Ухвала суду № 34390564, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. справа № 804/4258/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Чабаненко С.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ будівельно-монтажна компанія «Континенталь» звернулась з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року №0000052301 та №0000042301.

Постанова обґрунтована тим, що з матеріалів справи вбачається, що ТОВ БМК «Континенталь» протягом 2010-2012р.р. було укладено угоди з контрагентами ТОВ «Лігран» (договір постачання товару від 01.12.2011р. №65), ТОВ «А-Прайм» (договори субпідряду від 01.10.2010р. №49, №48, №55, від 20.09.2010р. №43, ), ТОВ «Агростройперспектива» (договір поставки товару від 31.05.2011р. №б/н), ТОВ «Іст Енд Траст» (договір постачання товару від 28.04.2011р. №28043), ТОВ «Тандем-2009» (договір купівлі-продажу товару від 26.08.2011р. №б/н), ПП «Транс-Атлантика Сервіс» (договір постачання товару від 27.06.2012р. №40 та договори субпідряду від 16.02.2012р. №4, від 21.02.2012р. №5, від 07.02.2012р. №3, від 12.03.2012р. №13, від 14.03.2012р. №8, від 30.03.2012р. №24, від 06.04.2012р. №386, від 06.04.2012р. №387, від 11.04.2012р. №28, від 17.04.2012р. №34, від 24.04.2012р. №36, від 07.06.2012р. №38, від 22.06.2012р. №42, від 22.06.2012р. №43, від 27.06.2012р. №41, від 10.07.2012р. №45, від 27.07.2012р. №47, від 07.08.2012р. №53), ТОВ «Укрбудтранссервіс» (договір постачання товару від 25.03.2011р. №б/н), ТОВ «Укрпромсервіс» (договір постачання товару від 03.11.2010р. №б/н), ТОВ «Укрпромтехснаб» (договір постачання товару від 14.10.2010р. №б/н), ТОВ «Веста-Дніпро» (договір купівлі-продажу товару від 23.11.2010р. №б/н), ТОВ «Анкей» (договори субпідряду від 28.10.2011р. №54, №56, від 03.11.2011р. №58, від 07.11.2011р. №62, від 25.11.2011р. №64, від 12.09.2011р. №51) та ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (договір купівлі-продажу товару від 01.09.2011р. №50).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його вищеозначеними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договорів з цими

контрагентами, реєстраційних та дозвільних документів на проведення робіт, ліцензій субпідрядників на право надання відповідних послуг, актів виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, актів звірки взаємних розрахунків, рахунків на оплату та платіжних доручень, звітів про витрати основних матеріалів у будівництві (форми М-29), актів форми М-23, актів приймання-передачі основних засобів, оборотно-сальдових відомостей, журналу реєстрації довіреностей, листів про допуск працівників на територію об'єкту та оформлення перепусток на цих осіб, цивільно-правових договорів з такими особами на виконання певного виду робіт, паспортних даних цих осіб, товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск матеріалів, прибуткових ордерів (форми М-4), податкових та видаткових накладних (т.1 а.с.167-250, т.т.2-17).

При цьому відповідачем не заперечується, що при оформленні означених податкових накладних було дотримано вимоги п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР та ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно, а первинні документи відповідають вимогам, передбаченим ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах закону, а витрати, віднесені позивачем до валових витрат виробництва, підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження використання отриманих за цими операціями субпідрядних послуг у власній господарській діяльності позивачем надано відповідні договори підряду з іншими контрагентами, зокрема, ПАТ «Дніпроенерго», ДП «Сантрейд», ТОВ «Завод енергетичного машинобудування», ПрАТ с ІІ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та відповідні первинні документи до цих договорів.

Товари, отримані позивачем за операціями з постачання, також використовувалися ним у власній господарській діяльності, зокрема, під час здійснення будівельних, ремонтних та монтажних робіт за договорами з іншими контрагентами на виконання ремонтних та монтажних робіт, будівельного підряду, що підтверджується копіями цих договорів, актів виконаних робіт, прибуткових ордерів (форма М-4), накладних на відпуск матеріалів до цих договорів, звітів про витрачання матеріалів (форма М-29), актів про відпуск матеріалів (форма М-23) тощо.

Судом першої інстанції також було встановлено, що як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідних сум за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.>

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано висновки актів перевірок ТОВ «Лігран», ПП «Транс Атлантіка Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехспаб», якими було встановлено «нереальність» здійснених операцій.

="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Зазначено, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції, а відтак підприємством позивачем завищено суму витрат та неправомірно сформовано податковий кредит по зазначеним контрагентам.

-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 27.08.2013р.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 27.08.2013р.

imes New Roman CYR;font-size:12pt;">Фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки №1828/4/22.5-07/35594657 від 12.02.2013р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 березня 2013 року форми «Р» №0000042301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2783554грн., з яких за основним платежем - 2366132грн. та за штрафними санкціями - 417422грн., а також №0000052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2529191грн., з яких за основним платежем - 2023853грн. та за штрафними санкціями - 505338грн.

Актом перевірки встановлено порушення ч.ч.1,5 ст.203, ст.ст.626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України, п.п1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2366132грн.; а також порушення позивачем ч.ч.1,5 ст.203, ст.ст.626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України, п.1.7 ст.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодекс України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість на загальну суму 2023853грн.

or:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">В описовій частині акту зазначено, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено угоди з контрагентами ТОВ «Лігран», ТОВ «А-Прайм», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки актів перевірок цих контрагентів, отриманих Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від інших органів державної податкової служби, згідно яких встановлено, що дані суб'єкти господарювання здійснювали операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Враховуючи, що вказані контрагенти позивача фактично не постачали останньому товари та послуги, позивач безпідставно занизив доходи, що враховуються при об'єкті оподаткування податком на прибуток, за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від цих суб'єктів господарювання, та безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних за нереальними правочинами./span>p>

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Іст Енд Траст», ТОВ «Тандем-2009», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Укрпромсервіс», ТОВ «Укрпромтехснаб», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Анкей» та ТОВ «Компанія Ексімсервіс», а саме копії договорів з цими контрагентами, реєстраційних та дозвільних документів на проведення робіт, ліцензій субпідрядників на право надання відповідних послуг, актів виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, актів звірки взаємних розрахунків, рахунків на оплату та платіжних доручень, звітів про витрати основних матеріалів у будівництві (форми М-29), актів форми М-23, актів приймання-передачі основних засобів, оборотно-сальдових відомостей, журналу реєстрації довіреностей, листів про допуск працівників на територію об'єкту та оформлення перепусток на цих осіб, цивільно-правових договорів з такими особами на виконання певного виду робіт, паспортних даних цих осіб, товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск матеріалів, прибуткових ордерів (форми М-4), податкових та видаткових накладних.

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбаний товар та послуги з урахуванням податку на додану вартість.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Позивачем були надані докази подальшого продажу товарів та послуг, придбаних у контрагентів.

Щодо доводів апеляційної скарга, то колегія суддів вважає, що несплата податків чи їх приховування однією із сторін правочину не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажної компанії «Континенталь» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Н.І. Малиш