Постанова № 34389796, 18.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3308/13-а

18 жовтня 2013 року 12год. 35хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Волошин Л.С.

відповідача: представник Ситай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Володимирець-Агрошляхбуд"доВолодимирецького відділення Кузнецовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Володимирець-Агрошляхбуд» (далі - ПП "Володимирець-Агрошляхбуд) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького відділення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Кузнецовська ОДПІ) з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000492200 від 06.09.2013 р. яким ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 90997,50 грн., з яких: за основним платежем - 72798,00 грн., за штрафними санкціями - 18199,50 грн. та №0000482200 від 06.09.2013р., яким ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 251654,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та на їх обґрунтування зазначив, що Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ було порушено встановлений законом порядок проведення перевірки, зобов'язання за договорами поставки, укладеними між ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «ОСОБА_7», ФОП ОСОБА_4 та ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» виконувалися сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами: видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання, звітами про рух матеріалів та про витрату матеріалів та інше. Вважає висновки органу доходів і зборів такими, що не ґрунтуються на нормах Закону, а винесені податкові повідомлення-рішення - неправомірними. За таких підстав просив суд позов задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення та пояснив, що сторони за договорами поставки прагнули виключно настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, а відносини, які склалися між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «ОСОБА_7», ФОП ОСОБА_4, не мають реального товарного характеру. Податкові повідомлення-рішення були винесені у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.п. 138.8.1, 138.8.2, 138.8.5 п. 138.8, п. 138.2, 138.6, 138.8, 138.9, 138.10 ст. 138, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, ч.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. За таких підстав просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06.08.2013 року по 14.08.2013 року Кузнецовською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Володимирець-Агрошляхбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 рік валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р. За результатами даної перевірки складено акт №85/22/33929122 від 21.08.2013 року (надалі - Акт) (т.1 а.с.10-38).

У відповідності до даного акту встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 094 150 грн., внаслідок чого донараховано податок на прибуток в сумі 251 654,00 грн., в т. ч. 3 кв. 2011 року - 56 440,00 грн., 4 кв. 2011 р. - 195214,00 грн., заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 72798,00грн., в тому числі: жовтень 2011 року - 29223,00 грн.; листопад 2011 року - 26913,00 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 16662,00 грн. (т.1 а.с. 37).

06.09.2013р. Кузнецовською ОДПІ на підставі Акту прийняте податкове повідомлення-рішення №0000492200, яким ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 90 997,50 грн., з яких: за основним платежем - 72 798,00 грн., за штрафними санкціями - 18 199,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000482200, яким ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств у розмірі 251 654,00 грн.

В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п.п. 138.8.1, 138.8.2, 138.8.5 п. 138.8, п. 138.2, 138.6, 138.8, 138.9, 138.10 ст. 138, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 094 150,00 грн., внаслідок чого донараховано податок на прибуток в сумі 251654,00 грн., в т. ч. 3 кв. 2011 року - 56440,00 грн., 4 кв. 2011 р. - 195214,00 грн., занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 72 798,00 грн., в тому числі: жовтень 2011 року - 29223,00 грн.; листопад 2011 року - 26913,00 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 16662,00 грн. (т.1 а.с. 37).

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій, які виникли між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «ОСОБА_7», ФОП ОСОБА_4

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, кореспондує з положеннями Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування платниками податків витрат, які враховуються при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зокрема, судом встановлено, що 01.08.2011 року між ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» було укладено договір про поставку мазуту та нафтобітуму (т.1 а.с.45-46).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №Т01/08 від 01.08.2011 року (а.с.45) ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» для ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» було відвантажено товар, на який виписано видаткову накладну від 17.08.2011 року №170803 на суму 294 470,00 грн. в т. ч. ПДВ 49 078,33 грн. та видаткову накладну від 03.10.2011 року №031004 на суму 175 340,00 грн., в т. ч. ПДВ 29 223,33 грн. (т.1 а.с.46-47).

ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» на бітум БНД 60/90 отримало від ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» паспорт №1251 відповідності його ДСТУ 4044-2001 та сертифікат відповідності державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (т.1 а.с.55-56)

ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» набуло статусу платника податку на додану вартість 01.09.2011 року, що підтверджується Свідоцтвом №100349509 серії НБ №134488 (т.1 а.с.48).

