "Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом."

Проте, посилання відповідача на нікчемність правочину є безпідставним, оскільки угода, укладена між позивачем та його контрагентом, не підпадає під ознаки, наведені в статі 228 ЦК України, а докази, які б належним чином підтверджували неможливість реального здійснення платником податків господарських операції, суду не надано.

В даному випадку проведення позивачем оплати в повному обсязі та реальність зазначених операцій документально підтверджено, та не спростовано відповідачем.

Щодо зазначення в акті перевірки про порушення, пов'язане з відсутністю коригування позивачем податкового кредиту на суму повернутих переплат в рамках виконання договору між позивачем та ТОВ «Ексімгормаш» від 11.01.2010р. №11/10-1, то судом встановлено, що у жовтні 2010р. позивач перерахував кошти ТОВ «Ексімгормаш» у розмірі 214670 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.10.2010р., 1510.2010р., 18.10.2010р. Однак зазначена сума була повернута позивачу 20.10.2010р. у зв'язку з неможливістю ТОВ «Ексімгормаш» виконати зобов'язання (а.с.205-210 р. т.1).

Отже, у позивача були відсутні підстави для коригування податкового кредиту за жовтень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ "Ексімгормаш", оскільки позивач не включав до складу податкового кредиту в жовтні-грудні суми господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Ексімгормаш», що підтверджується деклараціями позивача з ПДВ з жовтня 2010р. по грудень 2010р. (а.с. 139-151, т.1).

Також судом встановлено, що позивач не отримував від ТОВ «Ексімгормаш» податкових накладних на суму 214620,00 грн. (яка фактично була перерахована), ні на суму 285600 грн., яка була зазначена відповідачем в акті перевірки, що виключає можливість включення до податкового кредиту відповідних витрат позивача та коригування податкового кредиту.

За п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, а п.7.5 ст.7 цього ж Закону визначає право платника податку на додану вартість формувати

податковий кредит, а не обов'язок.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про помилковість позиції відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при поверненні позивачу передплати за договором №11/10-1 від 11.10.2010 р. між позивачем та ТОВ «Ексімгормаш».

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (правонаступник - Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби) залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 р. у справі № 2а-0470/6109/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун