Ухвала суду № 34362964, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 816/4043/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінаві" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013р. по справі № 816/4043/13-а

за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінаві"

про накладення адміністративного арешту на майно платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька об'єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю "Кінаві" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків - ТОВ "Кінаві".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року подання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - задоволено частково.

Підтверджено обґрунтованість рішення начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03.07.2013 про застосування адміністративного арешту майна та рахунків платника податків в частині застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Кінаві".

В іншій частині подання відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінаві" подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в підтвердженні обґрунтованості рішення начальника Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03.07.2013 року про застосування адміністративного арешту майна та рахунків платника податків в частині застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Кінаві".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення подання, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні подання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з неповним поданням документального підтвердження господарських операцій ТОВ "Кінаві" на запит Кременчуцької ОДПІ від 26.04.2013 № 11431/10/22 на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головою комісії з реорганізації Кременчуцької ОДПІ видано наказ № 2031 від 18.06.2013 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ "Кінаві".

На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку № 2580/002580 від 18.06.2013 року державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бугайцем О.С. з метою пред'явлення направлення на перевірку було здійснено вихід на ТОВ "Кінаві" за адресою вул. Кооперативна, 2, м. Кременчук. За вказаною адресою знаходиться торговий комплекс на території якого розташовано офісне приміщення ТОВ "Кінаві".

Після пред'явлення направлення та копії наказу на перевірку для підписання, директор та головний бухгалтер ТОВ "Кінаві" в одній особі відмовився підписувати направлення та допускати посадових осіб Кременчуцької ОДПІ до перевірки. З позову вбачається, що причиною недопуску була відсутність підстави проведення перевірки у наказі та направленні.

В той же день, 18.06.2013 Кременчуцькою ОДПІ складено акт № 4685/22.5-12/37227786 від 18.06.2013 про недопуск посадових осіб до проведення перевірки ТОВ "Кінаві" (а.с. 15).

03 липня 2013 року начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна та рахунків платника податків ТОВ "Кінаві" (а.с. 17), яке надіслано відповідачу.

Приймаючи рішення в частині задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що не допуск працівників податкового органу до проведення перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права га обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено обставини, за наявності хоча б однієї з яких призначається документальна позапланова виїзна перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

До початку проведення перевірки платнику податків має бути вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Вимогами ст.81 ПК України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з підпунктами 16.1.9 та 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт може бути застосований за наявності одної з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п. 4.1 Порядку про застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1398, зареєстрованого в Мін'юсті 04.01.2012 р. за № 9/20322, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. податків.

Вказане також кореспондується з приписами п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України якими передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1398.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено наявність двох окремих підстав для застосування адміністративного арешту, однією з яких є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

В акті про недопуск від 18.06.2013 вказано тільки єдину підставу для адміністративного арешту - відмову відповідача від допуску до проведення перевірки працівника податкового органу.

Матеріали справи свідчать, що на час виходу інспектору податкової інспекції за адресою відповідача існували підстави для проведення перевірки, а саме: наказ від 18.06.2013 року № 2031 "Про проведення позапланової перевірки".

Судом встановлено, що відповідач не скористався правом на оскарження наказу № 2031 від 18.06.2013 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ "Кінаві".

Направлення та наказ про проведення перевірки надавалися перевіряючим посадовій особі підприємства, що підтверджується актом № 4685/22.5-12/37227786 від 18.06.2013 про недопуск посадових осіб до проведення перевірки (а.с. 15), який відповідає вимогам п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 213 від 14.04.2011.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для проведення документальної перевірки були наявні законні підстави та дотримано визначену ПК України та відомчими документами ДПС України процедуру її початку.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року по справі № 816/4043/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінаві" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013р. по справі № 816/4043/13-а в частині задоволення подання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.