Ухвала суду № 34360291, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Київ К/800/12118/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Бухтіярової І.О.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013

у справі № 2а-1870/2008/12

за позовом Державного підприємства «Глухівське лісове господарство»

до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013, частково задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 24.10.2011 № 0000322301 та № 0000312301, від 25.10.2011 № 0000352321 та № 0000601731 в частині збільшення грошового зобов'язання позивача по податку з доходів найманих працівників на суму 1264,28 грн., в іншій частині відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, складений акт перевірки від 07.10.2011 № 1268/2301/00992906, яким зафіксовано порушення позивачем:

- п. 1.32, ст. 1, пп. 5.1 п. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 74 694,00 грн.;

- п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 19 956, 00 грн.;

- п. 2.8 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 40/10320;

- пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 7.1 ст. 7, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено (не утримано) податок з доходів фізичних осіб - найманих працівників у сумі 145,18 грн. за період з 01.04.2010 по 31.12.2010;

- п. 169.1 ст. 169, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено (не утримано)податок з доходів фізичних осіб - найманих працівників у сумі 1 264,28 грн. за період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 24.10.2011 № 0000312301, яким визначено суму податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 76745,25 грн., з яких - 74 694,00 грн. за основним платежем, а 2 051,25 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 24.10.2011 № 0000322301, яким визначено суму податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 21 599,00 грн.;

- від 25.10.2011 № 0000601731, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників на суму 1409,46 грн. і по штрафних санкціях на суму 37,30 грн.;

- від 25.10.2011 № 0000352321, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3 044,42 грн. за перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 24.10.2011 № 0000312301 та № 0000322301 про визначення сум податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток, слід зазначити наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договори від 16.10.2008 № 38 та № 39 щодо виконання лісозаготівельних робіт, оплата яких проведена у повному обсязі, що підтверджено відповідними розрахунками.

В подальшому позивачем включено до складу валових витрат послуги по заготівлі лісо- продукції, які надавались ФОП ОСОБА_2, у сумі 32 802,24 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року - 32 802,00 грн. та віднесено до податкового кредиту 6 560,45 грн.

Також, встановлено, що 20.01.2010 між ДП «Глухівське лісове господарство» та ТОВ «Метрудтранс» укладено договір на транспортно-експедиційні послуги, факт виконання умов якого у повній мірі підтверджено наявними у матеріалах справи: актами виконаних робіт, актами звірки, копіями сетрифікацій накладних із квитанціями приймання вантажу за період з 04.01.2011 по 31.03.2011.

За наслідками проведених господарських операцій в рамках вказаної угоди, позивачем оприбутковано по послугам експедитора від ТОВ «Метрудтранс» суму в розмірі 319 166,40 грн.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Метрудтранс» судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_2 і ТОВ «Метрудтранс», фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Таким чином, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту та валових витрат на підставі зазначених господарських операцій, а, відтак і про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 24.10.2011 № 0000312301 та № 0000322301.

Щодо прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0000601731 про визначення позивачу суми зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників в розмірі 1 409,46 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37,30 грн. слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем визнано донарахування податковим органом податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників за період з 01.04.2010 по 31.10.2010 в сумі 145,18 грн. В іншій частині донарахованої суми зобов'язання за порушення позивачем п. 169.1 ст. 169, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України з приводу не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 264,28 грн., судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено виправлення позивачем даної помилки до початку проведення перевірки в серпні 2011, що відображено у звіті за вказаний місяць, а вся сума податку була перерахована 07.09.2011, тоді як перевірка розпочалась 09.09.2011.

Отже, вірним є висновок судів обох інстанцій про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0000601731 є неправомірним в частині нарахування податкових зобов'язань на суму 1 264,28 грн. та таким, що підлягає скасуванню в цій частині.

Також, перевіркою було встановлено перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства в сумі 1522,21 грн., чим порушено п.2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки ліміт готівки в касі Баницького лісництва згідно розрахунку від 21.07.10р. - 295 грн., з каси Баницького лісництва 02.08.10 видані кошти згідно видаткового касового ордера №001295 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» в сум 1015,51 грн., видача коштів не підтверджена підписом одержувача. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Сума 720,51 грн. (1015,51 грн. - 95 грн.) є понадлімітною

Ліміт залишку готівки в касі Слоутського лісництва згідно розрахунку від 21.07.10- 1045 грн., з каси Слоутського лісництва 13.05.11 видані кошти згідно видаткового касового ордера № 003088 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» у сумі 1 000 гри., яка не підтверджена підписом одержувача, залишок готівки на кінець дня в касі Слоутського лісництва 419,68 грн. Сума 374,68 грн. (1000 грн. + 419,68 грн. - 1045 грн.) є понадлімітною.

Ліміт залишку готівки в касі Землянківського лісництва згідно розрахунку від 21.07.10- 994 грн., з каси Землянківського лісництва 22.07.10 видані кошти відповідно видаткового касового ордера №004183 до центральної каси ДП «Глухівський лісгосп» в сумі 1 421,02 грн., видача коштів не підтверджена підписом одержувача. Сума 427,02 грн. (1 421,02 гри. - 994 грн.) є понадлімітною.

Відповідно до п. 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства можуть приймати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Абзацом 2 п. 3.5 вказаного Положення встановлено, що для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Крім того, зазначеним пунктом Положення визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером - фізична особа розписується в даному ордері про одержання готівки.

Однак, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, бухгалтери «Землянківського лісництва», «Баницького лісництва» та «Слоутського лісництва» не являються фізичними особами, а є представниками юридичної особи, у зв'язку із чим видаткові касові ордери були виписані не конкретно на фізичних осіб, як документи, що відображають рух грошових коштів по підприємству та в підрозділах лісництв позивача за відповідні дати, що суперечить висновкам податкового органу, викладеним спірному у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2011 № 0000352321.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль