Постанова № 34375037, 22.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа №818/7562/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача Вороненко Р.М., представника відповідача Іваненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного малого виробничого підприємства "Юніта" до Державної податкової інспекції у м.Сумах про стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале виробниче підприємство «Юніта» (далі по тексту - позивач, ПМВП «Юніта») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі -відповідач, ДПІ у м. Сумах), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (ГУДКУ в Сумській області) та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.87, 114) просить суд стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012р. в сумі 32541 грн. та пеню в сумі 4529,01 грн. за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості за грудень 2012р., січень, лютий, квітень, травень 2013р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було своєчасно подано до казначейства висновки про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, на день розгляду справи по суті невідшкодованою залишається сума податку на додану вартість за грудень 2013 р. В зв'язку із невідшкодуванням даної суми, із державного бюджету України повинно бути відшкодовано також пеню на підставі п. 200.23 ст.200 ПК України. Зазначає, що податковим органом безпідставно не направляється висновок до казначейської служби для відшкодування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування, всі первинні документи були досліджені перевіряючими при проведенні виїзних перевірок, зауваження відсутні.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, у задоволенні позову просив відмовити. Зазначає, що висновок до казначейства направлений не був, оскільки на даний час не завершені перевірки по контрагентам позивача по ланцюгу до товаровиробника.

Представник Головного управління державного казначейства України в Сумській області в судове засіданні не з'явився, надав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ГУДКУ в Сумській області не порушено жодного нормативного акту з питань відшкодування ПДВ.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов частково задовольнити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що ПМВП «Юніта» подало до ДПІ у м. Сумах декларації з податку на додану вартість з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, а саме за грудень 2013р. в сумі 32541 грн. Податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМВП «Юніта» з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість, про що була складена відповідна довідка, зокрема, №829/15-520/14001196 від 18.03.2013р. (а.с.21-30), якими підтверджено суму заявлену до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року суму 32541 грн.

Як зазначив в судовому засіданні представник податкового органу на дану суму податкові повідомлення-рішення не виносилися, сума зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, враховуючи відсутність результатів проведених зустрічних звірок контрагентів позивача по ланцюгу до товаровиробника.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно із п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, вказаними нормами права, зокрема, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми, заявленою до бюджетного відшкодування. У тому числі, такий статус сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває після закінчення процедури судового оскарження.

Таким чином, суд вважає встановленим факт не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п.200.15 ст.200 ПК України, що фактично позбавляє позивача право на бюджетне відшкодування за грудень 2012р. на суму 32541 грн.

З цих підстав, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на протиправну бездіяльність ДПІ у м.Сумах по ненаданню до Управління Державного казначейства України у Сумській області висновку щодо відшкодування суми податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь ПМВП «Юніта» заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2012р.

При цьому, суд виходить з того, що правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПМВП «Юніта» щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2013р. в сумі 32541 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з бюджету пеню в загальному розмірі 4529,01 грн., в т.ч. за грудень 2012р. в сумі 1526,66 грн., січень 2013р. в сумі 472,72 грн., лютий 2013 р. в сумі 1530,35 грн., квітень 2013р. в сумі 553,25 грн., травень 2013р. в сумі 446,03 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Згідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні передбачено, що застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Відповідно до п. 4 ч.5 Положення про Державну казначейську службу України, затв. Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Тобто, законодавець пов'язує механізм розрахунку пені, по-перше, з моментом її виникнення, по-друге, з днем її погашення (повного або часткового).

Отже, вказаною нормою права визначено, зокрема, період розрахунку пені, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, та те, що на рахунок позивача 27.09.2013р. із державного бюджету України під час розгляду даної справи відшкодовано суму бюджетної заборгованості за січень, лютий, квітень, травень 2013 р., що підтверджується виписками банківської установи (а.с. 90), при цьому доказів відшкодування пені за несвоєчасне відшкодування за зазначений період представником податкового органу не надано, судом визнається правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені за січень 2013 р. (період з 02.04.2013р. по 27.09.2013р.), лютий 2013 р. (період з 15.06.2013. по 27.09.2013р.), квітень 2013 р. (період з 03.08.2013р. по 27.09.2013р.), травень 2013 р. (період з 03.09.2013р. по 27.09.2013р.) в загальному розмірі 3002,35 грн.

При цьому суд погоджується із розрахунком позивача щодо періоду заявленої до стягнення пені, враховуючи діючи ставки НБУ, встановлені постановою НБУ №102 від 21.03.2012р., №209 від 06.06.2013р., №315 від 09.08.2013р. (а.с.114-115)

Стосовно заявлено до стягнення суми пені в розмірі 1526,66 грн. за грудень 2012р., то день ухвалення судового рішення (22.10.2013р. - дата по яку розраховано пеню) не є днем погашення бюджетної заборгованості, у зв'язку з чим такий розрахунок пені не можливо визнати обґрунтованим, дана сума бюджетної заборгованості позивачу не відшкодована із Державного бюджету України. Таким чином, не є можливим визначити розмір пені за грудень 2012р. за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки відсутній момент повного або часткового погашення, в зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Відповідно до норм ч. 2 ст. 95 КАСУ якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, та те, що позивач зменшив заявлену суму позовних вимог в зв'язку із відшкодуванням суми бюджетної заборгованості під час розгляду справи, позивачу відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 1946,63 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного малого виробничого підприємства «Юніта» до Державної податкової інспекції у м.Сумах про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничого підприємства «Юніта» (м.Суми, вул. Ковпака,14/1,і.к. 14001196) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 32541 грн. та 3002,35 грн. пені.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1946,63 грн. на користь приватного малого виробничого підприємства «Юніта» (м.Суми, вул. Ковпака,14/1,і.к. 14001196)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С. М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2013р.