Ухвала суду № 34359816, 28.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. справа № 0870/12192/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернувся 14.12.2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,31-А, код ЄДРПОУ 24516317, п/р №2600130115336, МФО 300788, Банк: АТ «Банк «Таврика», п/р №37313001003617, МФО 813015, Банк: ГУ ДКУ у м. Запоріжжі) суму у розмірі 24732,21 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Сума позову підлягає стягненню на рахунок УПФ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна,2-Б, ЄДРПОУ 20508396, р/р №25601301001080, МФО 313957, Банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року даний позов задоволений. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (код ЄДРПОУ 24516317) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1 у розмірі 24723,21 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що якщо працівникам призначено пенсію відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» , то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію. Відповідач отримав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідний період вчасно, але в добровільному порядку витрати не були відшкодовані. Розмір виплачених сум пенсій підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які надсилалися відповідачу.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом безпідставно розглянута справа за відсутності відповідача. Посилається на те, що відповідач знаходиться в процедурі банкрутства і на даний час закінчився 30-денний строк для заявлення грошових вимог до боржника; зазначає також про те, що заявлені у даній справі вимоги, позивач не пред'являв до відповідача у межах справи про банкрутство №12/5009/1801/11, отже його вимоги є погашеними. Крім того, згідно ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Оскільки протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, то у позивача були відсутні підстави для звернення з даним позовом, т. я у випадку його задоволення відповідне судове рішення та виданий на його підставі виконавчий документ неможливо буде виконати. Тому вважає, що дані обставини є підставою для відмови в задоволенні позову. У зв'язку з тим, що в суді першої інстанції справа була розглянута без участі відповідача, то відповідач був позбавлений можливості надати вищевказані докази, що мали суттєве значення для розгляду справи.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Стосовно порушеної щодо відповідача справи про банкрутство, зазначив, що Ухвалою Господарського суду запорізької області від 11.04.2011 року порушено провадження у справі №12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит». УПФ у визначені законодавством строки звернулося до господарського суду з заявою від 14.09.2011 року про визнання конкурсним кредитором з вимогами, що виникли до дати порушення справи про банкрутство. Дана заява розглянута, а УПФ включено до реєстру вимог конкурсних кредиторів. Проте, після порушення справи про банкрутство у період з грудні 2011 року до лютого 2012 року боржник не виконав свого обов'язку щодо своєчасного та повного відшкодування фактичних витрат на вимогу та доставку пільгових пенсій. Відповідно до ст. 17, 23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредиторські вимоги можливо заявляти в рамках провадження у справі про банкрутство лише у процедурах санації та ліквідації. На даний час щодо ВАТ «Вуглецевий композит» тримає процедура розпорядження майном, що унеможливлює заявлення поточних кредиторських вимог управлінням ПФ. Отже апелянт безпідставно відносить заборгованість, що виникла у період з грудня 2011 року до лютого 2012 року виключно до конкурсної заборгованості, та вважає її погашеною у зв'язку з пропуском строку для заявлення.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Вуглецевий композит» відносно до ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997у № 400/97 - є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій та на підставі п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Згідно матеріалів справи Ухвалою Господарського суду запорізької області від 11.04.2011 року (а.с. 96) порушено провадження у справі №12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з моменту порушення провадження у справі відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В газеті «Голос України» 19.08.2011 року опубліковано інформацію щодо цього.

У відповідності з ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поточні кредитори - кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених частиною 3 вказаної статті Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Положеннями статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтями 13, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

Граничною датою сплати грошових зобов'язань перед ПФУ (ч. 6 ст.20 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV) - є дата, яка наставала після дати введення мораторію, а тому його введення господарським судом не зупиняло виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких спливав після введення мораторію, у зв'язку з чим заходи, спрямовані на їх забезпечення, не припинялися також.

Відповідно до ст.ст1,12 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а також не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав після 11.04.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Таким чином суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак