Рішення № 34387605, 23.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 р. Справа № 914/3378/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, вул. Гайдамацька, 22, м. Дрогобич, Львівська область; ідент.код 00240158)

до Відповідача: Дрогобицької міської ради (82100, пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область)

про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва.

Суддя: О.Шпакович

Секретар: І.Столяр

Представники:

Позивача: Костишак В.М.- довіреність №563 від 01.03.2013;

Відповідача: Кулиняк С.Л. - довіреність № 3-28/2603 від 03.04.2013.

Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» заявлено позов до Дрогобицької міської ради з вимогою про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва: будівлю цегляного павільйону (під літерою «Б» - 1, загальною площею 50,6 м2 ), що знаходиться у місті Дрогобич (Львівської області), вул. Грушевського,9.

Фактичними підставами позову зазначено:

- будівлю у 1980 році споруджено за кошти Заводу (правового попередника Товариства);

- самочинно зведену будівлю споруджено на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні Товариства;

- об'єкт є капітальною спорудою (зведено на фундаменті);

- Звіт, наданий за результатами технічного обстеження будівлі, підтверджує відповідність об'єкту вимогам надійності і можливості експлуатації.

При цьому, у позові зазначено, що «у Позивача відсутні докази наявності перешкод у здійсненні ним права власності, спір з цього приводу між Сторонами відсутній».

Правовими підставами позову зазначено норми ст.ст. 319, 321,328, а також - ст. 376 ЦКУ.

Представник Позивача зазначив про підтримання Товариством заявленої вимоги та надав (усно) пояснення по суті спору. При цьому, Представником повідомлено про :

- припинення функціонування ще у 1996-1997 роках дитячого садка, на території якого зведено (поруч із будівлею садочку) спірний об'єкт;

- відсутність у Товариства доказів будівництва спірного об'єкту Заводом (правовим попередником);

- відсутність факту звернення до компетентного державного органу із заявою про прийняття до експлуатації об'єкту.

24.09.2013 Відповідачем подано Відзив на позов, у якому зазначено про безпідставність заявленої Позивачем вимоги, виходячи з наступного:

- згідно з ч.2 ст.376 ЦКУ, особа, що здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього;

- оскільки Міська рада не надавала Позивачу земельної ділянки ні для будівництва спірної будівлі, ні для її обслуговування, тому, відсутня єдина правова підстава набуття особою, що здійснила самочинне будівництво, права власності на такий об'єкт, передбачена ч.3 ст.376 ЦКУ, згідно з якою право власності на самочинно зведену будівлю може бути набуто особою (що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети) лише за умови надання їй у встановленому порядку земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно;

- Територіальна громада міста Дрогобич (від імені якої діє Міська рада), як власник земельної ділянки, на якій зведено самочинне будівництво, заперечує проти визнання за Позивачем права власності на такий об'єкт;

- Між Позивачем та Відповідачем не виникало жодного спору стосовно речового права на самочинно зведений об'єкт, оскільки до Міської ради не надходило жодних заяв і звернень стосовно будівлі, зазначеної у позові;

- відсутній доказ звернення Позивача з відповідними заявами до органу архітектурно-будівельного контролю;

- зведення зазначеної у позові будівлі суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, на якій вона знаходиться.

Представником Відповідача зазначено про безпідставність та необґрунтованість позовної вимоги.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, а також - заслухання пояснень Представників Сторін, - судом встановлено:

Відповідно до Наказу Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області № 1031 від 31.10.1994, Дрогобицький завод автомобільних кранів перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

Згідно з Переліком, затвердженим Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області, нерухоме майно Заводу передано у власність ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», зокрема: будівлю дитячої установи № 1 (інв. № 2162), що знаходилась у місті Дрогобич, вул. Грушевського, 9.

У зазначеному Переліку самочинно зведений об'єкт нерухомості (який вказано у позові) - відсутній, хоча, за ствердженням Позивача, будівлю зведено у 1980 році.

Докази будівництва Заводом (за власні кошти), поруч із будівлею дитячої установи (дитячого садочку), іншої будівлі, яку зазначено у позові, - відсутні.

Тобто, Позивачем факт будівництва (ним чи правовим попередником) будівлі (загальною площею 50,6 м2 )у місті Дрогобич, вул. Грушевського, 9, на території дитячої установи, належними і допустимими доказами - не доведено.

Крім цього, відсутні:

- проект будівництва об'єкту, зазначеного у позові;

- дозвіл на будівництво;

- факт прийняття будівлі в експлуатацію, а також - факт звернення Позивача до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкту до експлуатації;

- факт надання Позивачу (його правовому попереднику) земельної ділянки для будівництва будівлі, зазначеної у позові, а також - надання земельної ділянки під уже збудований об'єкт (для його обслуговування).

Тобто, Позивачем не дотримано обов'язкових вимог ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» стосовно будівництва об'єктів, а також- ст.ст. 20, 116, 124 ЗКУ стосовно набуття права землекористування та зміни цільового призначення землі виключно на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Позивачем, на підтвердження права користування земельною ділянкою , на якій знаходиться самочинно зведена будівля, надано:

- Державний акт на право користування землею № 060671 від 1992 року, виданий Автокрановому заводу міста Дрогобич, у якому зазначено цільове призначення наданих земельних ділянок: «для виробничих потреб»;

- Рішення Дрогобицької міської ради № 147 від 30.03.2011 про надання в користування, на умовах оренди, строком на 3 роки, земельних ділянок, у тому числі - земельної ділянки (площею 13 287,0 м2 ) на вулиці Грушевського, 9 ,з цільовим призначенням: «для обслуговування території дитячого садка». При цьому, договір оренди - не укладено, а тому, - відсутній факт надання Позивачу земельної ділянки в оренду.

Хоча, за ствердженням Позивача, функціонування дитячого садка припиненно ще у 90-х роках минулого століття, проте, цільове призначення земельної ділянки - не змінено.

Враховуючи відсутність доказів зведення будівлі коштами Заводу та факт ненадання Позивачу земельної ділянки для будівництва об'єкту, зазначеного у позові, а також - під уже збудований об'єкт для його обслуговування, підстави для застосування норми ч.3 ст.376 ЦКУ - відсутні.

Оскільки єдино - допустима підстава визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості, передбачена нормою ч.3 ст. 376 ЦКУ,-відсутня, тому, позовна вимога задоволенню не підлягає.

Додатковими підставами відмови у задоволенні позову є :

- норми ч.ч.1,2 ст.376 ЦКУ, згідно з якими особа не набуває права власності на самочинно зведений нею об'єкт нерухомості, якщо він збудований без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи, або без належно затвердженого проекту;

- відсутність допустимого доказу дотримання, при зведенні об'єкту, будівельних норм і правил, оскільки уповноважений державою орган не здійснював прийняття будівлі в експлуатацію (наданий Позивачем Звіт від 11.06.2013 про проведення Комунальним архітектурно-проектним підприємством «Архпроект» технічного обстеження об'єкту не може замінити обов'язкових висновків Інспекції архітектурно-будівельного контролю і, крім цього, не містить даних про відповідність об'єкту будівельним нормам і правилам);

- норма ч. 2 ст.331 ЦКУ, згідно з якою право власності на об'єкт нерухомості, який підлягає прийняттю до експлуатації, виникає лише у випадку прийняття його до експлуатації (у випадку відсутності факту прийняття об'єкту нерухомості до експлуатації, право власності на нього - не виникає);

- відсутність факту виникнення (між Сторонами) спору стосовно речового права Позивача на будівлю, зазначену у позові (тобто наявний факт визначення у позові неналежного Відповідача).

Оскільки позов задоволенню не підлягає, тому, згідно з нормою ч.1 ст. 49 ГПКУ, наявні підстави для покладення судових витрат у справі (судового збору у сумі 1720,50 грн.) на Позивача.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 331, 376 ЦК України; ст.ст. 26, 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»; ст.ст. 3, 20, 116, 124 ЗК України; ст.ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Повне Рішення складено 28.10.2013р. (відповідно до норми ч. 4 ст. 85 ГПКУ) .

Рішення (при відсутності своєчасного оскарження), згідно з нормами ч. 5 ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПКУ, набирає законної сили після спливу 10-денного строку з дня його прийняття (складення повного тексту).

Суддя О.Шпакович