Ухвала суду № 34366589, 28.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1001/1751/2012 Головуючий у І інстанції Коваленко К.В.Провадження № 11/780/837/13 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 34 28.10.2013

УХВАЛА

іменем України

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Капічон О.М., Нагорного А.М.,

за участю прокурора Красківського В.П.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм КП «Баришівська тепломережа», раніше не судимого,

визнано винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 36715 грн. матеріальної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15-ї годині ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗИЛ-ММ 345021» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Пархоменка в напрямку центрального цвинтаря поблизу домоволодіння № 1 в с. Баришівка Київської області, проявив злочинну недбалість та грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України: п.п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.п.11.2. - нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з мопедом марки «Yamaha 3YK» без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_6 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда «Yamaha 3YK» ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням його смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер на місці пригоди.

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що досудове та судове слідство проведено однобічно; висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи; істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини засудженого, кваліфікацію його дій, фактичні обставини справи, вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині призначення додаткового покарання у зв'язку із незастосуванням судом кримінального закону, який підлягає застосуванню. На його думку, суд при призначенні додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами не зазначив строк, на який засудженого ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами.

Представник потерпілої подав заперечення на апеляцію захисника ОСОБА_2, в якому просить залишити вирок суду першої інстанції без змін, оскільки вважає вирок законним і справедливим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який

брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, та заперечує проти задоволення апеляції захисника засудженого, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію останнього, пояснення потерпілих та представника потерпілої, які підтримали апеляцію прокурора та заперечують проти задоволення апеляції захисника засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого задоволенню не підлягає, а апеляція прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Висновки суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин, відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах: показаннях засудженого ОСОБА_1; показаннях потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3; показаннях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, показаннях експерта ОСОБА_12; протоколах огляду місця ДТП та огляду транспортних засобів; висновках судової транспортної-трасологічної та автотехнічних експертиз.

Суд першої інстанції критично поставився до:

показань підсудного ОСОБА_1 про те, що здійснюючи маневр об`їзду свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_13, які стояли на узбіччі, він не виїхав на зустрічну смугу руху, оскільки дані показання спростовуються протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_2, схемою дорожньо-транспортної пригоди, судової транспортно-трасологічної експертизи № 13085/13086/11-52 від 30.05.2012 року, з яких вбачається, що за 15 метрів від місця зіткнення мається гальмівний слід автомобіля «ЗИЛ - ММЗ 45021», при цьому задня ліва пара коліс автомобіля знаходиться на зустрічній смузі руху, на відстані 0,38 м від роздільної смуги, довжина гальмівного шляху складає 4 метри;

показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 в день, що сталася дорожньо-транспортної пригоди, оскільки показання даних свідків суперечать висновку судово-медичної експертизи №16/140 від 20.10.2011 року та показанням експерта ОСОБА_12, згідно яких: при судово-токсикологічному дослідженні в крові та сечі трупа ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлений; даний факт може свідчити про те, що на момент настання смерті ОСОБА_6 був тверезий.

Також суд першої інстанції, критично поставившись до заяв захисту щодо порушень, допущених слідчим при огляді трупа на місці події, при проведенні судово-медичного дослідження та судово-медичної експертизи, зазначив, що дані порушення мають суто формальні ознаки та жодним чином не впливають на законність, вмотивованість та неупередженість висновку судово-медичної експертизи.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання захисту на те, що досудовим слідством не досліджено: чи був мопед «Yamaha 3YK», на якому рухався потерпілий, зареєстрований у відповідних реєстраційних органах; чи мав потерпілий посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «А» «А1»; чи видавались на мопед «Yamaha 3YK» державні номерні знаки, оскільки дані порушення не перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин: відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, внаслідок чого загинула людина, проте ОСОБА_1 у вчиненому не розкаявся, шкоду, заподіяну злочинними діями не відшкодував.

Оцінюючи висновок суду щодо виду та розміру обраного засудженому ОСОБА_1 покарання, колегія суддів керується вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, встановленої законом, та застосував до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами

Але колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо розміру призначеного засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком до трьох років.

Проте, суд першої інстанції в частині призначення додаткового покарання не дотримався вимог ч. 2 ст. 286 КК України та призначив засудженому додаткове покарання не в межах санкції частини статті, а на увесь час, тобто призначив додаткове покарання, що перевищує санкцію статті Кримінального кодексу, тому вирок суду в частині призначення засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами підлягає зміні.

Доводи захисника засудженого про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на полосі дорожнього руху автомобіля марки «ЗИЛ-ММ 345021» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та з вини ОСОБА_6, який керував в стані алкогольного сп'яніння мопедом марки «Yamaha 3YK» без реєстраційного номеру, спростовуються:

показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що мопед рухався по своїй полосі руху і на зустрічну смугу не виїжджав;

висновком експерта № 13085/13086/11-52 від 30.05.2012 року судової транспортно-трасологічної експертизи, відповідно до якого, у межах пригоди мало місце майже зустрічне зіткнення мопеду «Yamaha 3YK» та автомобіля-самоскиду марки «ЗИЛ- ММЗ 45021», що рухалися у зустрічних напрямках. При цьому водій автомобіля почав гальмувати до місця зіткнення на відстані 15 м у момент, коли задні ліві колеса автомобіля знаходилися у межах смуги руху мопеду, від осьової лінії дорожньої розмітки на відстані 04 - 1,0 м. На початковій стадії зіткнення у взаємному контакті перебували торцевий край лівої рукоятки руля мопеду та передня частина лівого крила кабіни автомобіля. Зіткнення мопеду «Yamaha 3YK» та автомобіля-самоскиду марки «ЗИЛ- ММЗ 45021» відбулось в районі осьової лінії дорожньої розмітки, у межах ділянки, де від контакту з металевими деталями правого боку у покритті проїзної частини дороги зафіксована наявність сукупності забоїн;

висновком експерта № 806А від 25.09.2012 року автотехнічної експертизи, в заданій дорожній ситуації слід гальмування, залишений автомобілем «ЗИЛ- ММЗ 45021», на проїзній частині, відповідає швидкості руху 34 км/год., автомобіль «ЗИЛ - ММЗ 45021» перед початком гальмування рухався зі швидкістю більш ніж 34 км/год. В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «ЗИЛ - ММЗ 45021» реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 11.2. Правил дорожнього руху, тобто нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини. За даних дорожніх обставин технічна можливість уникнення зіткнення з мопедом «Yamaha 3YK» водієм автомобіля «ЗИЛ - ММЗ 45021» полягала у виконанні ним вимог п. 11.2. Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє запитання, тобто при виконанні даних вимог водій автомобіля «ЗИЛ - ММЗ 45021» мав технічну можливість уникнути зіткнення з мопедом «Yamaha 3YK», на що у нього не було перешкод технічного характеру;

висновком судово-медичної експертизи №16/140 від 20.10.2011 року та показаннями експерта ОСОБА_12, згідно яких: при судово-токсикологічному дослідженні в крові та сечі трупа ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлений; даний факт може свідчити про те, що на момент настання смерті ОСОБА_6 був тверезий.

Інші доводи захисника засудженого, зазначені в апеляції, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо вини засудженого ОСОБА_1,

Посилання захисника в апеляції на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме на те, що під час досудового слідства були порушені права обвинуваченого при призначенні та проведення експертиз, а також при пред'явлення матеріалів розслідування для ознайомлення, оскільки були надані на ознайомлення не всі матеріали справи, а також обвинувачений та захисник були обмежені у часі при ознайомлені з матеріалами справи, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Як вбачається з протоколів про ознайомлення обвинуваченого та його захисника з постановами про призначення експертизи заяв, клопотань та зауважень про порушені права обвинуваченого від них не надходило. При ознайомленні обвинуваченого та його захисника з матеріалами експертизи від них також не надходило заяв, клопотань та зауважень про порушені права обвинуваченого. Лише при ознайомленні з матеріалами судово-медичної експертизи №16/40 та комісійної транспортно-тросологічної експертизи обвинувачений не погодився відповідно з п. 5 висновку судово-медичної експертизи щодо невиявлення в крові та сечі ОСОБА_6 етилового спирту та п. 3 висновку комісійної транспортно-тросологічної експертизи щодо відбуття зіткнення мопеду та автомобіля в районі осьової лінії дорожньої розмітки. Клопотань про призначення нової або додаткової експертизи від обвинуваченого та його захисника під час досудового слідства не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України матеріали досудового слідства пред'являються для ознайомлення підшитими та пронумерованими Під час пред'явлення матеріалів досудового слідства слідчий зобов'язаний на вимогу обвинуваченому вручити йому завірену належним чином копію опису матеріалів кримінальної справи, про що зазначається у протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому і його захиснику матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення слідчий складає протокол, в якому зазначається, які саме матеріали (кількість томів і аркушів) були пред'явлені для ознайомлення, чи ознайомилися обвинувачений і захисник з матеріалами справи, протягом якого часу проходило ознайомлення із справою і які клопотання були заявлені обвинуваченим та його захисником.

Як вбачається з протоколу про пред'явлення обвинуваченому та його захиснику матеріалів справи, обвинувачений з матеріалами кримінальної справи на 170 аркушах ознайомився в повному обсязі, в часі обмежений не був, копію опису матеріалів справи отримав. Зауважень з боку обвинуваченого та його захисника не було (а.с.171 т.1).

Виходячи з наведеного, порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку колегією суддів не встановлено.

Посилання захисника засудженого в апеляції на те, що досудове та судове слідство проведено однобічно, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суду вважає надуманими, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного додаткового покарання змінити, позбавивши його права керування транспортними засобами строком на три роки.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді