Рішення № 34389078, 24.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -13911 Головуючий у 1 - й інстанції: Мазур І. В.

2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_9 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання поруки припиненою відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_9 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 рокускасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд 1-ї інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що внаслідок смерті боржника ОСОБА_7 зобов'язання, які виникли з кредитних договорів, припинились. Єдиним спадкоємцем померлого є його син ОСОБА_8. Позивачем згода на забезпечення виконання зобов'язань нового боржника ОСОБА_8 не надавалась, не визначена така згода і в договорах поруки. А тому, вважає, що порука є припиненою у зв'язку зі смертю боржника. Посилання суду першої інстанції на п.3.2 договору поруки є безпідставним, оскільки вказаний пункт договору визначає лише момент виникнення обов'язку поручителя щодо виконання зобов'язання забезпеченого порукою і не містить положень щодо згоди поручителя відповідати за зобов'язаннями нового боржника. Крім того, судом 1-ї інстанції помилково не застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами положення ст.523, ч.1,3 ст.559, ст. 607 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» Бенедюк СергійСтепанович проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк») та ОСОБА_7 було укладено Рамкову угоду №2340, із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №1 від 16.11.2006 р. та договору про внесення змін до рамкової угоди №2 від 18.05.2009 року. Відповідно до умов цієї угоди, кредитор зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку та на умовах визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами. Даною угодою були встановлені наступні ліміти умов кредитування: ліміт суми кредитування: еквівалент 300000 доларів США, ліміт строку кредитування 144 місяці, максимальний розмір процентів 40 % річних.

Цього ж дня, 22.04.2005 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №2340-ДП 1, із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №1 від 16.11.2006 року, згідно якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_7, які виникають з умов рамкової угоди №2340 від 22 квітня 2005 року, додаткової угоди №1 від 16.11.2006 р., договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків та інших договорів, які є невід'ємною частиною рамкової угоди.

16 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_7 було укладено договір про надання траншу за №1.28223/2340, із змінами та доповненнями відповідно до договору №1 від 23.03.2009 року, відповідно до якого, кредитор на підставі рамкової угоди №2340 від 22.04.2005 р. та додаткової угоди №1 від 16.11.2006 р. надає ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 60 000 доларів США на строк користування 120 місяців зі сплатою 14 % річних.

З матеріалів справи також вбачається, що 16.11.2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_7 було укладено Рамкову угоду №2946, із змінами та доповненнями відповідно до договору про внесення змін до рамкової угоди №1 від 18.05.2009 року, відповідно до умов якої кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку та на умовах визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами. Даною угодою були встановлені наступні ліміти умов кредитування: ліміт суми кредитування: еквівалент 200000 доларів США, ліміт строку кредитування 144 місяці, максимальний розмір процентів 10 % річних.

16 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_7 було укладено договір про надання траншу за №1.28588/2946, із змінами та доповненнями відповідно до договору №1 від 23.03.2009 р., відповідно до умов якого кредитор на підставі рамкової угоди №2946 від 16.11.2006 р. надає ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 100000 доларів США на строк користування 120 місяців зі сплатою 14 % річних.

Цього ж дня, 16.11.2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №2946-ДП1, відповідно до умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_7, які виникають з умов рамкової угоди №2946 від 16.11.2006 р., та інших договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків та інших договорів, які є невід'ємною частиною рамкової угоди.

В подальшому, 18.05.2009 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та ОСОБА_3 було укладено договори за №1 та №2 про внесення змін до договорів поруки №2340-ДП 1 від 22.04.2005 р. та №2946-ДП1 від 16.11.2006 р.

Пунктами 3.2 даних договорів встановлено, що поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитних догорів чи неможливістю виконати ним його зобов'язання (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся його син ОСОБА_8. Інші діти померлого - ОСОБА_11 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини на користь свого брата.

В лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк» звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (як єдиного спадкоємця ОСОБА_7) про стягнення заборгованості за рамковими угодами №2340-ДП 1 від 22.04.2005 р. та №2946-ДП1 від 16.11.2006 р.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» заборгованість за рамковими угодами №2340-ДП 1 від 22.04.2005 р. та №2946-ДП1 від 16.11.2006 р. в сумі 1 104 731 грн. в межах вартості одержаного спадкового майна.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17.06.2013 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2013 року було скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» заборгованість за рамковими угодами №2340-ДП 1 від 22.04.2005 року та №2946-ДП1 від 16.11.2006 року в сумі 1 084 146 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» заборгованість за рамковими угодами №2340-ДП 1 від 22.04.2005 року та №2946-ДП1 від 16.11.2006 року в сумі 1 084 146 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

07.08.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» про визнання поруки припиненою, оскільки вважає, що внаслідок смерті ОСОБА_7 порука є припиненою.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» про визнання поруки припиненою, суд 1-ї інстанції посилався на те, що підписавши договір №2 про внесення змін до договору поруки від 18.05.2009 року, ОСОБА_3 підтвердила взяті на себе обов'язки щодо виконання зобов'язань позичальника у разі порушення ним умов кредитного договору або неможливості виконання ним своїх зобов'язань самостійно, в тому числі у разі смерті боржника, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщину входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки боржника за загальним правилом переходять до його спадкоємців, тобто відбувається заміна боржника за зобов'язаннями.

Згідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Зазначено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Статтею 559 ЦК України також встановлені підстави припинення поруки, зокрема, у разі припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності та у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

Судом достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_7 відбулася заміна боржника у зобов'язанні за рамковими угодами №2340-ДП 1 від 22.04.2005 р. та №2946-ДП1 від 16.11.2006 року на його спадкоємця ОСОБА_8, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Договори за №1 та №2 від 18.05.2009 року про внесення змін до договорів поруки №2340-ДП 1 від 22.04.2005 року та №2946-ДП1 від 16.11.2006 року не містять обов'язку поручителя виконати забезпечене порукою зобов'язання за інших осіб, окрім позичальника та в даних договорах не вказано про згоду ОСОБА_3 відповідати за зобов'язаннями нового боржника. Саме по собі внесення в текст договору положення про зобов'язання поручителя повністю виконати умови кредитного договору за позичальника неможливістю ним його виконати через смерть з огляду на положення ст.ст.523, 559, 1216 та 1218 ЦК України є нікчемним, а тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, порука ОСОБА_3, що виникла на підставі договору поруки №2946-ДП1 від 16.11.2006 р., зі змінами, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») припиненою з 19.02.2012 року,

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» про визнання поруки припиненоюухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та визнання поруки, що виникла на підставі договору поруки №2946-ДП1 від 02.04.2005 р., зі змінами, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та поруки, що виникла на підставі договору поруки №2946-ДП1 від 16.11.2006 р., зі змінами, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») припиненою з 19.02.2012 року.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на користь ОСОБА_3 114,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 523,553, 554, 559 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Визнати поруку, що виникла на підставі договору поруки №2946-ДП1 від 02.04.2005 р., зі змінами, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк») та поруку, що виникла на підставі договору поруки №2946-ДП1 від 16.11.2006 р., зі змінами, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк») припиненою з 19.02.2012 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (місто Київ, пр. Перемоги, 107-а, код ЄДРПОУ 21677333) на користь ОСОБА_3 (проживаючої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: