Постанова № 34357460, 22.10.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 218/2483/13-а

№ провадження 2-а/218/59/13

ПОСТАНОВА

ім'ям України

"22" жовтня 2013 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого -судді Смольнякова О.О.

при секретарі - Хімченко С.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Амвросіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - управління Державної казначейської служби України в Амвросіївському районі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської райдержадміністрації (далі УПСЗН), мотивуючи тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з чим з жовтня 2011 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з березня 2013 року визначено в розмірі 130 гривень. На початку вересня 2013 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок виплаченої допомоги по догляду за дитиною до трьох років, вважаючи, що розмір такої допомоги повинен виходити з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як передбачено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Листом за № 02/2-2539-02 від 06.09.2013 року їй було відмовлено у цьому з посиланням на відсутність підстав для перерахунку допомоги. Просить визнати дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірними та зобов'язати здійснити таке нарахування та виплату за період з березня 2013 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивачка в судове засідання не зявилася, згідно позовної заяви, просила справу розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник УПСЗН в судовому засідання надав заперечення до позову, просив відмовити в задоволенні вимог позивача, посилаючись на те, що УПСЗН виплачує позивачці допомогу відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Крім того, вказав, що позивачці 11.03.2013 року була перерахована допомога за березень 2013 року, тобто від дати виплати до дня звернення позивачки до суду вже сплинув шестимісячний строк. Також суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дати звернення позивача до суду, тобто до 19.09.2013 року, а не по день ухвалення рішення.

Представник УДКСУ у Амвросіївському районі у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання, де просив справу розглянути за його відсутності.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачка є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 14.10.2011 року, як незастрахована особа, перебуває на обліку в УПСЗН як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з березня по вересень 2013 року визначено відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, та який становить 130 гривень на місяць.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року, тобто до дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування з звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, ст. 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011, 2012, 2013 роки інший, ніж у Законах № 2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011 року регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Крім того, суд звертає увагу, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки у справі, що розглядається, суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, вимога позивачки про зобовязання відповідача здійснити перерахування виплаченої допомоги по день ухвалення рішення суду не задоволенню не підлягає, оскільки за ст.2 КАС України суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних відносин. Отже, суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дати звернення позивача до суду з відповідним позовом, тобто то 19.09.2013 року.

З огляду на це, позовні вимоги позивачки щодо перерахунку та виплати їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 19 березня 2013 року по 19 вересня 2013 року, а дії відповідача по її невиплаті слід визнати неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 2, 4, 9, 18, 158-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області з відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому законом.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 19.03.2013р. по 19.09.2013р., з урахуванням виплачених раніше сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_4