Рішення № 34387507, 08.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 911/3115/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР», Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка

про стягнення 19148,94 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача 1: Дудко Я.Є. (довіреність №220/204/д від 23 квітня 2013 року);

від позивача 2: Дудко Я.Є. (довіреність №752 від 26 березня 2013 року);

від відповідача: Горбач О.В. (довіреність б/н від 25 травня 2013 року);

від прокуратури: Пантюхов О.В. (посвідчення №011863 від 28 жовтня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Луганський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (далі - відповідач) про стягнення 19148,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування за №9 від 1 березня 2012 року, а саме, відповідач не відшкодував вартість електричної енергії, спожитої у лютому - травні 2013 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 19148,94 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12 серпня 2013 року та призначено справу до розгляду на 27 серпня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

8 жовтня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 14147,05 грн. боргу за період лютий - квітень 2013 року.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

8 жовтня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - сторона 1), відповідачем (за договором - сторона 2) та військовою частиною А0194 (за договором - сторона 3) 1 березня 2012 року укладено договір про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування за №9.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування №286/2/12/2 від 2 лютого 2012 року для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 28 грудня 2011 року за №846 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору сторона 2 зобов'язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії згідно підписаних обома сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що після отримання від сторони 1 оформленого відповідно до вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме, рахунків-фактур та актів виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснити оплату за спожиту теплову енергію.

Відповідно до пункту 6.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 1 березня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

19 березня 2013 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору №9 від 1 березня 2012 року, відповідно до п. 1 якої п. 9.1 договору було викладено в наступній редакції: «п. 9.1 Договір діє з 1 березня 2012 року по 30 квітня 2013 року».

На виконання умов договору позивач у квітні 2013 року надав відповідачу послуги згідно договору, що підтверджується актами виконаних робіт №2/9 від 18 квітня 2013 року (за надані послуги у лютому 2013 року), №3/9 від 18 квітня 2013 року (за надані послуги у березні 2013 року) та №4/9 від 12 червня 2013 року (за надані послуги у квітні 2013 року) на загальну суму 14147,05 грн., копії зазначених актів наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуто у судовому засіданні.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 14147,05 грн. підлягає задоволенню.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначав про ненадання позивачем доказів отримання відповідачем актів виконаних робіт та рахунків-фактур за лютий - квітень 2013 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, акти виконаних робіт №2/9 від 18 квітня 2013 року (за надані послуги у лютому 2013 року), №3/9 від 18 квітня 2013 року (за надані послуги у березні 2013 року) та №4/9 від 12 червня 2013 року (за надані послуги у квітні 2013 року) були підписані обома сторонами.

Стосовно ненадання позивачем доказів отримання відповідачем рахунків-фактур, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна претензія про сплату суми боргу, яка була надіслана відповідачу 22 липня 2013 року, що підтверджується фіскальним чеком №9122 від 22 липня 2013 року та описом вкладення від 22 липня 2013 року, з якої вбачається, що разом з претензією, зокрема, в додатках до неї позивач надіслав відповідачу рахунки на відшкодування вартості послуг за електричну енергію за №70 від 18 квітня 2013 року, №71 від 18 квітня 2013 року та №125 від 12 червня 2013 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32, код 07652214) - 14147 (чотирнадцять тисяч сто сорок сім) грн. 05 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптукрпром-ВР» (08636, Київська область, Васильківський район, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41, код 36517589) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001, символ звітності банку 206 - 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 11 жовтня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.