Рішення № 34387610, 23.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 р. Справа № 914/3276/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (м. Макіївка, Донецька обл.)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Самбір, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості в сумі 7110,65 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: Р.Л. Мельник

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (м. Макіївка, Донецька обл.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Самбір, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в сумі 7110,65 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.08.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 03.09.2013 року. Ухвалою суду від 03.09.2013 року розгляд справи відкладено до 07.10.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 07.10.2013 року розгляд справи відкладено до 11.10.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача та згідно клопотання позивача. Ухвалою суду від 11.10.2013 року розгляд справи відкладено до 17.10.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 17.10.2013 року розгляд справи відкладено до 23.10.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.08.2013 року, про відкладення від 03.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року, від 17.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією реєстру №1400 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 18.10.2013 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

07.10.2013 року за вх.№41315/13 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

11.10.2013 року за вх.№42472/13 позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.08.2013 року, про відкладення від 03.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року, від 17.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією реєстру №1400 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 18.10.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до норм ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала суду у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а, в разі ненадання суду відповідної інформації, - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 17.10.2013 р. про відкладення розгляду справи на 23.10.2013р. є наявна в матеріалах справи копія реєстру №1400 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 18.10.2013 року.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.10.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до Договору поставки від 25.10.2012 р. № ЛВ-123 (надалі - Договір), укладеному між ТОВ «НІКО» (надалі - позивач) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - відповідач), позивач зобов'язався поставляти та передати у власність лікарськи засоби, а відповідач - прийняти та оплачувати на умовах Договору (п. 1.1. Договору).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання виконав, поставив товар, якій був прийнятий відповідачем без зауважень на суму 10411,02 гривень.

Згідно п. 5.3 Договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар не пізніше строку, зазначеного в накладній, на кожну партію товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазнаеного в даному Договорі".

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 523 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Позивач наголошує, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені п.п. 5.3 Договору, оплату товару здійснив частково.

Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості на дату подання позову становить 6411,02 грн. (шість тисяч чотириста одинадцять гривні 02 копійок) згідно наступного розрахунку суми боргу:

1 Видаткова накладна НН 000021616 від 25.10.2012 р., строк оплати до 26.10.2012р., на суму 3716,13 грн.

2 Видаткова накладна НН 000021627 від 25.10.2012 р. 25.11.2012р., строк оплати до на суму 367,20 грн.

3 Видаткова накладна НН 000024112 від 15.11.2012 р. 15.12.2012р. строк оплати до на суму, 2338,98 грн.

4 Видаткова накладна НН 000029609 від 28.12.2012 р. 28.01.2013р. строк оплати до на суму, 3988,71 грн.

Позивач зазначає, що відповідач Платіжним дорученням № 24 від 28.12.2012 р. сплатив суму 4000 грн., тому загальна основна заборгованість становить 6411,02 грн.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно п. 6.3 Договору, за невчасну, або неповну оплату отриманого товару, відповідач повинен сплатити позивачу щтрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку.

Позивач зазначає, що на дату подання цього позову розмір пені становить 575,57 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять гривень 57 копійок) згідно наступного розрахунку:

Також, позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, за твердженням позивача, станом на 06.08.2013 р. складає 124,06 грн. (сто двадцять чотири) грн. 06 коп. згідно наступного розрахунку:

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідно до Договору поставки від 25.10.2012 р. № ЛВ-123, укладеному між ТОВ «НІКО та ФОП ОСОБА_1, позивач зобов'язався поставляти та передати у власність лікарськи засоби, а відповідач - прийняти та оплачувати на умовах Договору.

Позивач свої зобов'язання виконав, поставив товар, якій був прийнятий відповідачем без зауважень на суму 10411,02 гривень.

Відповідачем проведена часткова оплата отриманої продукції Платіжним дорученням № 24 від 28.12.2012 р. сплатив суму 4000 грн.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 6411,02 грн.

Позивачем, відповідно ст. 230 ГК України та п. 6.3 Договору, нараховано відповідачу пеню в розмірі 575,57 грн.

Також, позивачем, при нарахуванні пені за порушення відповідачем терміну оплати товару, невраховано постанову № 209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року, якою від 10.06.2013 року змінено розмір облікової ставки НБУ з 7,5 % до 7%, в результаті чого, розмір пені, що підлягає стягненню, згідно позовних вимог, підлягає уточненню.

Внаслідок цього, сума пені, нарахованої за порушення відповідачем терміну оплати товару, становить 574,31 грн.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 124,06 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив і не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (м. Макіївка, Донецька обл.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Самбір, Львівська обл.) в частині стягнення основного боргу в сумі 6411,02 грн., пені в розмірі 574,31 грн. та 3% річних в розмірі 124,06 грн. є обґрунтованим та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1525 від 26.07.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, обліковий номер платника податків НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» (86117, вул. Енгельса, 1, м. Макіївка, Донецька обл., код ЄДРПОУ 20390397, р/р 26000001096 в ПАТ «КБ Союз» м. Київ, МФО 380515) суму основного боргу в сумі 6411 (шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 02 коп. , пеню в розмірі 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 31 коп. та 3% річних в розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 19 коп.

3. В решті чатині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.