На товар, поставлений по видатковій накладній від 03.10.2011 року №031004 виписано податкову накладну від 03.10.2011 року №67 на суму 175 340,00 грн., в тому числі ПДВ 29223,33 грн. та включено до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року.

Як встановлено у судовому засіданні розрахунки між підприємствами проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Посилання Кузнецовської ОДПІ на рішення господарського суду Харківської області про визнання ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» банкрутом, у зв'язку з чим дане підприємство 09.04.2013 року було знято з обліку в органах державної реєстрації, а також посилання на анулювання 22.02.2012 року свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість не містить за собою логічного підгрунтя та спростовуються, оскільки зазначені дії були вчинені після здійснення між ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» господарських операцій.

Водночас, як вбачається з досліджених доказів у справі зобов'язання за Договором поставки між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» виконувалося сторонами у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2011 року №170803, видатковою накладною від 03.10.2011 року №031004, податковою накладною від 03.10.2011 року №67, випискою Володимирецького відділення Рівненської філії ПАТ КБ «Приватбанк», паспортом №1251 відповідності бітуму ДСТУ 4044-2001, сертифікатом відповідності бітуму державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, звітом про рух матеріалів за вересень 2011 р. майстра ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», звітами про витрату матеріалів виконавцями робіт ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», договором підряду №245 від 02.08.2011 року, договором підряду №265 від 09.08.2011 року, договором підряду №237 від 29.07.2011 року, договором підряду №211 від 29.07.2011 року, договором підряду №358 від 01.09.2011 року, договором підряду №267 від 09.08.2011 року, договором підряду №266 від 09.08.2011 року, договором підряду №236 від 29.07.2011 року, актами виконання робіт по вказаних договорах, зведеним звітом про рух матеріалів головного механіка ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» ОСОБА_6 (т.1 а.с. 165-250-т.2 а.с.1-20).

01.11.2011 року між ПП «ОСОБА_7» та ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» було укладено договір №П-0111 від 01.11.2011 року про поставки мазуту та нафтобітуму(т.1 а.с.72).

На виконання умов договору від 01.11.2011 року ПП «ОСОБА_7» для ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» було відвантажено товар, на який виписано видаткову накладну від 30.11.2011 року №083011 на суму 161 480,03 грн., в т. ч. ПДВ 26 913,34 грн. (т.1 а.с.73).

На вказаний товар виписано податкову накладну від 30.11.2011 року №370 на суму 161480,03 грн., в тому числі ПДВ 26 913,34 грн. та включено до складу податкового кредиту у листопаді 2011 року (т.1 а.с.74-76).

ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» на мазут паливний 100 зольний сірчистий отримало від ПП «ОСОБА_7» сертифікат відповідності державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №UA1.145.058957-10 терміном дії з 23.12.2010 року по 18.12.2012 року(т.1 а.с.80).

Як прослідковується з долучених до матеріалів справи документів розрахунки між підприємствами проведені в повному обсязі, заборгованість по рахунках відсутня.

Зобов'язання за Договором поставки між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ПП «ОСОБА_7» виконувалося сторонами у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2011 р., податковою накладною №370 від 30.11.2011 р., випискою Володимирецького відділення Рівненської філії ПАТ КБ «Приватбанк», сертифікатом відповідності бітуму державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, звітом про рух матеріалів за грудень 2011 р. майстра ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», звітами про витрату матеріалів виконавцями робіт №3 ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», договором від 15.09.2011 року по виконанню поточного ремонту дороги від житлового будинку №1 до житлового будинку №39 по вул. Тараса Шевченка в с. Озеро Володимирецького району, зведеним звітом про рух матеріалів головного механіка ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» ОСОБА_6, актом виконаних робіт за вказаним договором підряду.

Твердження Кузнецовської ОДПІ, що в ході проведення перевірки ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» не встановлено факту передачі товарів від ФОП ОСОБА_4, оскільки до перевірки не представлено товаросупровідних документів, в тому числі товарно-транспортні накладні, відомостей про перевезення мазуту та нафтобітуму спеціалізованим транспортом, а також документів, що підтверджують походження товару, та відповідність його ДСТУ та ВБН є невідповідними дійсності з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 червня 2012 року між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та СПД ОСОБА_4 було укладено договір поставки нафтопродуктів, а саме - бітуму та мазуту.

Згідно видаткової накладної №РН-0000068 від 01.08.2012 року ФОП ОСОБА_4 поставив, а ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» отримало мазут М-100 на загальну суму з ПДВ 99970,00 грн., ПДВ - 16661,67 грн., що також підтверджується актом здачі-прийняття товарно-матеріальних цінностей від 01.08.2012 року.

ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» на мазут М-100 отримало від СПД ОСОБА_4 паспорт №751 випробовувального центру паливно-мастильних матеріалів, сертифікат відповідності на мазут паливний 100 зольний сірчистий Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, копії яких долучаються.

На вказаний товар виписано податкову накладну від 01.08.2012 року №3 на суму 83308,33 грн., в тому числі з ПДВ 99 970,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені в повному обсязі.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, мазут, що придбавався у ФОП ОСОБА_4 був використаний у власній господарській діяльності ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» (т.1 а.с.93-95).

Кузнецовська ОДПІ на ст.19 Акту посилається на акт Дрогобицької ОДПІ від 13.03.2013 року №2/22-20/30769970 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Бориславнафтопродукт», відповідно до якого встановлено відсутність підтверджуючих документів реального придбання у перевіреному періоді ПП «Бориславнафтопродукт» ТМЦ від постачальників ПП «Кірс», ТОВ «Компанія «Елітпаркет», ТОВ «НВП «Еко-Сервіс», ПП «Версант», ТОВ «Хімбізнес Плюс», ПП «Один два три», ПП «Аеромакс-сервіс», ТОВ «Викуп», ТОВ «ЕЙС Констракшен «Менеджмент», ТОВ «Консалекс», ДП з 100% іноземним капіталом «Юнеско України «Корпорації Юнеско Інтернешнл», ТОВ «Кадоган Україна», ТОВ «Галнафтогаз». Перелік є вичерпним.

Однак, актом Дрогобицької ОДПІ від 13.03.2013 року №2/22-20/30769970 не встановлено відсутності підтверджуючих документів придбання товарів у ПП «Бориславнафтопродукт» фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, а навпаки встановлено наступне, що між ФОП ОСОБА_4 та ПП «Бориславнафтопродукт» було укладено усний договір про поставку мазуту паливного. На виконання даного договору ПП «Бориславнафтопродукт» були здійснені наступні поставки: 13.06.2012 року у кількості 23.65 т. на суму 125 345,00 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000002; 31.07.2012 року у кількості 15.38 т. на суму 81 514,06 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000004, а також товарно-транспортною накладною №31/07-1 від 31.07.2012 року; 03.08.2012 року у кількості 9.94 т. на суму 52 682,04 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000006.

Водночас, зобов'язання за Договором поставки №01-06/12 від 01.06.2012 року між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ФОП ОСОБА_4 виконувалося сторонами у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000068 від 01.08.2012 року (т.2 а.с.142-144), актом здачі-прийняття товарно-матеріальних цінностей від 01.08.2012 року, податковою накладною від 01.08.2012 року №3, ТТН №31/07-1 від 31.07.2012 р., паспортом №751 випробовувального центру паливно-мастильних матеріалів, сертифікатом відповідності на мазут паливний 100 зольний сірчистий Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, випискою Володимирецького відділення Рівненської філії ПАТ КБ «Приватбанк», звітом про рух матеріалів за серпень 2012 р. майстра ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», звітами про витрату матеріалів виконавцями робіт ПП «Володимирець-Агрошляхбуд», договором підряду №257 від 06.07.2012 р., договором підряду №258 від 06.07.2012 р., договором підряду №262 від 10.07.2012 р., зведеним звітом про рух матеріалів головного механіка ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» ОСОБА_6, актами виконаних робіт за вказаними договорами підряду.

За практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). У разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податку на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності (рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії").

Отже, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування платником податків витрат та податкового кредиту, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. У разі наявності у територіального органу доходів і зборів інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Крім того, згідно умов договорів поставки, укладених позивачем з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «ОСОБА_7», ФОП ОСОБА_4 товар поставляється покупцеві за рахунок продавця, таким чином обов'язок поставки товару належить продавцям.

Відповідно до змісту ст.ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що вказані правочини, укладені між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «ОСОБА_7», ФОП ОСОБА_4 не визнавались судом недійсними.

Під господарською діяльністю, відповідно до ст.3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, мазут та нафтобітум, що придбавався у ПП «ОСОБА_7», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» був використаний у власній господарській діяльності ПП «Володимирець-Агрошляхбуд».

Таким чином, суд приходить до висновку, що придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем здійснено в рамках господарської діяльності з метою отримання економічного ефекту - прибутку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що господарські операції, вчинені ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх виключення із сформованих підприємством валових витрат та, відповідно, визначення зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств не було.

В матеріалах справи наявні Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2013 р. по ПП «ОСОБА_7» та по ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ», дані яких підтверджують про те, що діяльність ПП «ОСОБА_7» та ТОВ «Перша технологічна компанія-СТГ» на момент поставки бітуму та мазуту для ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» не була припинена (т.1 а.с156-164).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2013 р. по ФОП ОСОБА_4 (а.с157158) підтверджено, що 30.04.1998 року ФОП ОСОБА_4 взятий на облік як платник податків в Здолбунівській ОДПІ Рівненської області, станом на 17.10.2013 рік ФОП ОСОБА_4 не перебуває в процесі припинення підприємницької діяльності.

За таких умов, суд вважає, що наявність у сторін при укладенні зазначених Договорів протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства, є непідтвердженою.

В той же час, сама по собі угода про поставку не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки здійснення вказаних господарських операцій не потребує ліцензій, інших законодавчих обмежень стосовно укладення відповідних договорів судом не встановлено, а належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у сторін за договором поставки мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства відсутні.

Твердження Кузнецовської ОДПІ про безтоварність вказаних господарських операцій, а також про те, що сторони за договорами прагнули виключно настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, не знайшли фактичного підгрунтя дослідженими доказами та не відповідають обставинам справи.

Вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Згідно з пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

На момент здійснення поставки бітуму для ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» було платником податку на додану вартість і залишався ним півроку після проведення поставки та оплати за здійснену поставку.

Враховуючи викладене, формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та ПП «ОСОБА_7» податкових накладних та інших первинних документів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладений в Акті перевірки висновок Кузнецовської ОДПІ про нікчемність договорів поставок, що були укладені між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» та між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ПП «ОСОБА_7», а також про нікчемність податкових накладних є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, так як в подальшому отриманий товар був використаний в господарській діяльності ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» згідно звітів про рух матеріалів та договорів підряду.

Враховуючи викладене, формування ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаної ФОП ОСОБА_4 податкової накладної та інших первинних документів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладений в Акті перевірки висновок Кузнецовської ОДПІ про нікчемність договорів поставок, що були укладені між ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» та ФОП ОСОБА_4, а також про нікчемність податкових накладних є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а прийняте податкове повідомлення-рішення №0000492200 від 06.09.2013р. безпідставне та протиправне.

Окрім того, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000482200, яким приватному підприємству «Володимирець-Агрошляхбуд» визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 251 654 грн. є протиправним у зв'язку з тим, що на повноту визначення Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ ГУ Міндоходів податку на прибуток ПП «Володимирець-Агрошляхбуд» впливали витрати, які за висновками відповідача не підтверджені позивачем, даними бухгалтерського обліку та відповідно первинними бухгалтерськими документами, що спростовано вище.

У зв'язку з протиправністю податкового повідомлення-рішення №0000492200 від 06.09.2013 року, - податкове повідомлення-рішення №0000482200 від 06.09.2013 року підлягає скасуванню як похідне від попереднього.

Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.

За наведених обставин, податкові повідомлення рішення №0000492200 від 06.09.2013 р. Володимирецького відділення Кузнецовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області, яким приватному підприємству «Володимирець-Агрошляхбуд» визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 90997,50 грн., з яких: за основним платежем - 72798,00 грн., за штрафними санкціями - 18199,50 грн. та №0000482200 від 06.09.2013р., яким приватному підприємству «Володимирець-Агрошляхбуд» визначено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств у розмірі 251654,00 грн. підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у загальному розмірі 3 203 грн. 97 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Володимирецького відділення Кузнецовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області №0000492200 від 06.09.2013 року та №0000482200 від 06.09.2013 року.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Володимирець-Агрошляхбуд" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 909,97 грн. та у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.