Постанова № 34358315, 23.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 5017/1964/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія і К"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013у справі№ 5017/1964/2012 господарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія і К" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: 1.Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, 2. Головного управління Держземагенства в Одеській областіпровизнання права власностіза зустрічним позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія і К"провизнання права власностів судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився- - Генеральної прокуратури УкраїниКозакова І.М.- - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не з'явився- - ГУ Держземагенства в Одеській області не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд визнати права власності на базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку відпочинку, літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв. м; будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44, 7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90, 9 кв. м; їдальні, літ. "Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. "А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. "Д" загальною площею 60, 8 кв. м.

У липні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала зустрічний позов про визнання права власності на будинок відпочинку літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв. м., комплексу будівель та споруд АДРЕСА_1 бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за вищевказаною адресою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2012 (суддя Меденцев П.А.) у справі № 5017/1964/2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" задоволено. Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" на базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку відпочинку, літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв. м; будинку відпочинку, літ. "З" загальною площею 44, 7 кв. м; будинку відпочинку, медпункту літ. "В" загальною площею 90, 9 кв. м; їдальні, літ. "Г" загальною площею 231 кв. м; магазину, літ. "А" загальною площею 61,8 кв. м; адмінбудинку, літ. "Д" загальною площею 60, 8 кв. м. Зустрічний позов задоволено. Визнано за фізичною особою-підприємця ОСОБА_4 на будинок відпочинку літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв. м., комплексу будівель та споруд № 26, бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 (головуючий Бандура Л.І., судді: Поліщук В.Б., Туренко В.Б.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено. Стягнуто на користь Державного бюджету України судові витрати за апеляційний перегляд.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвія і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвія і К", фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів було встановлено, що 29.03.2008 між сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Кутузова (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування з обов'язковим правом подальшого викупу нерухоме майно даної бази відпочинку, загальною площею 964, 8 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_1 разом з усіма основними та оборотними засобами інвентарем та обладнанням, що знаходиться на обліку бази.

03.06.2009 між сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Кутузова (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати належне йому нерухоме майно названої бази відпочинку у власність покупцеві, що складається з будинку відпочинку літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв. м., будинку відпочинку літ. "З" загальною площею 44, 7 кв. м., медпункту, літ. "В" загальною площею 90, 9 кв. м., їдальні, літ. "Г" загальною площею 231 кв. м., магазину літ. "А" загальною площею 61,8 кв.м., адмінбудинку літ. "Д" загальною площею 60, 8 кв. м., а покупець зобов'язався прийняти це майно та сплатити за нього грошові кошти на умовах договору. (а.с. 85-87)

Доказів нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу нерухомого майна та державної реєстрації до матеріалів справи не надано.

03.06.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" (продавцем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупцем) укладено попередній договір № 03/06-2009, за умовами якого продавець зобов'язався у строк не пізніше 3-х місяців передати у власність покупця будинок відпочинку літ. "Б" загальною площею 540, 4 кв.м. бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", а продавець - оплатити його вартість.

В подальшому, 05.09.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬВІЯ і К" (продавцем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупцем) було укладено відповідний договір купівлі-продажу зазначеного майна. На виконання умов цього договору сторонами складено та підписано відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна - будинку відпочинку літ. "Б".

Задовольняючи як первісний так і зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені в них вимоги є достатньо обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами.

Постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано зазначене рішення суду мотивована недоведеністю факту оспорювання або невизнання прав як по первісному так і по зустрічному позову.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що неповністю відповідають вимогам законодавства.

Вирішуючи питання щодо права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" судами попередніх інстанцій не з'ясовано, хто є дійсним власником цього майна на час вирішення цього спору. В той же час, зазначені обставини мають значення для правильного вирішення цього спору, оскільки спір може зачіпати права власника спірних об'єктів нерухомості.

До матеріалів справи додано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37255488 станом на 07.08.2012 в якому зазначено, що власником бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка складається з комплексу будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1, є сільськогосподарський виробничий кооператив імені Кутузова (а.с.149-150).

Зазначена особа не була залучена до участі в справі, хоча рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов'язки.

Також до участі в справі не залучено власника земельної ділянки, на якій розташовано нерухомі об'єкти, що є предметом судового спору.

Слід зазначити, що судові рішення можуть порушувати не лише матеріальні права та інтереси особи, не залученої до участі у справі, а і її процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 положення про право кожного на справедливий суд.

Відповідно пункту 3 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно: врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін; перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи; з'ясувати за ким зарєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомості у встановленому законом порядку та залучити цих осіб до участі у справі; вирішити питання про залучення до участі у справі власника земельної ділянки, на якій розташовано спірні об'єкти нерухомості.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 та рішення господарського суду Одеської області від 14.08.2012 у справі № 5017/1964/2012 скасувати.

Справу № 5017/1964/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова