Постанова № 34375180, 22.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа №818/7690/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Рибець В.М., представника відповідача Васильченко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Конотопська ОДПІ) в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №0000282311 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 48261 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 24130,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з 03.06.2013 року по 07.06.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "АТМ" за серпень 2012 року та з ТОВ "Будєвромонтаж" за червень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.06.2013 року №352/22-3/12602750. На підставі вказаного акту 21.06.20133 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282311 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу)). Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо відсутності взаємовідносин між ПП "АТМ" і ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", неможливості проведення зустрічних перевірок, що призвело до порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.п. 198.1 - 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. З такими висновками Конотопської ОДПІ позивач не погоджується, оскільки реальність здійснених господарських операцій із зазначеним контрагентом підтверджується первинними документами на придбання та перевезення товарно-матеріальних цінностей (договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями). Зазначив, що чинним податковим законодавством не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь - яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей. Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, просить його скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" п.185.1 ст.185, п.п. 198.1 - 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. Такого висновку відповідач дійшов після перевірки податкового кредиту ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на суму витрат, понесених по операціях з ПП "АТМ", оскільки по договору поставки від 21.08.2012 року №275-12, укладеного між ПП "АТМ" та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" документи бухгалтерського та податкового обліку складались без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкта оподаткування. У ПП "АТМ" відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю у ПП "АТМ" трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених в письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що з 03.06.2013 року по 07.06.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "АТМ" за серпень 2012 року та з ТОВ "Будєвромонтаж" за червень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки Конотопською ОДПІ складено акт від 10.06.2013 року №352/22-3/12602750 (а.с.10-34).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.185.1 ст.185, п.п. 198.1 - 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у частині завищення податкового кредиту ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" по постачальнику ПП "АТМ" за серпень 2012 року в сумі 48261 грн., що призвело до завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 48261 грн., в тому числі за вересень 2012 року в сумі 48261 грн.

Актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7198/22-4/24606641 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП "АТМ" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Будівництво і реконструкція" за період листопад 2011 року, ТОВ "Інфотерм" за період червень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за період вересень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року" встановлена відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, платник не знаходиться за місцезнаходженням, основні фонди та транспортні засоби відсутні, приміщення для зберігання товарів, технологічного обслуговування та ремонту автомобілів відсутні. До перевірки не надано жодного доказу на підтвердження витрат та податкового кредиту, підприємство не мало можливості реалізовувати товари та, як наслідок, відображати у складі доходів та податкових зобов'язань суми податку на додану вартість (а.с.50-73).

На підставі вказаного акту перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність доказів реальності здійснення господарських операцій між ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та ПП "АТМ".

За результатами перевірки, на підставі акту від 10.06.2013 року №352/22-3/12602750 Конотопською ОДПІ 21.06.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 48261 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 24130,50 грн. (а.с.8).

Суд не може погодитися із позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПП "АТМ" (постачальник) та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) укладено договір поставки від 21.08.2012 року №275-12 (а.с.102-105), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, визначений у додатку №1 до цього договору (а.с.106), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Товар поставляється партіями. Розмір кожної партії (кількість та асортимент товару) узгоджується сторонами та зазначається у відповідній специфікації (а.с.107-109). Розрахунки проводяться по факту поставки на підставі виставленого рахунку або як переплата.

На виконання вимог п. 3.3 договору від 21.08.2012 року №275-12 постачальником були виставлені рахунки від 17.08.2012 року №1708/1 на суму 143008,89 грн., в тому числі ПДВ 23834,80 грн., від 28.08.2012 року №2708-01 на суму 14422,50 грн., в тому числі ПДВ 2403,75 грн., від 28.08.2012 року №2808-01 на суму 132132,63 грн., в тому числі ПДВ 22022,10 грн.(а.с.144-146).

Отримання товару за вказаним договором підтверджується копіями видаткових накладних: від 17.08.2012 року №2731 на суму 57110,40 грн., в т.ч. ПДВ 9518,40 грн., №2733 на суму 26956,80 грн., в т.ч. ПДВ 4492,80 грн., №2732 на суму 58941,60 грн., в т.ч. ПДВ 9823,60 грн., від 28.08.2012 року № РН2808/01 на суму 109182,63 грн., в т.ч. ПДВ 18197,11 грн., від 06.09.2012 року №2737 на суму 12104,35 грн., в т.ч. ПДВ 2017,39 грн., №0609/02 на суму 22950 грн., в т.ч. ПДВ 3825 грн., від 16.10.2012 року №1610/01 на суму 2318,15 грн., в т.ч. ПДВ 386,36 грн. (а.с.110, 112, 114, 115, 120-122).

ПП "АТМ" на виконання договору від 21.08.2012 року №275-12 були виписані податкові накладні від 17.08.2012 року №606 на суму 57110,40 грн., в т.ч. ПДВ 9518,40 грн., №608 на суму 26956,80 грн., в т.ч. ПДВ 4492,80 грн., №607 на суму 58941,60 грн., в т.ч. ПДВ 9823,60 грн., від 28.08.2012 року №609 на суму 118180 грн., в т.ч. ПДВ 3030 грн., №610 на суму 57886,22 грн., в т.ч. ПДВ 9647,70 грн., №611 на суму 33116,41 грн., в т.ч. ПДВ 5519,40 грн., від 30.08.2012 року №612 на суму 37372,50 грн., в т.ч. ПДВ 6228,75 грн. (а.с.111, 113, 115, 117-119, 123).

Копіями товарно-транспортних накладних від 28.08.2012 року №28/01 (автомобіль Івеко НЕ 2925 ВХ), від 17.08.2012 року №17/01 (автомобіль МАЗ 5433 ВМ 0938 АА), від 06.09.2012 року №123 (автомобіль МАЗ 5433 ВМ 0938 АА), копією вантажної декларації від 19.10.2012 року № 834479, підтверджується транспортування товару зазначеного у договорі поставки від 21.08.2012 року №275-12 (а.с.126 зворот. стор., 127-128, 129).

Оплата товару згідно вищевказаного договору була здійснена в безготівковій формі платіжними дорученнями від 27.08.2012 року №2573 на суму 143008,80 грн., від 30.08.2012 року №26196 на суму 146555,13 грн. (а.с.124-125).

Оприбуткування продукції та використання її у господарській діяльності підтверджується копіями карток складського обліку (а.с.148-155, 157-160, 162-163, 165-177, 179-181, 183-185, 187).

Із досліджених по справі вищезазначених доказів, суд приходить до висновку про фактичне, реальне виконання договору поставки від 21.08.2012 року №275-12, укладеного між ПП "АТМ" та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон".

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 встановлено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді даної справи судом з'ясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Діючим законодавством надано право податковим органам здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх чи відсутність висновків за ними не змінює порядок та строки та підстави відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, встановлені Податковим кодексом України, чим порушується право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року за №0000282311.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 723,92 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції №0000282311 від 21.06.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, і.к. 12602750) суму судового збору в розмірі 723,92 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2013 року