КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1839/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
за участю секретаря Савін І.В.
розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Золотоніському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача від 30 листопада 2012 року про накладення штрафу в розмірі 170 грн; про визнання нечинним рішення відповідача від 30 листопада 2012 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн.
Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року позовна заява залишена без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2012 року УПФ у Золотоніському районі Черкаської області прийнято рішення №971 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн.
15.02.2013 року ОСОБА_2 дізнався про зазначене рішення №971, що підтверджується його підписом у графі «перший примірник рішення отримав»
16.04.2013 року позивач звернувся до ГУ Пенсійного Фонду України у Черкаській області.
07.04.2013 року Головним управлінням скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження.
Як зазначено у частинах 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.5. ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом 10 робочих днів після надходження відповідного рішення. при цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення про застосування до нього штрафних санкцій позивач отримав 15.02.2013 року, а заперечення позивача з цього приводу є безпідставними та спростовуються його ж підписом у відповідній графі «перший примірник рішення отримав».
Доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
Відповідно до частини 1.статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки судом не встановлено поважності причин пропуску строку для звернення до суду, а також у зв»язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про залишення позовних вимог без розгляду.
Відповідно до ст. 199,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,199,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Судове рішення № 34375792, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1839/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: