Ухвала суду № 34369155, 28.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/603/13-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А.М.Провадження № 22-ц/780/5567/13 Доповідач у 2 інстанції ТаргонійКатегорія 26 28.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 серпня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання недійсними зміни до договору поруки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

В липні 2010 року позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Просив розірвати кредитний договір № 014/9408/85/66442 від 27.12.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 498 057,99 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,2496 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до умов кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27 грудня 2007 року відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 418 700 грн., зі сплатою 14,2 % річних за користування кредитними коштами, строком кредитування по 27 грудня 2027 року. Крім того, 27 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (на даний час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець ОСОБА_3 передає іпотекодержателю (позивачу) в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2496 га, кадастровий номер 3221087001:01:011:0062, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором перед кредитором, 27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

Відповідачі умови вказаного кредитного договору належним чином не виконували, не виконали їх і після направлення їм 17 грудня 2008 року претензії з вимогою дострокового повернення у повному обсязі кредитних коштів, сплати процентів та пені, і станом на 09 лютого 2010 року заборгованість відповідачів по зазначеному кредитному договору у загальному розмірі становить 498 057,99 грн.

В квітні 2013 року позивач «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із заявою про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: розірвання кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, та стягнення солідарно з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бородянського районного суду Київськох області від 25 квітня 2013 року позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на майно, в частині вимог щодо розірвання кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27.12.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, та стягнення солідарно з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду.

В свою чергу відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, який в подальшому змінив, до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 про визнання недійсними змін до договору поруки від 27.12.2007 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що зміна договору поруки - заява ОСОБА_1 від 09.04.2009 року оформлена у простій письмовій формі, тому така зміна була вчинена не в такій самій формі як договір поруки, чим порушено ст. 654 ЦК України. Просив визнати недійсним зміни до договору поуки від 27.12.2007 року у формі заяви ОСОБА_1 від 09.04.2009 року.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 серпня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону в повній мірі відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі ухиляються від сплати боргу в добровільному порядку, відповідач ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_3 за зазначеним кредитним договором та погодився на зміни зобов'язання боржника зі збільшенням його відповідальності з 9 квітня 2009 року, тому вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Крім того, вважає, що заява ОСОБА_1 від 09.04.2009 року не є зміною до договору поруки від 27.12.2013 року, оскільки вона стосується не договору поруки, а кредитного договору, та є лише підтвердженням того, що відповідач ОСОБА_1 повідомлений про зміни до кредитного договору, які викладені у додатковій угоді від 09 квітня 2009 року, щодо чого претензій не мав, тому у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27 грудня 2007 року відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 418 700 грн., зі сплатою 14,2 % річних за користування кредитними коштами, строком кредитування по 27 грудня 2027 року.

27 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (на даний час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») було укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець ОСОБА_3 передає іпотекодержателю (позивачу) в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2496 га, кадастровий номер 3221087001:01:011:0062, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1.

З метою забезпечення належного виконання зобов»язань ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором перед кредитором, 27 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

9 квітня 2009 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 96-05\13\650 до вищевказаного кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27 грудня 2007 року, за якою було змінено умови погашення (реструктуризацію) кредиту та з 9 квітня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшена на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбулася зміна строку погашення заборгованості та узгоджено новий графік погашення кредиту.

В цей же день, 09 квітня 2009 року, ОСОБА_1 було повідомлено про укладення вказаної додаткової угоди та внесені нею зміни до кредитного договору, на що він погодився, подавши відповідну заяву до ВАТ «Райфайзен Банк Аваль».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів про видачу кредиту на суму 467 232,99 грн., оскільки вони є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи.

Згідно додаткової угоди № 96-05\13\650 від 09.04.2013 року фактична сума заборгованості по тілу кредиту збільшена, а тому доказів про видачу ОСОБА_3 кредиту на суму 467 323,99 грн. і не має бути.

Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на завищені банком суми процентів та пеня, оскільки вони нічим не спростовані. Розрахунок заборгованості по кредитному договору як доказ у справі наданий до суду лише позивачем.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про зміну договору поруки, оскільки заява ОСОБА_1 від 09.04.2009 року не є зміною до договору поруки від 27.12.2013 року і стосується лише кредитного договору № 014/9408/85/66442 від 27 грудня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3

Інші доводи, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: