Ухвала суду № 34376025, 17.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Сидляр І.Г., представника відповідача - Денисенка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Енерго Холдінг» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Енерго Холдінг» звернулося до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року № 0020741520.

Постановою Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби від 01 жовтня 2012 року № 0020741520.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 вересня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг».

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1261/1520/225 від 13.09.2012 р., на підставі якого 01 жовтня 2012 року, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020741520, яким позивачу за порушення п. 201.10 ст. 201, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 375 000 грн., в тому числі 300 000 грн. за основним платежем та 75 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів з дня виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укр Енерго Холдінг» подало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року вх. № 9050267066 від 20.08.2012, якою включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 300 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укренергохолдінг» на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012, отриманої від постачальника 31.07.2012 року.

У зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної № 2 від 14.06.2012, виданої ТОВ «Укренергохолдінг», в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) вх. № 9050267075 від 20.08.2012, у зв'язку з чим ТОВ «Укр Енерго Холдінг» включило до податкового кредиту зазначену податкову накладну на загальну суму 1 800 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 300 000,00 грн.

Вказаний факт підтверджується електронною квитанцією № 2, до якої внесено запис реєстраційного номеру документу.

Із змісту Акту перевірки вбачається, що висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у липні 2012 року на 300 000,00 грн. був обумовлений тим, що в порушення п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у липні 2012 року суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної в іншому звітному періоді - червні 2012 року, а також відсутність факту реєстрації зазначеної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 33.3 ст. 3 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, висновок податкового органу що, з метою відображення податкового кредиту, заява із скаргою повинна бути подана лише в тому періоді у якому безпосередньо було виписано податкові накладні, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідачем також встановлено, що подаючи заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток № 8) до податкової декларації за липень 2012 року ТОВ «Укр Енерго Холдінг» не було додано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2012 року, на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, ТОВ «Укр Енерго Холдінг» листом вих. № 0785/12-б від 17 серпня 2012 року до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було подано платіжне доручення № 88 від 14.06.2012 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Укр Енерго Холдінг» до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 300 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укренергохолдінг» на підставі податкової накладної № 2 від 14.06.2012 , тому порушень норм податкового законодавства з боку позивача не відбулось.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 22.10.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.