Ухвала суду № 34360290, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/19180/11

№ К/9991/19180/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.09.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011

у справі № 2а-3501/10/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Сі-Ел Україна»

до 1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

2. Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області

за участю прокурора Миколаївської області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2201028,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.09.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва щодо ненадання висновків до УДК у м. Миколаєві про відшкодування ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» з державного бюджету 83757,00 грн. за листопад 2009 року; 15833,00 грн. за грудень 2009 року; 76575,00 грн. за січень 2010 року; 235163,00 грн. за лютий 2010 року; визнано протиправною бездіяльність ГУ ДК України у Миколаївській області, яка полягає у ненаданні ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» бюджетного відшкодування в сумі 6873051,00 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідних висновків податкового органу; стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДК України у Миколаївській області на користь ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» 2201028,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1703,40 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року на загальну суму 2201028,00 грн. підтверджено контролюючим органом за результатами документальних виїзних перевірок, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання цієї суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

У касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивач подав до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва податкові декларації з податку на додану вартість за вартість за листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 7284379,00 грн.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету..

Як свідчать приєднані до справи докази, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено чотири виїзних позапланових перевірок ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна», у межах яких перевірялась правомірність формування позивачем заявлених сум бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року. За результатами проведених перевірок відповідач склав акти: від 09.02.2010 № 190/07-000/33730291, від 08.04.2010 № 570/07-000/33730291, від 20.05.2010 № 822/07-000/33730291, а також довідку від 16.03.2010 № 449/07-000/33730291, відповідно до яких позивачу підтверджено бюджетне відшкодування у сумах: за листопад 2009 року - 2048980,00 грн., за грудень 2009 року - 1012883,00 грн., січень 2010 року - 2122936,00 грн., за лютий 2010 року - 1669660,00 грн.; не підтверджено заявлені суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року - 119854,00 грн., за грудень 2009 року - 75075,00 грн., за лютий 2010 року - 235163,00 грн. у зв`язку з ненадходженням відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок.

Позивачу частково відшкодовано заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року у сумах 2085077,00 грн., 1056989,00 грн., 1941285,00 грн., тому не відшкодована сума становить 2201028,00 грн.

Висновки контролюючого органу щодо неможливості підтвердження сум бюджетного відшкодування у зв`язку з ненадходженнм відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок суди попередніх інстанцій при відсутності з боку ДПІ доводів щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту за попередні вказаним звітні податкові періоди правомірно визнали такими, що не мають правового значення, оскільки вони суперечать вищенаведених нормам Закону № 168/97-ВР та порушують право платника податку на додану вартість використовувати права, надані йому вказаним Законом.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, не застосував пункт 1 частини 1 ст. 157 КАС України, згідно з яким суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та не закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними бездіяльності ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо ненадання висновків до ГУ ДК у м. Миколаєві про відшкодування ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» з Державного бюджету України 83757,00 гривень за листопад 2009 року; 15833,00 гривень за грудень 2009 року; 76575,00 гривень за січень 2010 року; 235163,00 гривень за лютий 2010 року та бездіяльності ГУ ДК України у Миколаївській області, яка полягає у ненаданні ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» суми бюджетного відшкодування у розмірі 6873051,00 гривень шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок ТОВ «Ай-Сі-Ел Україна» в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідних висновків податкового органу, оскільки вказані вимоги не мають наслідком захист порушеного права позивача. Правильним способом захисту порушеного права на повернення бюджетного відшкодування є стягнення суми надмірно сплаченого податку з Державного бюджету України на рахунок платника податків.

Відповідно до частини 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позову в зазначеній частині позовних вимог із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2201028,00 грн. - залишенню без змін з наведених в цій ухвалі підстав.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 у частині позовних вимог про визнання неправомірними бездіяльності Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо ненадання висновків до управління Державного казначейства у м. Миколаєві про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай-Сі-Ел Україна» з державного бюджету суми 83757,00 гривень за листопад 2009 року; суми 15833,00 гривень за грудень 2009 року; суми 76575,00 гривень за січень 2010 року; суми 235163,00 гривень за лютий 2010 року та бездіяльності Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, яка полягає у ненаданні товариству з обмеженою відповідальністю «Ай-Сі-Ел Україна» суми бюджетного відшкодування у розмірі 6873051,00 гривень шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Сі-Ел Україна» в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідних висновків податкового органу та провадження у справі у цій частині позовних вимог закрити.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов