Рішення № 34387508, 22.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 911/3078/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м.Боярка

про стягнення 1816369,08 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Сидоренко А.С.

Від відповідача: П'ятоволенко І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - відповідач) про стягнення 1816369,08 грн.

Провадження у справі №911/3078/13 порушено відповідно до ухвали суду від 08.08.2013 року та призначено справу до розгляду на 20.08.2013 року.

19.08.2013 року до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про зменшення розміру пені та відзив в якому відповідач заперечує проти суми нарахованих штрафних санкцій. Розгляд справи відкладався на 10.10.2013 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.10.2013 року без поважних причин не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2013 року подав заяву про продовження строку розгляду справи, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України. Строк розгляду справи закінчується 06.10.2013 року. Враховуючи складність справи та необхідність більш детального вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та продовження строку розгляду спору до 21.10.2013 року. Розгляд справи відкладався до 22.10.2013 року.

В судовому засіданні 22.10.2013 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував в частині стягнення штрафних санкцій та просив зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

30.03.2012 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Дочірну підприємство «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Покупець) уклали Договір № 140001/12-Б на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір, належним чином засвідчена копія Договору додається).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання Договору Продавець з березня по грудень 2012 року передав, а Покупець отримав природний газ об'ємом 3 559,944 тис. м3 разом на суму 14 990 212,21 грн.

Факт приймання-передачі природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.03.2012 року на суму 3 349 981,94 грн.; від 30.04.2012 року на суму 1 479 094,03 грн.; від 31.05.2012 року на суму 288 574,55 грн.; від 30.06.2012 року на суму 309 801,19 грн.; від 31.07.2012 року на суму213415,98 грн.; від 31.08.2012 року на суму 205588,10 грн.; від 30.09.2012 року на суму 269647,00 грн.; від 31.10.2012 року на суму 1197732,59 грн.; від 30.11.2012 року на суму 3090146,11 грн.; від 31.12.2012 року на суму 4586230,72 грн.

Наведені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, надані суду для огляду, копії долучені до матеріалів справи. Факт отримання від позивача наведених обсягів природного газу відповідачем не заперечується та не спростовано.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Згідно з п.6.2 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач мав платити поставлений природний газ до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, починаючи з 20.04.2012 року по 20.01.2013 року по кожному акту відповідно.

Відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 13 416 267,36 грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо (довідки додаються до позовної заяви).

Таким чином, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий природний газ не оплатив, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість за Договором в сумі складає 1 573 944,85 грн., що відповідачем не заперечується та не спростовано.

Крім того, всупереч п.1.1, п.6.1 та п.6.2 Договору, відповідач неодноразово порушував строки оплати поставленого природного газу, виконував зобов'язання неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з несвоєчасним проведенням відповідачем розрахунків за природний газ, позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 108 372,55 грн. та 112 377,17 грн. штрафу за прострочення розрахунків понад 30 днів.

Також, позивач на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 21 674,51 грн. 3% річних від сум прострочення.

Пунктом 7.2 Договору встановлено відповідальність за невиконання Покупцем умов п.6.1, 6.2 Договору щодо порядку оплати природного газу. Відповідно до вищевказаного пункту Договору, у разі невиконання Покупцем пунктів 6.1, 6.2 Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована на заявлену суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Штраф правомірно нарахований на суми заборгованості, про строчка по яким тривала понад 30 днів і погодженому в Договорі розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані на суму боргу з врахуванням часткових сплат та фактичних періодів прострочення від дня виникнення заборгованості до терміну, що передував зверненню з позовом до суду, що відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу та річних суд вважає правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач у наданому суду відзиві проти суми основного боргу заперечень не надав, у відзиві та окремо поданій заяві просив суд зменшити розмір пені у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та значною заборгованістю споживачів природного газу, в тому числі населення та бюджетних установ.

Однак, відповідач не зазначив та не обґрунтував до якого розміру має бути зменшена пеня та не надав заперечень проти штрафу та 3% річних чи клопотання про їх зменшення.

Крім того, п.6.2 Договору №140001/12-Б від 30.03.2012 року сторони погодили, що за наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця. Таким чином, сторони узгодили, що заборгованість за попередні періоди мала бути погашена з поточних рахунків відповідача.

Як наголошує Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 11.04.2013 року у справі № 5023/5038/12, від 13.12.2012 року у справі 10/5026/1270/20, зазначення в мотивувальній частині рішення в обґрунтування висновків про особливості бюджетного фінансування державних установ та організацій - споживачів тепла, а також про наявність перед відповідачем заборгованості населення за спожиті послуги з теплопостачання, визнати законним і обґрунтованим не можна.

Крім того, позивач, заперечуючи проти зменшення штрафних санкцій, повідомив суду, що за спірним Договором постачався імпортований природний газ, який Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» закуповує за зовнішньоекономічними контрактами, і несвоєчасні розрахунки призводять до порушення строків оплати та застосування суворих санкції за порушення цих строків, аж до припинення постачання природного газу, що може призвести до негативних наслідків у всіх галузях національної економіки.

Загальна сума заявлених пені, 3% річних, інфляційних не компенсує повністю збитків від сплати відсотків за комерційними кредитами на оплату зовнішньоекономічних контрактів постачання природного газу. Зменшення судом розміру пені спричиняє позивачу збитки та дозволяє відповідачу і в подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондується з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, згідно з якою, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладені обставини та заперечення позивача, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення термінів розрахунків за Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 17, код 19412538) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 1 573 944,85 грн. основного боргу, 108 372,55 грн. пені, 112 377,17 грн. штрафу, 21 674,51 грн. 3% річних та 36 327,38 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.